61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
11 червня 2009 р.
Справа № 22-а-8041/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Буряківського О.В.
представника відповідача: Максимової Н.А.
прокурора Дозорець Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 року по справі № 2-а-70/08/2070
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова., в якому з урахуванням наданих уточнень до позовних вимог, просила скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002911720/0 від 23.08.2006 р. на суму 503944,50 грн., № 0002921720/0 від 23.08.2006 р. на суму 218809,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова неправомірно проігнорував факт вилучення правоохоронними органами всіх документів у позивача та розпочав перевірку без документів, які були вилучені, та про що під час проведення перевірки повідомлено відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції, заперечуючи проти позову, посилався на те, що позивачем під час проведення перевірки не надано належних доказів вилучення правоохоронними органами бухгалтерських документів.
Прокурор підтримав позицію відповідача та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі
м. Харкова від 23.08.2006 р. № 0002911720/0 на суму 503944,50 грн. та від 23.08.2006 р.
№ 0002921720/0 на суму 218809,89 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, без врахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та об'єктивність рішення суду та необґрунтованість вимог апеляційної скарги, просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали
апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення
суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції також просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, прокурора, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі (ідентифікаційним кодом НОМЕР_1) як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Харкова та з 18.04.2005 р. зареєстрована як платник ПДВ (свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2).
26.07.2006 р., 02.08.2006 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова проводилась планова документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.03.2005 р. по 31.03.2006 р.
За результатами планової документальної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено акт перевірки № 318/17-207/НОМЕР_1/301, від 08.08.2006 року.
Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено наступні порушення:
- не ведення обліку доходів та витрат, чим порушено п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»; п.6 ст.128 Господарського Кодексу України;
- заниження податкового зобов'язання по податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005 р., 1 квартал 2006 р. за рахунок не підтвердження задекларованих в деклараціях про доходи валових витрат, чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.6 ст.128 Господарського Кодексу України,
- заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ за квітень-грудень 2005 р., січень-березень 2006 р. за рахунок не підтвердження податкового кредиту, чим порушено пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийняті податкове повідомлення-рішення № 0002911720/0 від 23.08.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 335963,00 грн. основного платежу та штрафні санкції в розмірі 167981,50 грн., всього на загальну суму 503944,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0002921720/0 від 23.08.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 218809,89 грн. основного платежу.
18.10.2006 р. за результатами розгляду Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова скарги ФОП ОСОБА_1 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0002911720/0 від 23.08.2006 р. та податкове повідомлення-рішення № 0002921720/0 від 23.08.2006 р.
При цьому, перевіряючими не зазначено суми занижених податкових зобов'язань, а лише зазначено причини їх виникнення.
В якості підстав для нарахування податкових зобов'язань відповідач посилається на відсутність у позивача документів, які підтверджують наведені у декларації суми валових доходів та витрат. Такими документами є первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, тощо.
Як свідчить протокол вилучення та протокол огляду документів, вилучених у
офісі позивача, всі документи, в тому числі документи первинного обліку, вилучені працівниками ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області.
На запит суду ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області суду надані копії документів, вилучених у позивача: податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних послуг, тощо.
На підставі отриманих документів у справі призначена судово-економічна експертиза.
Згідно висновку експерта, проведеним дослідженням наданих документів, висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 318/17-207/179691030/301 від 08.08.2006 р. в частині:
- заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005 рік та 1 квартал 2006 р. підтвердити не надається можливим;
- не підтвердження податкового кредиту, в невиконання вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджуються в сумі 38942 грн., але визначити, чи виникло при цьому заниження податкових зобов'язань по ПДВ за квітень-грудень 2005 р. та січень-березень 2006 р., розрахувати не надається за можливе.
Крім того, судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача, перевіряючі отримали повідомлення про вилучення правоохоронними органами документів по підприємницькій діяльності позивача, у зв'язку з чим ДПІ у Жовтневому районі 23.06.2006 р. та 03.08.2006 р. направлено до ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області запит, з метою з'ясування, чи дійсно документи вилучені у позивача, та з проханням надати ці документи для перевірки.
