Справа № 808/7130/14
30 червня 2015 року 17год. 06хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Павлова С.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014р. №0000571702
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 № НОМЕР_1.
В судовому засіданні здійснено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.
В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що кредитором позивача був АТ "УкрСиббанк". 28.04.2012 позивачем погашено суму боргу перед АТ "УкрСиббанк", а відтак, договірні зобов'язання з цього часу припинилися, що підтверджено заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23.03.2015 у справі № 335/11242/14-ц. Будь-яких додаткових благ позивач від АТ "УкрСиббанк" не отримувала. Про те, що відбулася зміна кредитора за договором, позивачу повідомлено не було. Крім того зазначає, що договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_2 між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено лише 11.06.2012 року, тобто вже після припинення зобов'язань позивача перед АТ "УкрСиббанк". Крім того представник вказує, що кошти можуть вважатися додатковим благом, що підлягає оподаткуванню, тільки у розмірі суми, що збільшує дохід боржника. Позивач не отримував доходу внаслідок припинення зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту. Представник позивача просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав письмові заперечення, в яких стверджує, що факторингова компанія ТОВ "Кей-Колект" за договором факторингу купила у АКІБ "Укрсиббанк" право грошової вимоги щодо кредитного договору, укладеного між банком і позивачем. При цьому, ТОВ "Кей-Колект" запропонувало позивачу проплатити 346935,84 грн., анулювавши при цьому залишок кредитної заборгованості. Вказує, що сума прощеного кредитором боргу є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, котрий підлягає оподаткуванню в порядку абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 такого кодексу. Вказував, що позивачем не оподатковано дохід, отриманий у вигляді суми прощеного кредитором боргу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету, у зв'язку з чим податковим органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і донараховано штрафні санкції. Просить у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 30.06.2015 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою суду від 09.06.2015 витребувано додаткові докази від Акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Однак, станом на 30.06.2015 витребувані докази на адресу суду не надійшли.
А відтак, розгляд справи здійснюється за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
07.08.2006 між ОСОБА_2 (позичальник) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (банк) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11026012000, згідно умов якого банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні гроші (кредит) в іноземній валюті в сумі 135000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 681750,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.
Разом з договором сторонами узгоджено графік погашення кредиту починаючи з 10.09.2006 по 07.08.2017 (а.с.17-18).
До 28.04.2012 на виконання договору про надання споживчого кредиту, позивачем було сплачено 114403,86 дол.США (а.с.81-82).
28.04.2012 позивачем на рахунки АТ "УкрСиббанк" сплачено кошти в сумі 65132,71 доларів США, що в еквіваленті в гривнях становить 520403,84 грн. (а.с.21).
Згідно з виписки з додатку 1 (Прав вимоги за кредитами) до договору Факторингу № 4 від 11.06.2012 року, Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" продано (відступлене) право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11026012000 від 07.08.2006 (позичальник ОСОБА_2) Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект".
До матеріалів справи не надано доказів повідомлення ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором.
28.04.2012 листом за вих. № НОМЕР_2 "Кей-Колект" повідомило позивача про анулювання (прощення) кредитної заборгованості в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. В повідомленні ТОВ "Кей-Колект" зазначено про прийняття рішення про анулювання кредиторської заборгованості позивача, яка станом на 28.04.2012 становить 43421,80 доларів США, що складає 346935,84 грн., по курсу НБУ станом на 28.04.2012. Окремо, ТОВ "Кей-Колект" у своєму листі звертає увагу, на те, що відповідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, у зв'язку з чим позивачу необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації. Вказане повідомлення позивач отримав 28.04.2012, про що свідчить відповідна відмітка на копії повідомлення (а.с.51 зворот).
01.08.2014 посадовими особами відповідача проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року за ознакою доходу 126 - Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, результати якої оформлено актом № 23/17-214/НОМЕР_3 (а.с.43-45).
Перевіркою встановлено порушення п.п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 та (а саме: неподання ОСОБА_2 декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2012 році), а також було встановлено порушення пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 , пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 56403,90 грн.
На підставі акту перевірки від 01.08.2014 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 56403,90 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 14270,98 грн. (а.с.46).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить з такого.
Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2ст.164 ПК України.
Відповідно до пп. "д2 пп.164.2.17 ПК України, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
Тобто за приписами ПК України обов'язок боржника самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації виникає при наявності двох умов, зокрема, отримання від кредитора повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду.
Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу та/або отримання ним повідомлення про відступлення прав вимоги ПАТ "Укрсиббанк" за кредитним договором № 11026012000 від 07.08.2006 ТОВ "Кей-Колект".
