Справа № 2а-22784/09/1270
Категорія 2.11.8
«11» серпня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю:
представника позивача: Назаренко Т.М., дов. від 12.05.2009 року
представник відповідача: Кіянко Д.В., дов.№5126/10 від 16.03.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року №0003932340 в частині стягнення 3791,40 грн., -
18.05.2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» до начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську про скасування окремих положень рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року №0003932340. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 26.11.2008 року працівниками ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську, на підставі направлення від 26.11.2008 року, було проведено перевірку роздрібно-оптового складу, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології». За результатами перевірки було складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 26.11.2008 року № 0108/12/34/23/30761400 (надалі - Акт), на підставі якого 05.12.08 року за № 0003932340, начальником ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (далі - Рішення), яким до ТОВ «Сучасні будівельні технології» застосовані штрафні санкції у загальній сумі 3876,40 грн.
Позивач вважає, що Рішення від 05.12.08 року за № 0003932340 в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3791,40 грн. неправомірне та просить скасувати його в цій частині.
22 червня 2009 року судом за клопотанням представника позивача постановлено ухвалу про зміну неналежного відповідача у справі на ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та додатково пояснив наступне. Так, у п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР не зазначено вимоги щодо форми розрахункових документів. Вважав, що відповідальність за порушення п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР згідно п. 1 ст.17 Закону № 265/95-ВР настає у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність лише, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки. Тому вважав, що відповідальність за надання документа невстановленої форми п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР не передбачена та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що в ідповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Тому вважав, що при проведенні розрахункової операції через РРО, останній повинен роздруковувати розрахункові документи (фіскальні касові чеки) встановленої форми, а особі яка отримала товар (покупцеві) повинен надаватися розрахунковий документ встановленої форми. Зазначив, що відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 № 105/5296, встановлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У випадку відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також не дотримання сфери призначення документ не є розрахунковим. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» має статус юридичної особи, 01.03.2000 року зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, що підтверджується довідкою головного управління статистики у Луганській області. (а.с.8).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» зареєстроване платником податків в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганську.
Працівниками ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганськ Шемякіною О.І. та Шурло Р.П., на підставі направлення від 25.11.08 № 221 та відповідно до плану перевірок на листопад 2008 року, 26.11.2008 року здійснено планову перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) оптово-роздрібного складу, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Московська, 39-6, що належить TOB "Сучасні будівельні технології", і. к. 30761400.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.11.2008 року № 0108/12/34/30761400, у якому відображено порушення п.1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме, не забезпечено використання режиму попереднього програмування назви товарів та на підтвердження проведеної розрахункової операції видано розрахунковий документ невстановленогї форми. (а.с.9-10).
На підставі вищевказаного Акту перевірки за порушення п.1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську винесено Рішення від 05.12.2008 року за № 0003932340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (надалі - Рішення), яким до ТОВ «Сучасні будівельні технології» застосовані штрафні санкції у загальній сумі 3876,40 грн. (а.с. 13), у тому числі 3791,40 грн. - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено нероздрукування відповідного розрахункового документа (758,28 грн. х 5) та 85 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (а.с. 32)
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року № 0003932340 отримане позивачем 08.12.2008 року та оскаржувалось в порядку апеляційного узгодження.
Рішенням про результати розгляду скарги від 26.12.2008р. № 26827/2508 Державна податкова адміністрація в Луганській області відмовила ТОВ «Сучасні будівельні технології» у задоволенні скарги про перегляд Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008р. № 0003932340, а зазначене рішення залишила без змін. (а.с. 18 - 20).
Позивачем не оскаржується факт допущення порушення п. 11 ст.3 Закону № 265/95-ВР та застосування штрафної санкції у розмірі 85 грн.
Предметом даного позову є правомірність застосування ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську штрафної санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, яке виявилось у тому, що позивачем було надано фіскальний чек на суму проданого товару, у якому у якості назви господарської одиниці зазначено ТОВ «Сучасні будівельні технології», а не «оптово-роздрібний склад», як вказано у дозволі на розміщення торгової одиниці.
Відповідно до ст.2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно абзацу 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та відповідно до п. 2 ст. З Закону № 265/95-ВР - видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Таким чином, суд вважає, що при проведенні розрахункової операції через РРО, останній повинен роздруковувати розрахункові документи (фіскальні касові чеки) встановленої форми, а особі яка отримала товар (покупцеві) повинен надаватися розрахунковий документ встановленої форми.
Відповідно до пункту 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 № 614 (із змінами та доповненнями): -"Касовий чек повинен містити наступні обов'язкові реквізити:
- назва господарської одиниці;
- адреса господарської одиниці;
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
Пунктом 1 вказаного Положення передбачено, що назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 № 105/5296 (із змінами та доповненнями): - "Встановлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У випадку відсутності хоча б одного із обов'язкових реквізитів, а також не дотримання сфери призначення документ не є розрахунковим.".
Тому суд погоджується з висновком відповідача, що розрахунковий документ (фіскальний касовий чек) при відсутності в ньому хоча б одного із обов'язкових реквізитів не є розрахунковим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено у судовому засіданні поясненнями представника позивача, в дозволі від 23.03.2001 року № 22 на розміщення об'єкту торгівлі, який виданий ТОВ "Сучасні будівельні технології" виконавчим комітетом Алчевської міської ради, вказана назва господарської одиниці - оптово-роздрібний склад з продажу будматеріалів.(а.с. 50).
З наданих суду копій фіскальних чеків від 26.11.08 № 0632, № 0636, виданих ТОВ «Сучасні будівельні технології» під час перевірки 26.11.2008 року, назва господарської одиниці в них зазначено як «ТОВ «Сучасні будівельні технології» замість «оптово-роздрібний склад з продажу будматеріалів», як вказано у дозволі від 23.03.2001 року № 22.(а.с. 30-31).
Вказана обставина підтверджена також і представником позивача.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, органами державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Під час проведення перевірки встановлено факт видачі фіскальних чеків, у яких невірно зазначено назву господарської одиниці на суму 758,28 грн.
Отже, відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 3876,40 гривень.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 0003932340 від 05.12.2008 року в частині застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 3876,40 гривень, прийнято відповідно до чинного законодавства, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, отже, є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» про скасування рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську від 05.12.2008 року №0003932340 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3791,40 грн. відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: