Справа № 815/3382/15
01 липня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІПГ “Майстер” до Південної митниці Міндоходів, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надміру сплачених до бюджету коштів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міндоходів щодо неповернення надмірно сплачених TOB «ІПГ «Майстер» (65025. м. Одеса. 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4; ЄДРПОУ 33658179) коштів до бюджету на загальну суму 59801 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот одна) грн. 65 коп.;
- стягнути з Державного бюджету України (ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ; 65023, м. Одеса, вуя. Садова, 1-А; ЄДРПОУ 37607526) на користь TOB «ІПГ «Майстер» (65025, м. Одеса. 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4; ЄДРПОУ 33658179; р/р 2600631404980 в ПАТ «КБ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328210) надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 59801 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот одна) грн. 65 коп.
В обґрунтування правової позиції позивач зазначив, що відповідачами допущена протиправна бездіяльність, щодо неповернення надміру сплачених позивачем до бюджету коштів та вказує, що на підставі рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2014/610166/2 від 01.08.2014 р., позивачем сплачено при митному оформлені згідно з МД № 500060001/2014/025678 від 30.07.2014 р., в якості гарантійного зобов'язання у формі фінансової застави 59801,66 грн., відповідно до митної вартості товару, визначеної рішенням про коригування митної вартості.
Рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2014/610166/2 від 01.08.2014 р. про коригування митної вартості товарів визнано протиправним та скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року по справі №815/4735/14. Внаслідок неправомірного коригування митницею митної вартості товарів позивачем сплачено до бюджету платежів у більшому на 59801,66 грн., порівняно з рівнем митної вартості товарів, визначеним декларантом. Позивач звернувся із заявою до митниці вих. №170 від 05.03.2015 про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів з доданням документів, що підтверджують скасування рішення про коригування митної вартості товарів, копії платіжних доручень, акту звірки з митницею та довідки про відсутність заборгованості з податків та зборів. На доповнення цієї заяви вих. № 274/4735 від 30.03.2015 митниці надана довідка № 296 від 24.03.2015 року про відсутність податкової заборгованості від Суворовської ДПІ. Вказана заява залишена без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях і просила задовольнити їх повністю.
Представник відповідача /Південна митниця Міндоходів/ проти позову заперечувала, в обґрунтування правової позиції надала до суду письмові заперечення в яких, зокрема, зазначила, що позов не підлягає задоволенню, оскільки не проведено перевірку щодо правильності визначення бази оподаткування достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 30.07.2014 № 500060001/2014/025678.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених в запереченнях проти адміністративного позову та наданих в судовому засіданні поясненнях.
Представником відповідача /ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області/ в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
30.07.2014 року ТОВ «ІПГ «Майстер» подано до Південної митниці Міндоходів митну декларацію № 500060001/2014/025678 та документи на підтвердження митної вартості товару, визначеної за основним (першим) методом.
За результатами здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Південною митницею Міндоходів 01.08.2014 року прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів №500060001/2014/610166/2.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року по справі №815/4735/14 Рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2014/610166/2 від 01.08.2014 р. про коригування митної вартості товарів визнано протиправним та скасовано.
Внаслідок коригування митницею митної вартості товарів позивачем сплачено до бюджету платежів у більшому на 59801,66 грн., порівняно з рівнем митної вартості товарів, визначеним декларантом.
На підставі зазначеного судового рішення, позивач звернувся до звернувся до митниці із заявою вих. № 170 від 05.03.15 (одержана 06.03.15, згідно відмітки у ТТН КСД № 276483) про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів з доданням документів, що підтверджують скасування Рішення про коригування митної вартості товарів, копії платіжних доручень, акту звірки з митницею та довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів. На доповнення цієї заяви вих. № 274/4735 від 30.03.2015 (одержана митницею 31.03.15 за ТТН КСД № 721788) митниці надана довідка № 296 від 24.03.15 про відсутність податкової заборгованості від Суворовської ДПІ. Вказана заява залишена без задоволення.
У відповіді № 765/10/15-70-25-01 від 20.03.2015, відповідач вказав на недотримання позивачем приписів законодавства під час подання вказаної заяви, зокрема, зазначив про надання до заяви довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами доходів і зборів № 871 від 02.10.2014, термін дії якої до 12.10.2014 р., а також необхідності складання акту про результати перевірки та висновку про повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів в Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (Порядок № 618), затвердженого наказом ДМСУ 20.07.2007 № 618 та Податкового кодексів України.
Додатково до відповіді № 765/10/15-70-25-01 від 20.03.2015 листом № 1090/10/15-70-25-01 від 10.04.2015 митниця повідомила про необхідність складання акту про результати перевірки та висновку про повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів в Порядку № 618.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Приписами ч.ч. 1-4 ст. 301 МК України, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (ч.1). У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч.2). Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3). Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (ч.4).
Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення (затверджено наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 року №25/44 (далі Порядок №25/44)), надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.
Згідно з п. 3.4 Порядку 25/44, повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.05.2007 №618.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена в Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, (затверджений наказом Державної митної служби України від 20.05.2007 №618, (далі Порядок № 618).
Приписами розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. ( п.1). Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (п.2). Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.3). Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (п.4). Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362, Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів (п.5). Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю (п.6). Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п.7).
Взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентуються Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, (далі Порядок № 882/1188).
Відповідно до п.п. 7, 10 Порядку № 882/1188, орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (п.7). На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку (п.10).
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 21-491а14).
Слід звернути увагу, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.
Приписами пункту 4 частини 5 статті 54 Митного Кодексу встановлено, що орган доходів і зборів має право проводити перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх митного контролю та митного оформлення, визначеному статтями 345- 354 МК.
Відповідно до ст. 351 МК, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про несвоєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій декларацій, інформації що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Згідно частини 14 статті 354 МК, рішення щодо правильності визначення, заявленої у митній декларації митної вартості товарів окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Отже, чинним податковим законодавством не визначено обов'язкової умови проведення документальної перевірки щодо правильності визначення бази оподаткування, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів із застосуванням до спірних правовідносин.
З вище зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для повернення органом казначейства, платникам податків надміру сплачених сум є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.
Отже, законодавчо встановленою умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є прийняття митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.
При цьому, з метою підтвердження обґрунтованості заявлених до повернення сум, відповідний відділ (митного органу) перевіряє у встановлений термін факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Та не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви митний орган повинен прийняти висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
Як вбачається з листів Одеської митниці ДФС від 20.03.2015 № 765/10/15-70-25-01 та листом № 1090/10/15-70-25-01 від 10.04.15 митний орган, за наслідками розгляду заяви позивача від 05.03.2015 року, неодноразово повідомляє позивача про направлення до ГУ ДФС в Одеській області інформації для вирішення питання стосовно організації проведення перевірки ТОВ “ІПГ “Майстер” щодо правильності визначення бази оподаткування, достовірності та повноти нарахування та сплати митних платежів (листи: від 24.03.2015 року № 1702/9/15-32-22-07-04, від 16.04.2015 року № 2305/9/15-32-22-07-04).
Судом встановлено, що 19.05.2015 року ГУ ДФС в Одеській області розглянуто лист Одеської митниці ДФС від 29.04.2015 року № 1169/12/15-70-61 стосовно організації проведення документальної перевірки ТОВ “ІПГ “Майстер” та повідомлено про відсутність підстав для проведення документальної перевірки (а/с. 70-71).
З вище вказаного вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів, також відповідачем (Південна митниця Міндоходів) а ні в запереченнях на адміністративний позов, а ні в судовому засіданні представником відповідача не зазначено про обґрунтованість підстав не надання у законодавчо визначений термін висновку до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених митних платежів. Крім того Південна митниця Міндоходів не зазначено на недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до заяви про повернення коштів.
В адміністративному позові позивач просив визнати протиправною бездіяльність Південної митниці щодо неповернення надмірно сплачених TOB «ІПГ «Майстер» коштів до бюджету на загальну суму 59801 грн. 65 коп.
Однак як вбачається з приписів вище зазначених нормативних актів митниця не наділена повноваженнями щодо повернення коштів з бюджету, а лише у відповідності до процедури повернення платникам податків коштів, уповноважена приймати Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
Крім того, суд критично ставиться до мотивування представника відповідача щодо збитків отриманих підприємством у сумі 59801 грн. 65 коп.
Економічне розуміння збитків - це зменшення вартості майна юридичної чи фізичної особи в результаті перевищення витрат цієї особи над отриманими нею доходами в одному часовому періоді, тоді як юридичне розуміння збитків - зменшення майна в результаті протиправного порушення права.
Спірні правовідносини виникли внаслідок не повернення ТОВ «ІПГ «Майстер» надміру сплачених до бюджету митних платежів в сумі 59 801, 65 грн., з цього приводу слід зазначити таке.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 МК поняттям «митні платежі», з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 11 КАС України, визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи зазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, для повного захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність Південної митниці Міндоходів щодо не надання у визначений законом строк висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” надмір сплачених до бюджету коштів в сумі 59801, 65 грн.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати Південну митницю Міндоходів підготувати висновок про повернення коштів передоплати товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” з Державного бюджету України надмірно сплачених до бюджету митних платежів в сумі 59801, 65 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 59801, 65 грн., суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що в Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області відсутній відповідний висновок митного органу.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питаня перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) і з здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-21а14).
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаній нормі кореспондуються положення абз. 7 п. 4 ч. 1 ст. 163, абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви, оскільки, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України в подальшому, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд приходить до висновку, про необхідність зобов'язання суб'єкта владних повноважень /Південної митниці Міндоходів/ не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови це є правовим наслідком судового рішення і саме в резолютивній його частині має бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632) щодо не надання, у визначений законом строк, висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» надміру сплачених сум митних платежів в сумі 59 801, 65 грн.
Зобов'язати Південну митницю Міндоходів надати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» надміру сплачених до бюджету митних платежів в сумі 59 801, 65 грн.
Встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Південної митниці Міндоходів надати у термін протягом тридцяти діб, з моменту набрання чинності судовим рішенням, Звіту про виконання судового рішення від 01.07.2015 року по справі № 815/3382/15.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.