Суд вживав необхідних заходів щодо отримання інформації від банку. Так, ухвалою від 09.06.2015 суд витребовував у Акціонерного товариства "УкрСиббанк" належним чином засвідчену копію договору факторингу, укладеного з ТОВ "Кей-Колект" з відповідними додатками (переліком Прав вимоги за кредитами), згідно якого відбулося відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_2; належним чином засвідчену копію договору факторингу № 4 від 11.06.2012 з Додатком № 1; докази повідомлення ОСОБА_2 про відступлення права вимоги, проте на час розгляду справи у суді вказана ухвала не виконана, відповідні документи на адресу суду не надійшли.
Таким чином, суду не доведено, що на момент отримання повідомлення від ТОВ "Кей-Колект" про анулювання боргу в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України позивача було належним чином повідомлено про відступлення ПАТ "УкрСиббанк" права вимоги за кредитним договором та виникнення (існування) грошового зобов'язання позивача перед ТОВ "Кей-Колект".
За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції до внесення змін Законом №71-VIII від 28.12.2014р.) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Це ж положення в редакції закону №71-VIII від 28.12.2014р. уточнює зміст поняття "сума боргу", а саме: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
А відтак, суд вважає, що доходом позивача може вважатися лише та сума, яка фактично була надана Банком позивачу у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту (основна сума боргу (кредиту)), у разі його прощення кредитором (анулювання такої заборгованості).
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23.03.2015 у справі № 335/11242/14-ц витлумачено зміст правочину, який відбувся між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" 28.04.2012 року, як передання ОСОБА_2 відступного АТ "УкрСиббанк" на суму 65132,71 дол.США. Судом визнано припиненим з 28.04.2012 зобов'язання ОСОБА_2 перед Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" за Договором про надання споживчого кредиту № 11026012000 від 07.08.2006 року шляхом передання відступного (а.с.81-82). У вказаному рішенні суд дійшов висновку, що Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" не звільняв ОСОБА_2 від обов'язків, що існували за кредитним договором, а відбулась заміна зобов'язання - сплачувати щомісячно грошові кошти на інше - сплатити негайно суму у розмірі 65132,71 дол.США.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що основна сума боргу (кредиту) платника податку позивачу кредитором не прощена (не анульована), а зобов'язання позивача з банком припинилися 28.04.2012 не у зв'язку з прощенням боргу кредитором, а у зв'язку з переданням відступного, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Щодо відображення ТОВ "Кей-Колект" в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) суми в розмірі 346935,84 грн., яку відповідач вважає додатковим благом, що отримане позивачем, суд зазначає таке.
З аналізу виписки з Додатку 1 до Договору Факторингу № 4 від 11.06.2012 (а.с.99) вбачається, що договір факторингу про відступлення Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" права вимоги за договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_2 укладено лише 11.06.2012 року, в той час як зобов'язання між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 110260012000 від 07.08.2006 припинилися 28.04.2012 (а.с.81-82).
Крім того, повідомлення від ТОВ "Кей-Колект" позивач отримала 28.04.2012 року, тобто, ще до того часу, коли ТОВ "Кей-Колект" міг вважатися кредитором згідно договору факторингу від 11.06.2012.
А відтак, ТОВ "Кей-Колект" станом на 28.04.2012 не будучи кредитором позивача, не міг приймати рішення про анулювання (прощення) анулювання кредитної заборгованості позивача.
Окрім того суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком.
Судом витребовувалися що докази щодо статусу суми, яка відображена як прощена (тіло кредиту, відсотки, пеня тощо), однак вказана інформація на адресу суду не надійшла.
Суд зазначає, що прощення позивачу неустойки у вигляді пені та штрафів, не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то неустойка ним не отримується, а банк вправі або стягувати її або не стягувати.
Такі нарахування за своєю правовою природою не можуть вважатись "сумою боргу" у розумінні пп. "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки розмір пені та штрафів встановлюється договором за домовленістю сторін, період їх нарахування підпадає під обмеження, визначені ст.232 ГК України, а розмір пені при примусовому стягненні не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день прострочення відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, прощення пені та штрафів (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.
З огляду на викладене, суд вважає неправомірним віднесення податковим органом до доходу позивача у вигляді додаткового блага, яке підлягає оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, суми в розмірі 346935,84 грн., оскільки в ході судового розгляду справи не відповідачем не доведено, що така сума є основною сумою боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням. А відтак, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 № НОМЕР_1 слід визнати протиправним та скасувати.
Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.09.2014.
Присудити на користь позивача ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька