25 червня 2015 року м. Київ К/800/4900/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,
Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до суду першої інстанції з позовом до публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", третя особа - ОСОБА_2, в якому просило суд:
визнати незаконними дій посадових осіб публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" щодо відмови в усуненні порушень, вказаних в акті позапланової перевірки від 26.07.2013 №1065;
зобов'язати публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" усунути порушення, вказані в акті позапланової перевірки від 26.07.2013 №1065 шляхом подання Управлінню Пенсійного фонду України України в м. Кременчуці нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 за період його роботи з 01.07.1995 по 30.04.1996 з урахуванням акту позапланової перевірки від 26.07.2013 №1065 та вимог Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2014 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з неналежності розгляду переданого на вирішення суду спору у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що адміністративна процесуальна дієздатність органу Пенсійного фонду як суб'єкта владних повноважень є законодавчо обмеженою та полягає у можливості звернення до адміністративного суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.
Судами попередніх інстанцій не встановлено та органом Пенсійного фонду як при поданні позовної заяви, так і при поданні касаційної скарги не обґрунтовано наявності у нього як у суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції, повноважень на звернення до суду з позовом до юридичної особи із вимогою про визнання незаконними дій посадових осіб юридичної особи щодо відмови в усуненні порушень, встановлених актом перевірки, чи про зобов'язання юридичної особи вчиняти певні дії .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, зважаючи на неналежність розгляду заяви органу Пенсійного фонду у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відхилити, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: