61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 липня 2009 р.
Справа № 22-а-9064/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському районі Сумської області на постанову Великописарівський районний суд Сумської області від 25.12.2008р. по справі № 2-а-683/08/1803
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському районі Сумської області
про стягнення недоплати щорічної разової грошової допомоги учаснику війни,
14.10.2008 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь 2448 грн., в рахунок недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007-2008 роки.
Постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 25.12.2008 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача на користь позивача недовиплату разової щорічної допомоги до 5 травня як дружині загиблого військовослужбовця за 2007 та 2008 роки у розмірі 2353, 18 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.99,100 КАС України, Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни” від 28.02.1997року №187, ст.ст.12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , п.7 ч.1 ст.2, ст. 21 Бюджетного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач має статус учасника війни.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1\29/2007, від 22.05.2008року №10-рп, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положень ст.ст. 29,36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66,п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46, ст. 71 ст. 98,101,103,111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, положення п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в п.3 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” підпункту “б”, якої встановлено, що щорічно до 5 травня учасником війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що така допомога у 2008 році позивачеві повинна бути виплачена у розмірах, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів .
Відповідно до п.20 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ч.5ст.14 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була викладена у новій редакції , а саме: щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №1-29/2007, від 22.05.2008року №10-рп( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положень ст.ст. 29,36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66,п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46, ст. 71 ст. 98,101,103,111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, положення п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” в п.3 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” підпункту “б”, якої встановлено, що щорічно до 5 травня учасником війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Як не заперечувала позивач щорічну грошову допомогу як особа, що має статус учасника війни за 2007, 2008 роки вона отримала у - квітні.
Тому колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до даних правовідносин рішення Конституційного Суду України.
Органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги у розмірах, встановлених Законами України ”Про Державний бюджет на 2007 рік”, ” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Так, з 09.07.2007 року та 22.05.2008 року вони не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу на час отримання позивачем соціальних виплат та не врахував приписів положення Законів України ”Про Державний бюджет на 2007 рік”, ” Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів, дійшла до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно ч.1 до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційні скарги - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити.
Постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 25 грудня 2008 року по справі №2-а-683/09 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області про стягнення щорічної допомоги відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Кононенко З.О.
Судді
(підпис) (підпис)
Донець Л.О. Калиновський В.А.
Донець Л.О.