Однак, як свідчить довідка про вручення зазначених запитів, запити отримані ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області лише 20.07.2006 р. та 31.08.2006 р. відповідно, що унеможливило надання будь-яких відповідей на поставлені в запиті питання співробітниками ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області до кінця перевірки, тобто до 08.08.2006 р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, в акті перевірки перелік первинних та інших документів перевіряючими не зазначено.
Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», непрямі методи для визначення суми податкових зобов'язань платника податків під час проведення перевірки позивача податківцями не застосовувались.
Відповідачем під час перевірки достеменно не встановлено порушення позивачем вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки відсутність бухгалтерських документів обумовлене їх вилученням у позивача правоохоронними органами; проведення вилучення правоохоронними органами документів без присутності позивача, фактично унеможливило копіювання вилучених документів чи їх опис відповідно до чинного законодавства.
Наданими для дослідження документами суми валового доходу, задекларованого ФО-П ОСОБА_1 протягом 2005р. - І кв. 2006р., які підтверджені в акті ДПІ, документально підтверджуються не в повному обсязі; висновки акту перевірки щодо заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005р., 1 кв.2006 р. саме за рахунок не підтвердження задекларованих в деклараціях про доходи валових витрат та не виконання вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992р. матеріалами справи не підтверджується. До такого висновку дійшов і експерт, який досліджував документи позивача в рамках проведення судово-економічної експертизи.
За даними декларацій, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 3490 грн.: провести розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ приватного підприємця ОСОБА_1 за період з квітня 2005 року по березень 2006 року, відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»експерту не надається за можливе, внаслідок надання для дослідження експерту документів не в повному обсязі, що не надає можливості перевірити та підтвердити задекларовану суму податкових зобов'язань.
Таким чином, висновки акту перевірки щодо не підтвердження податкового кредиту та невиконання вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджуються в сумі 38942 грн. Однак, експерт зазначив, що визначити чи виникло при цьому заниження податкових зобов'язань по ПДВ за квітень-грудень 2005 р. та січень-березень 2006 р. (підтвердити чи спростувати висновки акту перевірки) розрахувати не надається за можливе з причин ненадання бухгалтерських документів в повному обсязі.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За результатами планової документальної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено акт перевірки № 318/17-207/НОМЕР_1/301, від 08.08.2006 року (т.1, а.с. 4-13).
Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено наступні порушення:
- не ведення обліку доходів та витрат, чим порушено п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»; п.6 ст.128 Господарського Кодексу України;
- заниження податкового зобов'язання по податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005 р., 1 квартал 2006 р. за рахунок не підтвердження задекларованих в деклараціях про доходи валових витрат, чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.6 ст.128 Господарського Кодексу України,
- заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ за квітень-грудень 2005 р.,
січень-березень 2006 р. за рахунок не підтвердження податкового кредиту, чим порушено пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийняті податкове повідомлення-рішення № 0002911720/0 від 23.08.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 335963,00 грн. основного платежу та штрафні санкції в розмірі 167981,50 грн., всього на загальну суму 503944,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0002921720/0 від 23.08.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 218809,89 грн. основного платежу (т.1, а.с.14-15).
В якості підстав для нарахування податкових зобов'язань відповідач посилається на відсутність у позивача документів, які підтверджують наведені у декларації суми валових доходів та витрат.
Згідно протоколу вилучення та протоколу огляду документів, вилучених у офісі позивача, документи, в тому числі документи первинного обліку, вилучені працівниками ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області (т.1, а.с. 32).
При проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1, перевіряючі отримали повідомлення про вилучення документів по підприємницькій діяльності позивача правоохоронними органами, у зв'язку з чим 23.06.2006 р. та 03.08.2006 р. ДПІ у Жовтневому районі направлено до ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області запит, з метою з'ясування, чи дійсно документи вилучені у позивача, та з проханням надати ці документи для перевірки (т.1 а.с. 53-54). Як свідчить довідка про вручення зазначених запитів, запити отримані ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області 20.07.2006 р. та 31.08.2006 р. відповідно, що унеможливило надання будь-яких відповідей на поставлені в запиті питання співробітниками ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області до кінця перевірки, тобто до 08.08.2006 р.
