30 червня 2015 року м. Київ К/800/58936/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області
до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області
про зобов'язання вчинити певні дії , -
11.02.2014р. до суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (далі УПФ) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області (далі Фонд) про зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми згідно із актами щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з червня 2008 року по грудень 2013 року в сумі 9382,06грн. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем не було прийнято до заліку та не включено в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з червня 2008 року по грудень 2013 року в сумі 9382,06грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 6.03.2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7.10.2014р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, УПФ звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
У своїх запереченнях відповідач зазначив, що рішення судів є законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав УПФ щодо відшкодування понесених ним витрат, який передбачений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
З огляду на приписи зазначеного Порядку, УПФ в разі незгоди на підписання актів з боку Фонду повинен звернутися до суду з вимогою про стягнення витрат, а не з вимогою про зобов'язання вчинити дії по включенню в акти звірки понесені УПФ витрати.
Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.
Відповідно до статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6.03.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7.10.2014р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз