Справа: № 826/2132/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
23 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення та визнання протиправними і скасування інкасових доручень, -
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулось до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Гадяцька ОДПІ) про скасування рішення № 1/16-07-25-23 від 04.02.2015, визнання протиправними та скасування інкасових доручень №1 від 04.02.2015, № 2 від 04.02.2015, № 3 від 04.02.2015, № 4 від 04.02.2015, № 5 від 05.02.2015, № 6 від 05.02.2015, № 9 від 06.02.2015, № 10 від 06.02.2015, № 11 від 06.02.2015, № 12 від 06.02.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» було подано до податкового органу податкові розрахунки за III та IV квартал 2014, якими самостійно задекларовано грошові зобов'язання за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 року з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) в розмірі 12 951 129, 31 гривень (за липень, серпень, вересень 2014) та в розмірі 7 725 700,98 гривень (за жовтень та листопад 2014).
04 лютого 2015 року Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято Рішення № 1/16-07-25-23 про стягнення 9 878 695,62 гривень податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) з ПАТ «Укрнафта».
На підставі вказаного Рішення відповідачем оформлено та направлено обслуговуючому банку позивача інкасові доручення №1 від 04.02.2015, № 2 від 04.02.2015, № 3 від 04.02.2015, № 4 від 04.02.2015, № 5 від 05.02.2015, № 6 від 05.02.2015, № 9 від 06.02.2015, № 10 від 06.02.2015, № 11 від 06.02.2015, № 12 від 06.02.2015.
Вважаючи зазначені вище Рішення та інкасові доручення відповідача такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» подано до Гадяцької ОДПІ податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин по Глинсько-Розбишівському родовищу (Погарщинське та Чижівське підняття), згідно наданого розрахунку позивачем задекларовано зобов'язання: за липень 2014 - по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 3771781,99 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 169316,72 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 74492,55 грн.; за серпень 2014 - по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 365551,32 грн., по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 4868433,49 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 12 443,57 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 332 951,54 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 7341,70 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 163772,34 грн.; за вересень 2014 - по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 3945462,51 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 338 888,73 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 151708,86 грн.; за жовтень 2014 - по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 3941153,41 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 360202,98 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 166983,48 грн.; за листопад 2014 - по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 3433583,16 грн., по платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 350 964,41 грн., по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 146 585,58 грн.
Позивачем 01.12.14, 30.12.14 та 31.12.14 здійснено плату за користування надрами для видобування нафти в загальному розмірі 12 951 458,17 грн. та по платі за користування надрами для видобування природного газу здійснено оплату 30.12.14, 31.12.14 на суму податку в розмірі 629 123,54 грн.
Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пункт 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Приписами п.95.1 - п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до п.32 підроз.10 розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що 01.07.2015 року у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування одного із способів погашення податкового боргу, виключає можливість одночасного застосування іншого способу погашення податкового боргу у вигляді стягнення коштів платника податків за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.
Судом першої інстанції встановлено, що Гадяцька ОДПІ вже застосувала механізм примусового стягнення з ПАТ "Укрнафта" за спірний період податкового боргу в судовому порядку на підставі підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Так, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва наявна справа №826/17193/14 за позовом Гадяцької ОДПІ до ПАТ "Укрнафта" про стягнення податкового боргу з ПАТ "Укрнафта" заборгованість з плати за користування надрами з розрахункових рахунків підприємства на загальну суму 9 536058,30 грн., що підтверджується Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 р. по справі №826/17193/14.
Отже, оскільки відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ "Укрнафта" податкового боргу за платежами та за періоди, по яким відкрито провадження в справі, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для застосування приписів п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України з метою стягнення коштів, так як це фактично свідчить про повторне стягнення з ПАТ "Укрнафта" податкового боргу з того ж виду податку та за ті ж самі періоди.
Також є вірним висновок суду першої інстанції, що на момент самостійного узгодження податкових зобов'язань та виникнення у позивача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ, IV квартали 2014 року положення 32 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не діяли, а набрали чинності тільки з 01 січня 2015 року, що є підставою для їх застосування лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2015 року.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано той факт, що відповідачем не доведено відсутність зобов'язань держави щодо повернення ПАТ "Укрнафта" помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, що є обов'язковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 32 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Разом з тим, як зазначає позивач, у держави в особі Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області існують зобов'язання з надміру сплачених грошових зобов'язань за зборами за провадження деяких видів підприємницької діяльності (торгівлю нафтопродуктами, скрапленим газом та іншими товарами), на підтвердження чого надав до суду копії відповідних звернень від 30 січня 2015 року №08.1.14/105, №08.1.14/116 разом із актами звірення розрахунків та заяву про повернення передплати за провадження деяких видів підприємницької діяльності від 10 березня 2015 року №08.1.14/286.
З огляду на вищевикладене, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування з дати його прийняття рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04 лютого 2015 року № 1/16-07-25-23.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування інкасових доручень слід зазначити, що в силу п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, інкасовим дорученням (розпорядженням) визначається розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Відповідно до п.12.1, п.12.2, п.12.4 Інструкції органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до ст.41 ПК України та ст.17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.
Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків/суб'єктів господарювання на підставі рішення суду.
Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що приписами Інструкції передбачено порядок оформлення органом стягнення інкасових доручень (розпоряджень) для списання коштів на підставі саме рішення суду та не визначено механізму списання обслуговуючим платника податку банку коштів з його рахунку на підставі інкасового доручення (розпорядження), яке оформлене на підставі рішення керівника контролюючого органу, що має місце за даних обставин спору.
Про відсутність в Інструкції механізму списання банком коштів за інкасовим дорученням (розпорядженням) на стягнення податкового боргу, яке оформлене контролюючим органом на підставі рішення керівника такого органу зазначається також в абзаці 4 листа Національного банку України "Роз'яснення щодо виконання інкасового доручення (розпорядження)" №25-110/4833 від 27.01.2015 року.
З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що інкасові доручення № 1, № 2, № 3, № 4 від 04.02.2015, № 5, № 6 від 05.02.2015 та № 9, № 10, № 11, 12 від 06.02.2015 р. оформлені відповідачем з порушенням встановлених вимог та на підставі протиправного рішення про стягнення коштів, а тому не вважаються платіжним інструментом, на підставі якого може бути проведена операція по рахунках ПАТ "Укрнафта".
Доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2015 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.