61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
18 червня 2009 р.
Справа № 22-а-7677/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Лаба О.П.
представника позивача: Літвінцева О.О.
представника відповідача: Матовій Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 року по справі № 2-а-9178/08/2070
за позовом приватної фірми "Віка"
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень, -
Позивач, приватна фірма «Віка», звернувся до суду з позовом до ДПІ Червонозаводського району м. Харкова, в якому просив визнати нечин ними податкові повідомлення-рішення № 0000262320/0 від 26.05.2008р., № 0000272320/0 від 26.05.2008р., № 0000262320/1 від 13.06.2008 р., № 0000272320/1 від 13.06.2008р., № 0000262320/2 від 05.09.2008р., № 0000272320/2 від 05.09.2008р., згідно яких ПФ «Віка» визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 503 379,00грн. (за основним платежем - 335 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167 793,00 грн.) та з податку на додану вартість у загальному розмі рі 402 946,50 грн. (за основним платежем - 268 631,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -134 315,50 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що понесені ним витрати, які безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, відповідають вимогам пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибу тку підприємств», а тому він має право на включення цих витрат до складу валових витрат підприємства та до податкового кредиту з ПДВ.
Також позивач зазначає, що у зв'язку зі здійсненням ним господарської діяльності по наданню транспортних послуг, до валових витрат підприємства правомірно були віднесені всі експлуатаційні витрати. Позивач по силається на наявність у платника податку всіх необхідних первинних документів, які передбачені діючим законодавством України. Вважає, що заниження сум з податку на прибуток та податку на додану вартість не відбулося, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є, на йо го думку, незаконними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача, ДПІ Червонозаводського району м. Харкова,у судовому засіданні суду першої інстанції заперечували проти позову, посилаючись на прийняття оскаржуваних податкових повідом лень - рішень такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки ПФ «Віка» не надано розрахун ку вартості транспортних послуг (калькуляцію), тому працівниками ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі наданих оборотносальдових відомостей, які складались на підставі бухгалтерських проводок підприємства, самостійно визначена фактична собівартість наданих транспортних послуг, та здійснено порівняльний аналіз собіва ртості транспортних послуг, витрати по яких було віднесено до складу валових витрат, та вартості, по якій реалізовано ці транспортні послуги та встановлено, що ПФ «Віка» здійснювала збиткові операції у 2-4 кварталах 2005 року. Відповідач вважає, що такі збитки не можна віднести до господарської діяльності підприємства, а тому ПП «Віка» безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на зага льну суму 1 342 342,87 грн. З цієї підстави ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова зроблено висновок, що ПФ «Віка» в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону. України «Про оподаткування прибутку під приємств» занижено податок на прибуток у сумі 335 586,0 грн. та в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість за перевіряємий період у сумі 268 631,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 року адміністративний позов приватної фірми «Віка» задоволено.
Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червоно заводському районі М.Харкова від 26.05.2008 р. №0000262320/0, від 13.06.2008 р. №0000262320/1, від 05.09.2008 р. №0000262320/2, від 26.05.2008 р.№ 0000272320/0, від 13.06.2008 р. №0000272320/1, від 05.09.2008 р. №0000272320/2.
Стягнуто з державного бюджету на користь ПФ «Віка» сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 03,40 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.67 Конституції України, ст. 43 ГК України, п.132 ст.1, п.п.3.1 ст.3, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач, приватна фірма «Віка», надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 24.03.2008р. по 06.05.2008р. спів робітниками Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова прове дена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської дія льності приватної фірми «Віка» з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.12.2007р.
За результатами перевірки складений акт № 1980/232/24666882 від 14.05.2008г.
Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині безпідставного віднесення ПФ «Віка» витрат по транспортних послугах до складу валових витрат у зв'язку з тим, що ПФ «Віка» здійснювала збиткові операції і тому витрати по цих операціях не можна віднести до господарської діяльності позивача.
На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозавод ському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення №0000262320/0 та №0000272320/0 від 26 травня 2008 року, згідно яких ПФ «Віка» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підпри ємств у загальному розмірі 503 379,0 грн. (основний платіж 335586,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції- 167793,0 грн.) та ви значено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у за гальному розмірі 402 946,50 грн. (основний платіж - 268 631,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 134 315,50 грн.).
