61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
28 липня 2009 р.
Справа № 22-а-7852/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.09.2008р. по справі № 2-а-5851/08/2070
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації треті особи Головне управління праці та соціального захисту населення Харківськоїобласної державної адміністрації
про зобов'язання в перерахунку та виплаті належних соціальних виплат,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації визнати дії відповідача щодо не нарахування та виплати йому соціальних виплат не в повному обсязі незаконними та стягнути на його користь недоплаченої у 2007 році щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 2200,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2008 р. позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації незаконними та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2100,00 грн.
Відповідач з даною постановою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2008 р. та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що визнання Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. неконституційними норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині вплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеного відповідно до ст.76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" розрахунковою величиною для визначення розмірів компенсацій та допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки, на думку відповідача, право встановлювати розміри соціальних виплат надано Кабінету Міністрів України в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетним програмами.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 віднесений до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1(а.с.6).
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.91 щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вищезазначена норма Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" була визнана неконституційною. У зазначеному рішенні Конституційного Суду України також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з викладеного, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону № 796-ХІІ).
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, право встановлювати розміри соціальних виплат надано Кабінету Міністрів України в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетним програмами, а тому вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації здійснивши виплату щорічної допомоги на оздоровлення в сумах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, діяло в межах наданих повноважень. Також вважає, що визнання Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. неконституційними норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими призупинялись норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині вплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеного відповідно до ст.76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" розрахунковою величиною для визначення розмірів компенсацій та допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, колегія суддів вважає таке посилання необґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.91 має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Тобто, на час виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, а саме 17.09.2009 р. (а.с.38) положення ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були чинними.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації щодо перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році в розмірі 5 мінімальних заробітних плат у вигляді листа (а.с.20) не відповідає чинному законодавству та є незаконною.
Також суд зазначає, що згідно ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Тобто, Управлінням праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 року було безпідставно відмовлено позивачу, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо визнання незаконною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену у 2007 р. щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 2100,00 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З викладеного вбачається, що такі вимоги, як стягнення суми соціальної допомоги, окрім стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, частиною 3 ст. 105 КАС України не передбачено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вибраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не є адекватним, оскільки до завдань відповідача, згідно з його положенням, відносяться функції щодо здійснення нарахування та виплати соціальних допоміг в розмірах, передбачених діючим законодавством, та в межах кошторису на видатки, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що для захисту порушених прав позивача слід прийняти рішення щодо зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 щорічну допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2100 грн.
Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2008р. підлягає скасуванню в частині стягнення зУправління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. в розмірі 2100,00 грн. з прийняттям в цій частині нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.09.2008р. по справі № 2-а-5851/08/2070 скасувати в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2100,00 грн. та прийняти в цій частині нову постанову.
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2100,00 грн.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.008 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Філатов Ю.М.
Судді
(підпис) (підпис)
Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Філатов Ю.М.
Повний текст постанови виготовлений 03.08.2009 р.