Відповідно до пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Однак перелік відсутніх первинних та інших документів (або ненаданих для перевірки первинних та інших документів) перевіряючими не зазначено.
Отже, колегія суддів вважає, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі не виконано належних дій по отриманню документів для об'єктивного проведення перевірки в межах строків перевірки.
Відповідно до вимог п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2004 р., якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також, якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.
Непрямий метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок застосування непрямого методу визначення податкового
зобов'язання регулюється пп.4.3.2, 4.3.3, 4.3.4, 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.
Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.
Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
Як свідчать матеріали справи, непрямі методи для визначення суми податкових зобов'язань платника податків під час проведення перевірки ПП ОСОБА_1 податківцями не застосовувались.
В акті перевірки зазначено, що позивач знаходився на загальній системі оподаткування.
Основною податковою звітністю для підприємців-фізичних осіб є декларація про доходи, форма якої приводиться в додатку до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю.
На запит суду ОВД СУ ГУМВДУ в Харківській області надані копії документів, вилучених у позивача: податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних послуг, тощо, на підставі яких у справі призначена судово-економічна експертиза (.т.1, ас. 82-250, т.2, а.с. 1-80).
Згідно висновку експерта, проведеним дослідженням наданих документів, висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 318/17-207/179691030/301 від 08.08.2006 р. в частині:
- заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005 рік та 1 квартал 2006 р. підтвердити не надається можливим;
- не підтвердження податкового кредиту, в невиконання вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджуються в сумі 38942 грн., але визначити, чи виникло при цьому заниження податкових зобов'язань по ПДВ за квітень-грудень 2005 р. та січень-березень 2006 р., розрахувати не надається за можливе.
Відповідачем, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, своєчасно не виконано запит суду щодо надання податкових декларацій за період 2005-2006 рр., у зв'язку з чим експерту зазначені документи надані не були, а тому при порівнянні даних, встановлених в ході дослідження, з даними, задекларованими позивачем, данні щодо сум валових доходів та валових витрат прийняті на рівні даних платника, зазначених в акті перевірки.
Порядок формування доходів і витрат підприємця, що сплачує податки на загальній системі оподаткування, визначається Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, відповідно до яких у підприємців, незалежно від системи оподаткування, момент виникнення доходів визначається по даті їх отримання (оплати), тобто по «касовому методу», а не по даті відвантаження товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що відповідачем під час перевірки достеменно не встановлено порушення позивачем зазначених вимог законодавства, оскільки відсутність бухгалтерських документів обумовлене їх вилученням у позивача правоохоронними органами. А проведення вилучення правоохоронними органами документів без присутності позивача, фактично унеможливило копіювання вилучених документів чи їх опис відповідно до чинного законодавства.
Надані для дослідження експерту виписки банку про рух грошових коштів по
розрахунковому рахунки приватного підприємця ОСОБА_1 за період 2005-2006р.р., відповідно до яких експерт зазначив, що приватним підприємцем ОСОБА_1 в 2005році отримано грошові кошти в сумі 1373843,02грн., в т.ч. ПДВ 228973,8 грн.(без ПДВ 1 144 869,18 грн.), в 1-кв. 2006року отримано грошові кошти в сумі 276 082,4грн. в т.ч. ПДВ 46 003,74грн. (без ПДВ 230 078,7грн.).
Отже, наданими для дослідження документами суми валового доходу задекларованого ФО-П ОСОБА_1 протягом 2005р. - І кв. 2006р., які підтверджені і в акті ДПІ, документально підтверджуються не в повному обсязі.
Відповідно до норм чинного законодавства витрати приватного підприємця, що
працює на загальній системі оподаткування, можуть обчислюватися двома способами:
першим - винятково відповідно до документів, підтверджуючих понесені витрати в звітному періоді (по первинних документах);
другим - по нормах, передбачених для різних видів діяльності, згідно додатку № 6
до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.93р. № 12.
Відповідно до п.13 (розд. IV) Декрету Кабінету Міністрів України «Про
прибутковий податок з громадян», оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах його підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Загальним оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу.
В Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю визначено, що загальним доходом оподаткування вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтверджений витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків по нормах у відсотках до валового доходу, приведених в додатку N 6 до цієї Інструкції.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, відносяться документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обіг) або підлягають амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У додатку 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю відносно вживання норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»додатково роз'яснено, що фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не зобов'язана вести бухгалтерський облік, тому формує витрати по переліку статті 5 «Валові витрати»і згідно статті 8 «Амортизація»вказаного Закону з деякими особливостями. Положення статті 5 «Валові витрати»застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно операціям (які відповідають переліку статті 5), по результатах або з участю яких в податковому періоді (в звітному кварталі) безпосередньо одержаний дохід.
Положення статті 5 «Валові витрати»застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно операціям (які відповідають переліку статті 5), по результатах або з участю яких в податковому періоді (в звітному кварталі) безпосередньо одержаний дохід.
Пунктом 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не відноситься до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до вимоги додатку 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, в податкову декларацію за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, які відповідають фактичній сумі одержаного в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від певного виду діяльності і підтверджені документально.
Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту отримання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком.
Тобто, виключно факт отримання доходу може бути підставою для включення у валові витрати звітного періоду не всіх підряд витрат, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
В акті перевірки ДПІ зазначено, що перевіркою правильності віднесення сум до
валових витрат встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 в деклараціях про доходи за 2005р., І кв. 2006 р. зазначала документально підтверджені витрати, але на перевірку не надала документів стосовно витрат, не підтвердила документально витрати, зазначені в деклараціях про доходи в порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 р. № 13-92 зі змінами та доповненнями.
Для віднесення витрат приватного підприємця необхідно, щоб такі витрати включалися до складу валових або підлягали амортизації відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому також необхідно дотримання декількох умов одночасно: по-перше, повинен бути отриманий дохід; по-друге, витрати повинні бути пов'язані з отримання цього доходу, по-третє, ці витрати повинні бути понесені (сплачені).
Як свідчать надані виписки банку, з розрахункового рахунку підприємця проведено оплату ТМЦ, послуг та сплачувались податки. Отже, виписки банку є документами, що підтверджують витрати позивача за 2005 р. та 1-й квартал 2006 року, однак, зазначені суми оплат не враховані в акті перевірки ДПІ, як суми документально підтверджених валових витрат.
Основним обліковим регістром для підприємця - фізичної особи, є Книга обліку доходів і витрат, в якій приватним підприємцем відображаються доходи на дату їх отримання та витрати, які пов'язані з отриманням цього доходу. У графі «Сума виручки (доходу)»відображається фактично отримана сума виручки. У графі «Витрати на виробництво продукції»відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, на підставі первинних документів про здійснення витрат.
Накладні та акти виконаних робіт за 2005р. та 1 квартал 2006р. свідчать про
отримані позивачем товари (роботи, послуги).
Оскільки експерту не надано книгу обліку доходів і витрат, в якій наведено перелік операцій та сум, які включені підприємцем до складу валових доходів та валових витрат, провести розрахунок валових витрат позивача за 2005 р. та 1-й кв. 2006 р., безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу в цьому періоді, не надалось за можливе.
Через не підтвердження задекларованих витрат за 2005 рік та 1 кв. 2006 року перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу за 2005р., І кв. 2006 р., тобто порушення позивачем ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
На підставі п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова нараховано податок на доходи від підприємницької діяльності в загальній сумі 218 809,89 грн.
Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи від підприємницької діяльності за 2005р., 1 кв.2006 р. саме за рахунок не підтвердження задекларованих в деклараціях про доходи валових витрат та не виконання вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" не підтверджено.
Як встановлено актом перевірки ФО-П ОСОБА_1 податкові декларації по ПДВ за період з квітня 2005 р. по березень 2006р. надавала до ДПІ своєчасно без порушення строків надання.
При проведенні судово-економічної експертизи з питань відповідності висновків акту перевірки бухгалтерським та податковим документам позивача, експерту для дослідження не надані податкові декларації про доходи, декларації про податок на додану вартість ОСОБА_1 за період 2005-2006р.р. (на запит суду надані ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вже після закінчення експертизи), а тому при порівнянні даних, встановлених в ході дослідження, з даними, задекларованими ФО-П ОСОБА_1, дані щодо сум податкових зобов'язань, податкового кредиту та суми податку, що належить до сплати в бюджет, експертом прийняті на рівні даних платника (декларації про доходи) зазначених в акті перевірки.
Загальний обсяг податкових зобов'язань за перевірений період, згідно даних декларацій ФО-П ОСОБА_1, які наведені в акті перевірки, склав 339453грн.
Згідно акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ стало те, що при перевірці неможливо перевірити правильність визначення податкових зобов'язань за першою подією відповідно до п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому як приватним підприємцем не надано жодних документів.
Для дослідження експерту надані документи бухгалтерського та податкового обліку ФО-П ОСОБА_1 за період з квітня 2005 року по березень 2006 року, а саме: податкові накладні, виписані від імені ОСОБА_1, накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт та виписки банку по розрахунковому рахунку.
При дослідженні зазначених документів на підставі вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»експертом розраховані податкові зобов'язання, які за період з квітня 2005року по березень 2006 року складатимуть 294 896,00 грн.
Однак, розраховані експертом податкові зобов'язання не відповідають сумі податкових зобов'язань, задекларованих ФО-П ОСОБА_1 протягом 2005р. - І кв. 2006р., розмір яких підтверджений в акті перевірки.
Зазначена обставина виникла з огляду на те, що для дослідження експерту надані виписки банку не в повному обсязі, а в матеріалах справи відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ОСОБА_1 за січень-березень 2006р. (накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні на відвантаження продукції та надання послуг).
Отже, податкові зобов'язання визначенні експертом не в повному обсязі.
Сума податкових зобов'язань, яка задекларована ФО-П ОСОБА_1 за період з квітня 2005 р. по березень 2006 р. в розмірі 339 453,00 грн., підтверджена в акті перевірки без її перерахунку шляхом співставлення з даними декларації про доходи, відображеними в деклараціях про доходи.
Експерт, відповідно наданим документам, обсяг валового доходу, задекларованого ФО-П ОСОБА_1 за період з квітня 2005року по березень 2006 року в деклараціях про доходи підтвердити не зміг з причин відсутності на дослідженні повної інформації щодо руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ФО-П ОСОБА_1 за період з квітня 2005 року по березень 2006 року.
Таким чином, суми податкових зобов'язань задекларовані ФО-П ОСОБА_1 протягом 2005р. - І кв. 2006р., які підтверджені в акті, документально підтвердити не надалось за можливе.
Відповідно пп. 7.5.1 ст. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»,
датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної»що засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Загальний обсяг податкового кредиту, згідно даних декларацій за перевірений
період, склав 335963грн.
Згідно наданих документів підтверджено податковий кредит за період з квітня 2005 року по березень 2006 року в розмірі 297021,00 грн.
Відповідно п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За даними декларацій, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, становить 3490 грн.
Враховуючи вищевикладене, провести розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ приватного підприємця ОСОБА_1 за період з квітня 2005 року по березень 2006 року, відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями експерту не надалось за можливе внаслідок надання для дослідження експерту документів не в повному обсязі, що не надає можливості перевірити та підтвердити задекларовану суму податкових зобов'язань.
Таким чином, висновки акту перевірки щодо не підтвердження податкового кредиту та невиконання вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджуються в сумі 38942 грн.
Як зазначив експерт, визначити, чи виникло при цьому заниження податкових зобов'язань по ПДВ за квітень-грудень 2005 р. та січень-березень 2006 р. (підтвердити чи спростувати висновки акту перевірки) не видається за можливе з причин відсутності на дослідженні бухгалтерської документації.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційній інстанції не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 року по справі № 2-а-70/08/2070 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.П. Бенедик
Судді: З.О. Кононенко
В.А. Калиновський