Справа № 2а- 24648/09/1270
Категорія 6.14
«18» серпня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Лейбенко О.Д.,
прокурор-заявник: Гриненко С.В.(посвідчення №548),
представника позивача: Межинська О.О. (дов.№5 від 08.06.09 р.),
представника відповідача: не з'явився,
третя особа: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Лисичанська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім.Г.Г. Капустіна», третя особа Лисичанська міська рада про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 909,57 грн.,-
30 липня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора міста Лисичанська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім.Г.Г. Капустіна», третя особа Лисичанська міська рада про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 909,57 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що при перевірці відповідача, щодо стану дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено, що ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Г.Г. Капустіна» при здійсненні видобування вугілля та шахтної води, порушило графік проведення гідрохімконтролю. Позивач вважає, що такими діями дане підприємство допустило порушення вимог п.7 ст.44 Водного кодексу України.
Зазначає, що відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 01.06.1995 року, сума шкоди, заподіяної державі підприємством внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів складає 909,57 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили стягнути з відповідача до Державного бюджету України шкоду у розмірі 909,57 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшов відзив на позовні заяву, у якому відповідачем визнані позовні вимоги у повному обсязі.(а.с.63).
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.(а.с.61).
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України, які можуть бути позивачами у цих правовідносинах.
Спеціально уповноваженим органом по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів є Державна екологічна інспекція в Луганській області, яка згідно п. З Положення "Про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі", затвердженому Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Згідно зі ст.95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Згідно з актом перевірки відділу екологічної інспекції по Лисичанському регіону №157 від 16 березня 2009 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанськвугілля» встановлено, що ВП «шахта ім. Г.Г. Капустіна» в період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року скинуто у р.Сіверський Донець 293,2224 тис.м.куб. шахтних вод.
Пунктом 7 ст.44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, аналітичний контроль за якістю шахтних вод, що відводяться від очисних споруд здійснюється ТОВ ЛВЕФ «Зефір». Графік гідрохімконтролю узгоджений з Державною екологічною інспекцією в Луганській області, періодичність проведення гідрохімконтролю 1 раз у квартал. Як вбачається з Акту від 16.03.2009 року, результати дослідження є лише за 4 квартал 2007 року. Тобто суд вважає, що недотримання графіку гідрохімконтролю негативно впливає на навколишнє природне середовище, а також посягає на екологічну безпеку здоров'я населення.
У зв'язку з порушенням ВП «шахта ім. Г.Г. Капустіна» ВАТ «Лисичанськвугілля» природоохоронного законодавства державі спричинені збитки у розмірі, згідно з «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №162/698 від 01.06.1995 року, на підставі акту перевірки, наданих підприємством даних, розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні держави та довідки про кількість скинутої води за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року, 909,57 грн.
Відповідно до п.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані Позивачем підтверджують обставини, на які Позивач посилається та їх обґрунтування.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов прокурора міста Лисичанська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім.Г.Г. Капустіна» (код 32359108) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, на балансовий рахунок №31111106500051 спеціального фонду місцевого бюджету Лисичанської міськради, код за 24180679 ВДК, код платежу за бюджетною класифікацією 23030300, банк одержувач УДК в Луганській області, МФО 804013 у розмірі 909,57 грн.(дев'ятсот дев'ять грн. 57 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.