30 червня 2015 року м. Київ К/9991/87441/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради до Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року,
У квітні 2011 року комунальний заклад «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради звернувся до суду з позовом до Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 453 від 21 квітня 2011 року в частині не прийняття до зарахування витрат у розмірі 8403,16 грн. та накладення штрафу за порушення порядку витрачання коштів у розмірі 4201,58 грн., зобов'язати Виконавчу дирекцію Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності внести до заліку витрати комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради, пов'язані з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 8403,16 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року, адміністративний позов задоволено.
У касаційній скарзі Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 квітня 2011 року Виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради на предмет повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду та використання його коштів на виплату встановлених видів допомог по соціальному страхуванню, путівок і дотримання діючих положень щодо оздоровлення та позашкільного обслуговування дітей за період з 01 квітня 2010 року по 01 січня 2011 року, за результатами якої складено акт № 213.
Вказаною перевіркою встановлено порушення страхувальником пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яке полягало в тому, що позивачем було здійснено виплату допомоги по лікарняному листку №669836 від 13 липня 2010 року, виданому травмпунктом 3-ої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги працівнику комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради ОСОБА_4, який було заповнено з порушенням вимог пункт 3.3. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №532/274/136-ос/1406 від 03 листопада 2004 року (далі - Інструкція), а саме, в графі причина непрацездатності було вказано «нещасний випадок на виробництві та його наслідки» та виправлено на «невиробнича травма», в той час як пункти 2, 4 листка непрацездатності, як-то «причина непрацездатності» виправленню не підлягають.
Рішенням Виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 453 від 21 квітня 2011 року на підставі статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» до позивача застосовано штраф за порушення порядку витрачання коштів Фонду у розмірі 4534 грн.
Вважаючи вказане рішення частково незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що віднесення комунальним закладом «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради витрат, пов'язаних з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_4, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є правомірним, оскільки травма працівника, якій виплачено допомогу по непрацездатності, не пов'язана з нещасним випадком на виробництві. При цьому, формальна невідповідність листка непрацездатності вимогам Інструкції, не може мати наслідком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Згідно з частиною 1 статті 51 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на звернення ОСОБА_4 у зв'язку з невірним визначення лікарем причини непрацездатності, лікуючим лікарем було здійснено виправлення помилки, що засвідчено власною печаткою.
Виписані в подальшому лікарняні листки № 524408 від 10 серпня 2010 року та № 784011 від 18 вересня 2010 року жодних виправлень не містили, в графі «Причина непрацездатності» було зазначено «невиробнича травма».
Крім того, картка амбулаторного хворого ОСОБА_4 містить запис лікаря травматолога від 17 липня 2010 року, відповідно до якого травма, отримана хворою 13 липня 2010 року, є побутовою.
Факт отримання травми працівником позивача не на виробництві підтверджується також Журналом амбулаторного прийому хворих по травмпункту 3-ої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги №7, Журналом реєстрації листків непрацездатності травматологічного пункту 3-ої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги № 5 від 16 березня 2010 року, Журналом екстрених повідомлень.
Враховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_4 не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, а тому допомога по тимчасовій непрацездатності повинна надаватися застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Враховуючи те, що порушення позивачем порядку використання страхових коштів, за яке передбачено відповідальність у вигляді фінансових санкцій, не встановлено, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням вимог законодавства, а формальна невідповідність листка непрацездатності вимогам Інструкції не може мати наслідком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало