Справа 2а-23004/09/1270
Категорія № 2.19
Іменем України
05 серпня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді С мішливої Т.В.
при секретарі Попові М.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську про скасування рішення № 263 від 12.05.2009р. про застосування фінансових санкцій, -
У травні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську № 263 від 12.05.2009р. до ТОВ «Тітан ЛТД» застосовано штрафні санкцій у сумі 14154,11 грн. та нарахована пеня - 654,52 грн. за період з 20.04.2004 року до 30.04.2009 року.
Вважав вказане рішення незаконним, тому що відповідач двічі здійснював перевірку ТОВ «Тітан ЛТД» з питань правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання із збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування відповідно до Актів від 07.04.2005 року та від 29.01.2008 року, відповідно до яких порушення не встановлені. Крім того, вважав, що відповідач повинен був приймати рішення про застосування штрафних санкцій кожного разу, коли позивач допускав затримку у сплаті страхових внесків.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що у випадку, коли б відповідач приймав рішення про застосування штрафних санкцій кожного разу за затримку сплати страхових внесків, то позивач почав би сплачувати внески своєчасно. Порушення строків сплати внесків відбувалося також і з вини відповідача, який своїми діями давав привід сподіватись на безкарність проступків, які скоював позивач. Крім того, раніше ТОВ «Тітан ЛТД» працювало стабільно та мало можливість сплатити штрафні санкції без фінансової шкоди для товариства, а на даний час сплатити одночасно близько 15 тис. грн. штрафних санкцій для ТОВ «Тітан ЛТД» є неможливим через фінансові труднощі. Факт несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем не оскаржується.
У судове засідання 05.08.2009р. представник позивача не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. У наданих суду запереченнях позов не визнав посилаючись на те, що ТОВ «Тітан ЛТД» постійно допускались затримки сплати страхових внесків від одного до тридцяти днів. Це підтверджено обліковою карткою ТОВ «Тітан ЛТД». Штрафні санкції застосовано у розмірі 10 % від суми затримки сплати страхових внесків. Посилання позивача на Акти перевірок вважав необґрунтованими так як вказаними перевірками охоплювались лише питання повноти нарахування страхових внесків та наявності чи відсутності заборгованості по страховим внескам. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 07.06.1994 року за номером 13811050001000582, код ЄДРПОУ 21784342. (а.с. 15 - 19)
ТОВ «Тітан ЛТД» взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Лисичанську відповідно до заяви від 06.12.2005 року. (а.с. 20)
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську № 263 від 12.05.2009 року до ТОВ «Тітан ЛТД» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми своєчасно не сплачених страхових внесків у сумі 14154,11 грн. та нараховано пеню у сумі 654,52 грн. за період з 20.04.2004 року до 30.04.2009 року. (а.с. 7)
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 20.04.2004 року до 30.04.2009 року становить від 1 до 30 днів. (а.с. 8-9) Факт перерахування стразових внесків у дати, зазначені у розрахунку штрафних санкцій підтверджено представником позивача у судовому засіданні (а.с. 43), крім того, факт несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем взагалі не оскаржується.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. с трахувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрована Міністерством юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Крім того, ч астиною 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що с трок давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідач повинен був приймати рішення про застосування штрафних санкцій кожного разу, коли позивач допускав несвоєчасну сплату страхових внесків суперечить положенням п. 9.3.2. Інструкції, яким передбачено, що рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Також, необґрунтованим суд вважає посилання позивача на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську у 2005 році та у 2008 році вже здійснювались перевірки ТОВ «Тітан ЛТД», у тому числі і з питань своєчасності сплати страхових внесків.
Дійсно позивачем надано акти планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ «Тітан ЛТД» від 07.04.2005 року (а.с. 12 - 14) та від 29.01.2008 року (а.с. 10 - 11). Однак, з тексту вказаних Актів перевірки вбачється, що перевіркою фактично було охоплено лише питання правильності обчислення та повноти нарахування страхових внесків. Питання своєчасності сплати страхових внесків у висновках вказаних Актів не міститься.
Крім того, п. 9.3.2. Інструкції передбачено, що р озрахунок фінансової санкції за порушення строків сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Таким чином, для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій достатньо даних картки особового рахунку платника страхових внесків і проведення додаткової перевірки та складання відповідного акту перевірки чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» документально та нормативно не обґрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську про скасування рішення № 263 від 12.05.2009р. про застосування фінансових санкцій відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 10 серпня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: