10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Вачко В.І.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
іменем України
"01" липня 2015 р. Справа № 286/246/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" квітня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 квітня 2015 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області (далі - УПФ) провести донарахування та виплату за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року ОСОБА_4 доплати до пенсії, основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.39,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІ) та доплати до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести донарахування та виплату ОСОБА_4 з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року щорічної допомоги на оздоровлення та щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірах, визначених ст.37, 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року повернуто апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської після залишення без руху, тому постанова в частині проведення перерахунку і виплати підвищень згідно ст.37, 48 Закону №796-ХІІ судом апеляційної інстанції не перевіряється.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлено інвалідність II групи, він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є дитиною війни. В спірний період проживав на території зони гарантованого добровільного відселення та отримував в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області доплату до пенсії, основну та додаткову пенсії, передбачені ст.39, 50, 54 Закону №796-ХІІ та ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", проте, у значно менших розмірах ніж передбачено цими законами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 39 Закону №796-ХІІ до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Відповідно до ст.50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, яким встановлено інвалідність 2-ї групи, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону №796-ХІІ передбачено, що розмір пенсії по 2-й групі інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної і додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
На даний час, Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік", якими обмежувалися вищевказані виплати, втратили чинність.
03 серпня 2014 року набули чинності зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" згідно яких норми і положення ст.39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Разом із цим, такі обмеження в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" не передбачалися.
Відтак, у вказаний період є чинними і підлягають застосуванню приписи ст.39, 50, 54 Закону №796-ХІІ та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у відповідній редакції.
Водночас, розрахунок доплат до пенсії, основної та додаткової пенсії позивачу здійснено, виходячи із розмірів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою КМУ №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". Зазначеними постановами, всупереч приписів ст.39,50,54 Закону № 796-ХІІ та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначено фіксовані розміри виплат, при тому, що ці суми значно менші від встановлених в законах.
Згідно із положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме статті 39,50,54 Закону №796-ХІІ та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року та №1381 від 28.12.2011 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статтей 39, 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Суд першої інстанції дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку, з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи та зробив обгрутнований висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" квітня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: А.Ю.Бучик
Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_2
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100
- ,