Не погодившись з зазначеними повідомленнями-рішеннями, ПФ «Віка» подана до ДПІ у Червонозаводсь кому районі м. Харкова первинна скарга від 06 червня 2008 року № 18, за результатами розгляду якої, рішенням від 13 червня 2008 року № 9818/10/25-008 податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2008 року № 0000272320/0 та № 00002 62320/0 залишені без змін та відповідно до Порядку напра влення органами державної податкової служби України податкових по відомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції Украї ни 06 липня 2001 року за №567/5758) платнику направлено податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2008 року № 0000262320/1 та № 0000272320/1.
Не погодившись з рішенням № 9818/10/25-008 від 13.06.2008р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, ПФ «Віка» до ДПА у Харківській області подало повторну скаргу № 33 від 04.07.2008р.
Рішенням №3433/10/25-0103 від 01.09.2008р. ДПА у Харківській облас ті залишено повторну скаргу ПФ «Віка» без задоволення, а податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень від 05.09.2008р. № 0000262320/2, та №0000272320/2 зали шені без змін.
Крім того, згідно довідки № 1124 від 08.02.2008 р. Головного управління статистики у Харківській області та акту перевірки № 1980/232/24666882, складеного 14.05.2008 р. ДПІ у Червонозаводському ра йоні м. Харкова, одними із основних видів діяльності ПФ «Віка» є опто ва торгівля, надання транспортних послуг, автомобільне та складське господарство й інші види комерційної діяльності.
Позивач, у періоді що перевірявся ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, здійснював надання транспортних послуг, послуг схову, здавання в оренду орендованого нерухомого майна, а також торгівлю продуктами харчування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи представник позивача надав пояснення, що транспортні засоби використовувались підприємством не тільки для надання транспортних послуг, але й для забезпечення загальногосподарсь ких потреб (перевезення видаткових матеріалів, шин, запасних частин та ін.). Тобто ці витрати понесені позивачем не тільки у зв'язку з наданням транспортних послуг третім особам, але й з експлуатацією транспор тних засобів при здійсненні загальної господарчої діяльності ПФ «Ві ка» .
Позивачем в підтвердження здійснених витрат, в ході проведення перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в повному обсязі надано первинні документи й податкові накладні за період що перевірявся. З приводу повноти та дійсності наданих позивачем документів відповідач не заперечував.
Від здійснення господарської діяльності за період що перевірявся, позивач регулярно одержував доходи. Отримані доходи за звітній період ПФ «Вика» декларувало у деклараціях з податку на прибуток, які підтверджують, що підприємство регулярно нараховувало й сплачувало цей пода ток .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у межах своєї господарської діяльності, з метою одержання доходів, здійснював різні види комерційної діяльності, які потребують, в свою чергу, витрат з експлуатації транспортних засобів. Ці витрати віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки підтверджені первинними бухгалтерськими документа ми і до переліку витрат, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, не входять. Посилання відповідача на неправомірність завищення позивачем валових витрат, у зв'язку із включенням в них витрат по транспортним послугам, по яких не було отримано прибутку, є необґрунтованим та неправомірним. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Підпунктом 1.32. ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено визначення господарської діяльності - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, по стійною та суттєвою.
Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відді лення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вар тості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) та ким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2 статті 5 цього Закону наведений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема, це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, про дажем продукції (робіт, послуг).
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», до витрат, не пов'язаних з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочин ку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємницт во - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик госпо дарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підпри ємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, вибору споживачів продукції, що виробляється, комерційного розра хунку і власного комерційного ризику.
Аналіз наведених приписів Закону свідчить про те, що господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання на основі вільного вибору і на власний ризик, і лише має на меті отримання прибутку, а відповідно господарська діяльність не завжди призводить до позитивного результату та до отримання прибутку.
Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає безпідставним посилання відповідача на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від здійснення транспортних послуг, оскільки суб'єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати гос подарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не міс тить жодних посилань на залежність права платника податків віднести витрати, понесені ним у зв'язку з наданням послуг із транспортування, до складу валових витрат від отримання прибутку з цих послуг.
Оскільки операції, по яких отримані збитки, є складовою частиною саме господарської діяльності підприємства, виключити їх з господарського обороту неможливо.
Отже, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на неправомірність завищення позивачем валових витрату зв'язку із включенням в них витрат по транспортним послугам, по яких не було отримано прибутку, є необґрунтованим та неправомірним.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційній інстанції не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 року по справі № 2-а-9178/08/2070 за позовом Приватної фірми "Віка" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Бенедик А.П.
Судді
Калиновський В.А. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2009 р.