Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2015 р. Справа №805/1974/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 13:50
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шувалової Т.О.,
при секретарі судового засідання - Кузьменко Н.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,
представника відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-
22 травня 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення від 21.08.2014 року № 0003491702/14963 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі: 21064,82грн., з них: штраф - 12921,74грн., пеня -8143,08грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які прямо виключають можливість застосування штрафних та фінансових санкцій до позивача, як платника єдиного внеску, який зареєстрований на території проведення антитерористичної операції.
Представник відповідача надав заперечення відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового зобов'язання, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014 року до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, відповідно до рішення від 21.08.2014 року року № 0003491702/14963 в сумі 129217,31грн.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 9/3 VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного вінеску звільняються від виконання обов'язків на період проведення антитерористичної операції на території населених пунктів затверджених Розпорядженням КМУ № 1053-р. від 30.10.2015 року. Однак, дію цього розпорядження зупинено Розпорядженням КМУ № 1079-р від 05.11.2014 року. Крім цього, ухвалою ВАСУ зупинено до розгляду касаційної скарги постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року якими було визнано нечинним Розпорядженням КМУ № 1079-р від 05.11.2014 року. Тому вважає, що оскільки перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція відсутній, тому підстав для звільнення позивача від відповідальності немає.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у запереченнях проти позову.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 37944275), зареєстроване за юридичною адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10 В, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за квітень 2014 року у позивача виникла недоїмка, яка була погашена 12.08.2014 року, що наданою відповідачем роздруківкою з особового рахунку платника єдиного внеску позивача.
21.08.2014 року відповідачем прийнято спірне рішенні №0003491702/14963 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, яким за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини 10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосований штраф у розмірі 12921,74грн. (10%) та нарахована пеня за період з 21.05.2015р. до 12.08.2015р. у розмірі 8143,08 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього 21064,82 грн.
Спірне рішення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування", що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
Не погодившись з вищевказаним рішення, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.
Спір шодо суми штрафних санкцій та нарахованої пені відсутній.
Щодо строку звернення позивача до суду з данним позовом, суд вважає його не пропущеним, з огляду на наступне:
Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Крім цього, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Тобто, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями на час спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями на час спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідно до пп. 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Судом встановлено, що позивачем порушено строк сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до самостійно визначених грошових зобов'язань за період з 21.05.2014 року по 12.08. 2014 р., про що також не заперечує позивач.
Як зазначає позивач у позові, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким виключена можливість застосування штрафних та фінансових санкцій до позивача, як платника єдиного внеску.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" знаходяться на території проведення антитерористичної операції, тому це є підставою для звільнення його від відповідальності щодо неналежного виконання обов'язків по сплаті єдиного соціального внеску.
Суд не може погодитись з таким твердженням позивача, з огляду на наступне:
Статтею 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону доповнено пунктом 9/3 такого змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Тобто, нормою вищевказаного Закону передбачено звільнення платника єдиного соціального внеску від відповідальності за неналежне виконання обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску, за наступних обставин:
- знаходження платника єдиного внеску на території проведення антитерористичної операції, який визначений переліком населених пунктів затвердженим Кабінетом Міністрів України,
- подана платником єдиного внеску до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяви щодо звільнення від відповідальності за неналежне виконання обов'язків по нарахуванню, сплаті єдиного соціального внеску, не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.
Разом з цим, дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. "Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053».
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 826/18327/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року було визнано нечинним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року відкрито провадження у справі № К/800/19383/15 та виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року зупинено до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України.
Аналізуючи вищенаведене, Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р "Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053», на момент розгляду данної справи, не визнано нєчинним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція на час прийняття спірного рішення і на данний час не визначено, тому підстав для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII немає.
Враховуючи наведене вище, спірне рішення було прийнято Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області в межах діючого законодавства.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення від 21.08.2014 року № 0003491702/14963 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі: 21064,82грн. - залишити без задоволення.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 01 липня 2015 року. Повний текст постанови виготовлено у повному обсязі 02 липня 2015 року.
Суддя Шувалова Т.О.