"25" червня 2015 р. м. Київ К/800/21852/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Канюки Олега Степановича про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Канюки Олега Степановича про скасування рішень відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2013 №5837732 та від 23.09.2013 №6139368 про відмову в державній реєстрації права власності за позивачем на 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій реєстратора, що полягають у безпідставному витребуванні у позивача не передбачених чинним законодавством документів для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Канюки Олега Степановича реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23.09.2013 №6139368; зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Канюку Олега Степановича реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2013 представником позивача до реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
Разом із заявою заявником подано належним чином засвідчені копії рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2013 року, згідно з яким за позивачем визнано право власності на 1/2 частини житлового будинку адресою АДРЕСА_1; копію паспорта позивача, копію реєстраційного номера облікової картки платника податку позивача копію паспорта та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера представника позивача, а також документ, що підтверджує повноваження представника позивача діяти від її імені.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Канюки Олега Степановича від 13.03.2013 №5837732 зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з мотивів, що представником заявника не подано усіх необхідних для проведення реєстрації документів, а саме: не подано технічний паспорт, в зв'язку з чим неможливо внести дані щодо об'єкта нерухомості.
У зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, рішенням від 23.09.2013 №6139368 державним реєстратором відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку адресою АДРЕСА_1.
Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора були відсутні підстави для зупинення розгляду заяви позивача та подальшої відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки представником позивача подано вичерпний перелік документів для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, передбачений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки право власності на об'єкт будівництва: 1/2 частини житлового будинку адресою АДРЕСА_1 заявлено вперше, то позивач у відповідності до положень пункту 29 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, повинен був надати технічний паспорт на зазначену будівлю.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.
Пунктом 16 Порядку визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пункту 26 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Згідно з підпунктом 10 пункту 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
За змістом пункту 28 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до пункту 9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.
У разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.
Судом першої інстанції встановлено, що представником позивача подано реєстратору повний пакет документів, які вимагались чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Також, судом першої інстанції встановлено, що єдиною підставою для зупинення розгляду заяви позивача та, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, слугувало ненадання заявником разом із заявою технічного паспорту на будинок за адресою АДРЕСА_1.
Згідно із пунктом 29 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.
Інших підстав для обов'язкового надання технічного паспорту на об'єкт будівництва для державної реєстрації права власності на такий об'єкт чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено не було.
Колегія суддів звертає увагу, що умови, за яких подання технічного паспорту на об'єкт будівництва є обов'язком заявника, є чітко регламентовані.
Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не є ані новозбудованим, ані реконструйованим об'єктом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, державним реєстратором безпідставно покладено на позивача обов'язок надати технічний паспорт на будинок за адресою: АДРЕСА_1, протиправно зупинено розгляд заяви позивача про державну реєстрації права власності на 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 та, як наслідок, протиправно відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, колегія суддів вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо законності рішень відповідача від 13.09.2013 №5837732 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та від 23.09.2013 №6139368 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року скасувати, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: