61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 травня 2009 р.
Справа № 22-а-8926/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Великописарівського районного суду Сумської області від 16 грудня 2008 року по справі № 2-а-784/08/1803
за позовом ОСОБА_1
до Великописарівської селищної ради Великописарівського району
Сумської області,
треті особи: Кузьменко Олексій Олексійович,
прокуратура Великописарівського району Сумської області
про визнання недійсним рішення,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Великописарівського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області, в якому просила визнати недійсним рішення Великописарівської селищної ради Сумської області від 27.12.2007 року «Про скасування рішення 10 сесії 5 скликання селищної ради від 25.09.2007 року «Про скасування рішення 9 сесії від 19.06.2007 року».
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що рішення від 27.12.2007 року суперечить чинному законодавству, не відповідає фактичним обставинам справи; прийнятим рішенням відповідач порушив її право щодо користування земельною ділянкою у розмірі 0,22 га, яка передана їй у власність, згідно рішення Великописарівської селищної ради Сумської області від 18.11.1993 року №116 для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.
19 червня 2007 рок відповідачем прийнято рішення «Про затвердження актів та матеріалів погодження земельних ділянок узгоджувальною комісією». При прийнятті цього рішення відповідач керувався ст.ст. 12, 106 ,107 Земельного кодексу України.
Проте, всупереч ст. 107 Земельного кодексу України, відповідачем не враховано даних земельно-кадастрової документації, згідно яких за нею, позивачем ОСОБА_1, закріплено 0,22 га а не 0,20 га, вказаних відповідачем в узгоджувальних матеріалах на момент прийняття цього рішення.
25 вересня 2007 року відповідачем переглянуто свою позицію щодо правомірності власного рішення, та як наслідок, скасовано незаконне рішення від 19.06.2007 року, що повністю відповідало фактичним обставинам та чинному законодавству України.
При прийнятті рішення від 27.12.2007 року відповідач керувався приписом прокурора Великописарівського району Сумської області від 18.12.2007 року №1089. Зокрема, аналіз змісту акта прокурорського реагування свідчить про те, що підставою для його внесення до розгляду, слугувала недосконалість юридичної техніки опротестованого нормативно-правового акту - рішення відповідача (відсутність посилань на земельне законодавство, не зазначеність підстав невідповідності акта узгоджувальної комісії вимогам чинного законодавства), що було розцінено місцевим органом прокуратури, як незаконне.
Згідно ст.21 Закону України «Про прокуратуру», у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом. Акт прокурорського реагування не скасовує нормативно-правового акта відповідача, а лише вказує про його не відповідність чинному законодавству. Отже, не зваживши на можливість та необхідність перегляду в частині доповнення і конкретизації свого рішення від 25.09.2007 року вказівками та посиланнями на чинне законодавство України, відповідач інертно обмежився скасуванням цього рішення, що потягло певні негативні правові наслідки для особисто для неї.
Ухвалою судді Великописарівського районного суду Сумської області від 16.12.2008 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великописарівської селищної ради Сумської області, треті особи: Кузьменко Олексій Олексійович, прокуратура Великописарівського району Сумської області про визнання недійсним рішення з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Великописарівського районного суду Сумської області від 16.12.2008 року та прийняти рішення про відкриття провадження в адміністративній справі, посилаючись на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, а саме ст..ст. 2, 3 КАС України.
Третя особа: Кузьменко О.О., надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; також просить розглядати справу за його відсутності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача та представник третьої особи, прокуратури Великописарівського району Сумської області, в судове засідання не з'явились, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя керувався п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що зазначений спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки позивач просить визнати недійсним рішення Великописарівської селищної ради Сумської області від 27 грудня 2007 року, яке потягло за собою порушення її права користування земельною ділянкою, тобто, фактично має місце земельний спір.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Термін «суб'єкт владних повноважень», відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 1 частини першої статті 17 КАС визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Матеріали справи свідчать про те, що спірні відносини виникли між позивачем та Великописарівською селищною радою Сумської області з приводу оскарження позивачем рішення відповідача, яким, як зазначено в позові, порушено право користування земельною ділянкою.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що сільська рада має право розпоряджатися землям територіальної громади, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміни меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За правилами статті 2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно із частиною другою статті 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Колегія суддів зазначає, що при здійсненні повноважень власника землі та розпорядника належним майном сільська рада не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту першого частини першої статті 17 КАС України, а є рівноправним суб'єктом цивільних правовідносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися об'єктами права власності.
Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що у даному випадку предметом спору є право користування земельною ділянкою.
Наведене свідчить про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватно - правовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.
Прийняття зазначеним органом рішення є реалізацією волі власника на укладення договору, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Позовні вимоги позивача пов'язані з захистом порушених прав користування земельною ділянкою, а не з вирішенням публічно-правового спору, тобто його вирішення не належить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, зважаючи на те, що вирішення спору про визнання права користування земельною ділянкою регулюється іншим законом, яким встановлено інший порядок судового провадження (в порядку Цивільного процесуального кодексу України), що виключає розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків судді не спростовують.
Керуючись ст. ст.160,195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Великописарівського районного суду Сумської області від 16 грудня 2008 року по справі № 2-а-784/08/1803 за позовом ОСОБА_1 до Великописарівської селищної ради Сумської області, треті особи: Кузьменко Олексій Олексійович, прокуратура Великописарівського району Сумської області про визнання недійсним рішення залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Бенедик А.П.
Судді
Кононенко З.О. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2009 р.