61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 липня 2009 р.
Справа № 22-а-8720/09
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Баглаєнко Я.В.
за участю представників:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 16.01.2009 року по справі № 10/557-08/5021
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до ДПІ в м. Суми
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_1, звернулась до Господарського суду Сумської з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просила визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000571701/0/17/1016/3050329868/21287 від 26.03.08 р. та № 0001131701/1/17/1016/3050329868/21286 від 04.06.08р.
Постановою Господарського суду Сумської області від 16.01.09 р. по справі № 10/557-08/5021 адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_1 до ДПІ в м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень був задоволений.
Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 16.01.09 р. по справі № 10/557-08/5021 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 000571701/0/17/1016/3050329868/21287 від 26.03.08 р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 31642,66 грн. є акт від 13.03.08 р. документальної виїзної планової перевірки підприємниці з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 21.03.05 р. по 31.12.07 р., пр. проведенні якої були виявлені порушення вимог п. 9.12.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За даними перевіряючих порушення пов'язані з тим, що позивачка, застосовуючи спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва в 2006 р., 31.07.06 р. допустила перевищення обсягів отриманої виручки в сумі 500000,0 грн. за календарний рік., визначеної ст. 1 Указу президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Сума перевищення за підсумками третього кварталу 2006 р. складає відповідно даних документальної перевірки (виписок банку) та готівкових коштів (корінців товарних чеків, прибуткових касових ордерів) 621525,33 грн. -500000,0 грн. = 121525,33 грн. Розрахунок проведено з урахуванням сум ПДВ.
З урахуванням наведених обставин відповідачем був зроблений висновок про те, що позивачкою була занижена сума чистого доходу, чим порушені вимоги ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та п. 7.1 ст. 7, п. 22.3 ст. 22 і п. 9.12.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за липень-вересень 2006 р. на суму 109174,26 грн. в результаті заниження валового доходу на суму 109959,26 грн., валових витрат на 785,0 грн., за 4 квартал 2006 р. на суму 134230,8 грн. в результаті заниження валового доходу на суму 195681,42 грн. та завищення валових витрат на 61450,62 грн., оскільки підприємниця повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 01.07.06 р. За даними перевірки заниження позивачкою валового доходу за липень-вересень 2006 р. сталося в сумі 121525,33 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на положення п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відповідно якому у разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) і суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. З урахуванням наведених положень суд першої інстанції зробив правомірний висновок стосовно того, що позивачка повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 01.10.06 р., а не з 01.07.06 р., як стверджує відповідач.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів та вважає їх правомірними, а тому постанова суду в частині визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000571701/0/17/1016/3050329868/21287 від 26.03.08 р. є законним та обґрунтованим.
Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001131701/1/17/1016/3050329868/21286 від 04.06.08 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 34118,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 17059,0 грн. і 2550,0 грн. у зв'язку з порушенням підприємницею вимог п. 2.3.1 ст. 2, п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.7.1 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про ПДВ»є акт від 28.05.08 р. документальної невиїзної позапланової перевірки підприємниці з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 21.03.05 р. по 31.12.07 р.
Як вказано у вступній частині акту, дана перевірка проводилася на підставі направлення № 1516 від 19.05.08 р. у відповідності з приписами ч. 4 п. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з надходженням скарги від 07.04.08 р. При цьому в цій частині акту дана перевірка визначена як планова виїзна і зроблене посилання на план-графік перевірок на 1 квартал 2008 р. і на те, що про її проведення підприємниці була повідомлена наказом № 1516 від 16.05.08 р.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно п. 4 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться в разі, якщо платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки. Проте ні в самому акті перевірки, ні в подальших документах відсутні відомості стосовно поданої скарги, не вказано результати якої перевірки в ній оскаржувалися та про заявлені в ній вимоги повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки.
Відповідач наполягає на тому, що такою скаргою є первинна скарга, подана позивачкою на податкове повідомлення-рішення № 000571701/0/17/1016/3050329868/21287 від 26.03.08 р. Але відповідачем не взято до уваги те, що порядок розгляду первинної та повторних скарг платника податків в межах адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень визначений ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і не передбачає проведення якихось повторних або додаткових перевірок і відповідач безпідставно ототожнює подану первинну скаргу в порядку вищевказаної норми та скаргу на порушення перевіряючими законодавства при проведенні перевірки, оскільки останнє пов'язується не з висновками за результатами перевірки, а саме з діями перевіряючих.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що відомості про плановий характер проведеної перевірки не відповідає фактичним обставинам, на які посилається сам відповідач у вступній частині акту перевірки.
Також слід відмітити, що до матеріалів справи позивачкою надана копія листа від 22.04.08 р., направленого відповідачем у відповідь на лист підприємниці від 07.04.08 р., в якому роз'яснювалися положення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закону України «Про ПДВ»і відсутні будь-які відомості про наявність скарги позивачки на порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення перевірки від 13.03.08 р.
З урахуванням вищевказаних обставин колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем була фактично проведена повторна перевірка позивачки з тих же підстав і за той же період, що вже перевірявся і за результатами тієї перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб. При цьому слід відмітити, що питання правильності визначення сум ПДВ при здійсненні підприємницею господарської діяльності досліджувалося і були зроблені висновки про наявність порушень вимог Закону України «Про ПДВ».
Зважаючи на те, що ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надає право органам ДПС проводити повторну позапланову документальну перевірку виключно при наявності обставин, визначених в п. 8 ч. 6 наведеної статті, то у відповідача не існувало належних повноважень призначати та проводити перевірку від 28.05.08 р., тобто відповідач діяв всупереч положенням ст. 19 Конституції України.
Як вказано в акті перевірки від 28.05.08 р., оскільки за даними перевіряючих перевищення граничної суми обсягів виручки від реалізації продукції відбулося 31.07.06 р., то з посиланням на положення п. 9.3 та п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про ПДВ»перевіряючими зроблений висновок стосовно того, що позивачка повинна була з 01.10.06 р. зареєструватися платником ПДВ та подавати податкову звітність до ДПІ.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно положенням п. 2.3.1 ст. 2 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, що діяла на час здійснення позивачкою господарських операцій) обов'язковій реєстрації як платник підлягає особа у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,0 гривень (без урахування податку на додану вартість). Тобто даний Закон не пов'язує обов'язок зареєструватися платником ПДВ з моментом перевищення граничного розміру виручки, визначеного Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
В свою чергу, в п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про ПДВ»вказано, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену п. 2.3.1 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену п. 2.3.1 ст. 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
При цьому в п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»звітним (податковим) періодом визнається період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а відповідно приписам п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»базовими податковими звітними періодами визначені місяць та квартал.
Оскільки обов'язок зареєструватися платником ПДВ пов'язаний не з досягненням або перевищенням обсягу виручки, а залежить від того, в якому звітному періоді протягом останніх дванадцяти календарних місяців досягнуто конкретну загальну сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, що не є тотожними поняттями.
Оскільки в матеріалах перевірки та подальших документах та поясненнях відповідача відсутні відомості стосовно того, які оподатковані ПДВ операції, на які суми і коли були проведені позивачкою, в якому податковому періоді загальна сума по таким операціям досягла встановленого ст. 2 Закону України «Про ПДВ»розміру, то твердження перевіряючих стосовно обов'язку позивачки зареєструватися платником ПДВ саме до 01.10.06 р. і з цього звітного періоду подавати податкові декларації по ПДВ ґрунтуються на припущеннях про наявність таких підстав і не доведені документально, що суперечить положенням п. 2 ст. 71 КАС України.
За таких обставин у відповідача не існувало законних підстав застосовувати до позивачки фінансові санкції в розмірі 2550,0 грн. і позов в цій частині судом першої інстанції задоволений правомірно.
В акті перевірки від 28.05.08 р. вказано, що документальною перевіркою були виявлені порушення вимог п. 3.1.1 ст. 3 та п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», що спричинили заниження податкового зобов'язання по ПДВ 34118,0 грн. і вказані податкові періоди, коли сталося заниження.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно приписам наведених норм об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю), а сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Тобто при визначенні об'єкту оподаткування мають досліджуватися операції платника податку, в т.ч. із застосуванням положень п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», яким встановлені дати, з якими законодавець пов'язує виникнення податкового зобов'язання.
Як вбачається з наданого до матеріалів справи акту перевірки, в ньому відсутні відомості про досліджені перевіряючими операції позивачки, відсутні посилання на документи, які підтверджують їх проведення, що суперечить приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України № 326 від 11.06.04 р.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення № 0001131701/1/17/1016/3050329868/21286 від 04.06.08 р. було прийняте на підставі висновків незаконно та безпідставно проведеної перевірки, тобто за межами повноважень відповідача, без врахування фактичних обставин та при довільному тлумаченні положень чинного законодавства, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині.
Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 16.01.09 р. по справі № 10/557-08/5021 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 16.01.09 р. по справі № 10/557-08/5021 - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Сумської області від 16.01.09 р. по справі № 10/557-08/5021 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до ДПІ в м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2009 р.