01 липня 2015 року Справа № 18/1561/12
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Кузьменка М.В.,
суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,
за участю представників сторін позивача - Бречко О.Г., Коваленко Р.Й. відповідача - Сундалова М.В.;
розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс"
про перегляд за нововиявленими обставинами
постановиВищого господарського суду України
від24.12.2013
у справі № 18/1561/12
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс"
доПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
простягнення 4 589 224, 08 грн
Товариство з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (далі - ТДВ "Полтаваавтотранс") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012 № 02/86-рш по справі № 02-02-50/46-2012.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.08.2012 порушено провадження у справі № 18/1561/12 за позовом ТДВ "Полтаваавтотранс" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 позов задоволено. Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/86-рш від 03.07.2012 визнано недійсним.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 рішення Господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 рішення Господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд.
При новому розгляді ТДВ "Полтаваавтотранс" подало уточнення до позовної заяви, в якому просило виключити з прохальної частини позовної заяви посилання на визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012 № 02/86-рш по справі № 02-02-50/46-2012 відносно пункту 1 оскаржуваного рішення, щодо визнання за позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку автостанційних послуг, які надаються автомобільним перевізникам в межах Полтавської області з часткою 100%, оскільки позивач не заперечує вказаного факту. Всі інші пункти - п.п. 2, 3, 4, 5, 6 оскаржуваного рішення адміністративної колегії ТДВ "Полтаваавтотранс" просило визнати недійсним.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.06.2013 позов задоволено. Визнано недійними пункти 2, 3, 4, 5, 6 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012 № 02/86-рш.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2013 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013 рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 скасовано, у позові відмовлено.
ТДВ "Полтаваавтотранс" подало до Вищого господарського суду України заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013.
Відповідно до розпорядження В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 28.05.2015 № 05-05/673 для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення заяви ТДВ "Полтаваавтотранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 зі справи № 18/1561/12, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Дерепа В.І., Грек Б.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2015 заяву ТДВ "Полтаваавтотранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.06.2015.
Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 16.06.2015 № 05-05/776 для розгляду заяви ТДВ "Полтаваавтотранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 зі справи № 18/1561/12, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І.
Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на заяву ТДВ "Полтаваавтотранс", в якому просило відмовити товариству в задоволенні його заяви та залишити в силі постанову Вищого господарського суду України від 24.12.2013.
ТДВ "Полтаваавтотранс" подало письмові пояснення та доповнення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013.
У засіданні суду, призначеному на 17.06.2015 оголошено перерву до 01.07.2015.
Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало доповнення до відзиву на заяву ТДВ "Полтаваавтотранс".
ТДВ "Полтаваавтотранс" було подано додаткові пояснення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013, вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як на нововиявлені обставини ТДВ "Полтаваавтотранс" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 посилається на те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 917/880/14, яке набрало законної сили, визнано недійсними пункти 1-6 рішення територіального відділення від 28.02.2014 № 02-49 рш.
Відповідно до п. 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2014 № 02/49-рш ТДВ "Полтаваавтотранс" було визнано таким, що за підсумками роботи за 2011 рік займає монопольне (домінуюче) становище на ринку автостанційних послуг, що надаються автомобільним перевізникам в межах Полтавської області, з часткою 100%.
Проте, оскільки рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 917/880/14 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2014 № 02/49-рш було визнано недійсним повністю, то як стверджує заявник ТДВ "Полтаваавтотранс" не може бути притягнуте до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції як монополіст, так як господарський суд дійшов висновку щодо того, що товариство не займало у 2011 році монопольного (домінуючого) становища на ринку автостанційних послуг.
Зазначена обставина, на думку заявника, як нововиявлена має істотне значення і є підставою для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у справі № 18/1561/12, якою ТДВ "Полтаваавтотранс" було відмовлено в позові до Полтавського обласного територіального відділення АМКУ про визнання недійсними пунктів 2-6 рішення від 03.07.2012 № 02/86-рш.
Згідно з п. 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012 № 02/86-рш як і згідно з п. 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2014 № 02/49-рш ТДВ "Полтаваавтотранс" визнано таким, що за підсумками роботи за 2011 рік займає монопольне (домінуюче) становище на ринку автостанційних послуг, які надаються автомобільним перевізникам в межах Полтавської області.
Як стверджує заявник, ТДВ "Полтаваавтотранс" насправді не займає монопольного (домінуючого) становища на вказаному сегменті послуг і це зафіксовано у рішенні Господарського суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 917/880/14, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17 зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Постанова Вищого господарського суду України від 24.12.2013, про перегляд за нововиявленими обставинами якої, подало заяву ТДВ "Полтаваавтотранс", мотивована тим, що врахувавши вимоги ст.ст. 32 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 4.1 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, ст.1, частини першої ст.13, п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач, як це вбачається із змісту прийнятого ним рішення, дав належну оцінку фактичним обставинам справи і дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання дій позивача, які полягали у продажу квитків автомобільних перевізників пасажирам на приміських маршрутах за вартістю з урахуванням додаткових 20 %, що не відповідало чинному законодавству, а також дій щодо обрахування винагороди Автостанції за обов'язкові автостанційні послуги при розрахунках з перевізниками, які здійснюють приміські пасажирські перевезення, як 10 % від суми вартості за тарифом реалізованих квитків з урахуванням додаткових 20 %, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку автостанційних послуг та обов'язкових послуг автостанції, які надаються автомобільним перевізникам, зокрема на сегменті продажу квитків в межах Полтавської області за 2011 рік, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та споживачів (пасажирів), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
У рішенні Господарського суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 917/880/14, яким, як вважає заявник, встановлено нововиявлені обставини, місцевим господарським судом зроблено такі висновки:
- елементом зловживання суб'єктом господарювання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушення (недодержання) суб'єктом господарювання певних установлених щодо нього правил здійснення господарської діяльності. Однак, відповідачем, не подано жодного обов'язкового до виконання нормативного акту, який товариством було порушено (чи не додержано);
- відповідачем, всупереч приписам статті 33 ГПК України, не надано жодних доказів та відповідного обґрунтування щодо неможливості нарахування позивачем зазначених 20% (які є за своєю правовою природою податком на додану вартість) у тому разі, якби на ринку існувала значна конкуренція;
- виконання позивачем норм податкового законодавства необґрунтовано визнано адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Висновки Господарського суду Полтавської області у рішенні від 24.07.2014 у справі № 917/880/14 є результатом оцінки доказів, які були предметом дослідження суду.
Окрім того, предметом розгляду господарськими судами у справі № 18/1561/12 були п.п. 2-6 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2012 № 02/86-рш у справі № 02-02-50/46-2012, а у справі № 917/880/14 - рішення адміністративної колегії Полтавського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2014 № 02/49-рш у справі № 01-63-2012.
Тобто доводи ТДВ "Полтаваавтотранс" в обґрунтування заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 за нововиявленими обставинами фактично ґрунтуються на переоцінці обставин справи, встановлених господарськими судами у справах № 917/880/14 та № 18/1561/12 з різними предметами та підставами позовів, а тому за своєю суттю не можуть бути нововиявленими обставинами і ознаками нововиявлених обставин, таких як: 1) їх існування на час розгляду справи, 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, 3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), не володіють.
З врахуванням викладеного відсутні підстави для висновку про те, що зазначені у заяві ТДВ "Полтаваавтотранс" обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні статті 112 ГПК України, а тому відсутні правові підстави для її задоволення та скасування постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1117, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2013 залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 24.12.2013 у справі № 18/1561/12 - без змін.
Головуючий - суддя Кузьменко М.В.
Судді: Васищак І.М.
Студенець В.І.