Справа: № 826/2286/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
02 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест-Експрес» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та вимоги,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 31.10.2014 №0052051705 та вимогу від 31.10.2014 №Ю-004.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної інспекції у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест-Експрес» з питань дотримання норм чинного трудового та податкового законодавства України в частині оформлення та своєчасності внесення до бюджету сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013.
Результати перевірки відображено в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 114-26-54-17-05-12-35094092 від 20.10.2014, в якому контролюючим органом
встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест-Експрес» пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На підставі акта перевірки від 20.10.2014 №1148-26-54-17-05-12-35094092 відповідачем прийнято: рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2014 №0052051705, яким донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 75 725,72 грн. та штрафні санкції у розмірі 37 862,86 грн.; та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2014 №Ю-004 у розмірі 75 725,72 грн.
Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт самостійного нарахування та сплати позивачем єдиного внеску за грудень 2013 року в розмірі 75 728,06 грн. підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача за період 19.12.2013 по 19.12.2013, за період 09.01.2014 по 09.01.2014 платіжними дорученнями від 19.12.2013 №2118, від 09.01.2014 №8, від 14.01.2014 №1, а тому у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосування до підприємства санкцій за невчасне перерахування єдиного внеску.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з встановленням податковим органом несплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2013 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. за № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464).
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями ст. 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною восьмою статті 9 цього Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум, що визначено нормами пункту 6 частини 11 Закону № 2464.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2014 позивачем було подано в електронній формі звіт за 12 місяць 2013 року про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів шляхом завантаження до реєстру застрахованих осіб файлу: 2625435094092ZZZZZZZ10012014081118Е04НС.ZIP за номером реєстрації 165897.
До вказаного звіту були додані таблиці 1, 5, 6 з відміткою «початкова».
Згідно з аркушем №1 вказаного звіту кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати вказано позивачем у кількості 135 осіб.
В таблиці №1 в рядку №8 звіту вказано, що загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р. 3 + р. 5 + р. 6 - р. 7) складає 75 725,72 грн.
17.01.2014 у зв'язку з отриманням додаткових відомостей про застрахованих осіб з метою відображення їх у звіті позивачем було подано додаткову таблицю 5 до звіту зі статусом (тип) «додаткова», в якій відображено відомості щодо припинення дії строку цивільно-правового договору із застрахованою особою.
Положеннями п.п. 5.6 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 454 (далі по тексту - Порядок), що був чинним на момент існування спірних правовідносин передбачено, що якщо в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи, які передбачені пунктом 4.8 розділу IV цього Порядку, він подає разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 - додаткова. Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до цього Порядку.
Таким чином, подання додаткової таблиці 5 до звіту не скасовує раніше поданого звіту та відповідає вимогам п. 5.6 Порядку. Цим самим спростовуються доводи відповідача, який вважає подану додаткову таблицю 5 новим звітом.
Згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20.10.2014 №1148-26-54-17-05-12-35094092 та рішення від 31.10.2014 №0052051705 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску позивачу донараховано єдиний соціальний внесок в розмірі 75 725,72 грн. за несплату єдиного внеску за грудень 2013 року.
В таблиці в пункті 3.1.1 акту перевірки вказано, що «за даними платника кількість працівників в грудні 2013 року складає « 0», а за даними перевірки кількість працівників складає « 135».
Наведена обставина, що встановлена в акті перевірки, спростовується звітом позивача від 10.01.2014, в якому ТОВ «Ост-Вест-Експрес» самостійно вказав кількість працівників 135 та розрахував суму єдиного соціального внеску за грудень 2013 року в розмірі 75 725,72 грн.
Факт нарахування та сплати позивачем єдиного внеску за грудень 2013 року в розмірі 75 728,06 грн. підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача за період 19.12.2013 по 19.12.2013, за період 09.01.2014 по 09.01.2014 платіжними дорученнями від 19.12.2013 №2118, від 09.01.2014 №8, від 14.01.2014 №1.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, звітним періодом, за який відповідач донарахував позивачу єдиний соціальний внесок, є грудень 2013 року, а отже, граничним строком сплати єдиного соціального внеску, враховуючи вимоги ст. 9 Закону 2464, є 20.01.2014.
З наданих позивачем документів (виписок банку та платіжних доручень) встановлено що сплата позивачем єдиного соціального внеску за грудень 2013 року в розмірі 75 725,72 грн. здійснена до 14.01.2014, тобто з дотриманням встановлених законом строків сплати.
Враховуючи, що в діях товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест-Експрес» відсутнє порушення вимог Закону № 2464 щодо нарахування та строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2014 №0052051705, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2014 №Ю-004, що винесена у зв'язку з несплатою позивачем зобов'язань з єдиного внеску, визначених вказаним рішенням.
Доводи апеляційної скарги відповідача відображають зміст акта перевірки висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 244-2, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 02.07.2015
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.