61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
03 червня 2009 р.
Справа № 22-а-7691/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого: судді Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Лаба О.П.
відповідача: Лопатіна В.О.
представника відповідача: Костіна О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича, начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича, в особі представника Костіна Олексія Юрійовича, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008р. по справі № 2-а-5102/08/2070
за позовом ОСОБА_1
до слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в
Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича,
начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України
в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича,
про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
стягнення понесених судових витрат, відшкодування заподіяної моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконною бездіяльність слідчого з ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича, начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича, що полягають у неприйнятті процесуального рішення за його зверненням та не повідомленні про прийняте рішення в строки, встановлені КПК України; зобов'язати відповідачів прийняти таке рішення та повідомити про це позивача у встановлені законом строки; зобов'язати відповідачів принести позивачу письмові вибачення в зв'язку з невиконанням вимог КПК України; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 3 гр.40 коп. та 3 гр. за їх перерахування, 7 гр. 50 коп. - витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3 грн. за їх перерахування; 1000 гр. - витрати, пов'язані зі сплатою за отриману юридичну допомогу та 10 гр. за їх перерахування; 4000 гр. за заподіяну моральну шкоду; за наслідками розгляду справи винести окрему ухвалу, яку направити начальнику Управління служби безпеки України в Харківській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним 11.02.2008 року до Управління служби безпеки України в Харківській області в порядку, визначеному ст.ст. 97.98 КПК України, була направлена заява, в якій він повідомляв про скоєння злочину громадянами Гук, Писковець. та іншими особами. Вказана заява надійшла до Управління служби безпеки України в Харківській області 13.02.08 року і на час звернення до суду не була розглянута і вирішена в порядку, передбаченому ст.ст. 94-99 КПК України. На адресу позивача надійшов лист № 70/6/к-5 від 13.02.2008 року за підписом начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській Адамова І. В., в якому повідомлялося, що його заява розглянута слідчим Лопатіним В. О. в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян і підстав для прийняття рішення по заяві в порядку, передбаченому КПК України, не вбачається.Позивач обґрунтовував свій позов тим, що оскільки в його заяві, поданій до Управління служби безпеки України в Харківській області, містилось повідомлення про скоєний злочин, ця заява повинна була вирішуватися в порядку, передбаченому КПК України, з прийняттям відповідного процесуального рішення, з повідомленням заявника про прийняте рішення.
Відповідач, Лопатін В. О., та представник другого відповідача Адамова І. В., Костін О.Ю., заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що 11.02.2008 року ОСОБА_1 направив до слідчого з ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області, Лопатіна В.О., заяву про порушення кримінальної справи відносно голови об'єднання українських офіцерів „Патріот" О.Гука, В.Писковця та інших осіб. Дана заява 12.02.2008 року була зареєстрована канцелярією слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській за №-К-5 та передана на розгляд слідчому Лопатіну В.О.
Після розгляду вказаної заяви, 13.02.2008 року Лопатіним В.О на адресу ОСОБА_1 було підготовлено відповідь (вих.. № 70\6\К-5), яку підписав начальник слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області, Адамов І.В.
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.02.2008 року встановлено, що заява не містить будь-яких фактичних даних, у тому числі стосовно часу, місця, способу й інших обставин дій осіб, що можливо мали місце, та, на погляд ОСОБА_1, підпадали під ознаки злочинів, які потрібно було перевірити у порядку, визначеному ст. 97 КПК України, шляхом проведення дослідчої перевірки з прийняттям відповідного процесуального рішення. За своїм змістом заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам кримінально-процесуального законодавства України щодо заяви громадянина про злочин. Вона не містила у собі ніякої інформації про вчинені або підготовлювані злочини, у зв'язку з чим заява у порядку ст.. 97 КПК України слідчим не перевірялась і процесуальне рішення за нею не приймалось. Заява ОСОБА_1 від 1 1.02.2008 року фактично була зверненням громадянина, а тому її розгляд здійснювався відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до слідчого з ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича, начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення понесених судових витрат, відшкодування заподіяної моральної шкоди задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність відповідачів в частині не прийняття ними процесуального рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України, за зверненням ОСОБА_1 від 11.02.2008 року до Управління служби безпеки України в Харківській про скоєння злочину громадянами О.Гук, В.Писковець та іншими особами, та зобов'язано прийняти таке процесуальне рішення, про що повідомити заявника у строки та спосіб, встановлені КПК України.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 гр.70 коп.
Відповідачі, не погодившись із судовим рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивачем не надано.
Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив
Відповідач, Лопатін В.О., та представник другого відповідача, Адамова І.В., в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в її тексті.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача Лопатіна В.О. та представника другого відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог - скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 11.02.2008 року звернувся з письмовою заявою до Управління служби безпеки України в Харківській області в порядку ст.ст. 97, 98 КПК України, в якій повідомляв про скоєння злочину громадянами О.Гук, В.Писковець, та іншими особами і просив порушити відносно зазначених осіб кримінальну справу.
12.02.2008 року заява позивача зареєстрована канцелярією слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській за №-К-5 та передана на розгляд слідчому Лопатіну В.О.
Заява розглянута і вирішена в порядку Закону України „Про звернення громадян", процесуальне рішення за заявою в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України, не приймалось.
Також судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2008 року слідчим Лопатіним В.О на адресу ОСОБА_1 підготовлено відповідь (вих.. № 70\6\К-5), яку підписав начальник слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області Адамов І.В.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та суб'єктом оскарження склалися правовідносини, які регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, заява позивача про скоєння злочину громадянами О.Гук, В.Писковець та іншими особами підлягала розгляду в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Своє рішення суд мотивував тим, що, відповідно до ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України, приводами до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи: направити заяву або повідомлення за належністю. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності громадян О.Гук, В.Писковець та інших осіб, посадові особи слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області повинні були перевірити ті повідомлення заявника, які випливали зі змісту заяви, та прийняти одне з рішень, передбачених ст.97 КПК України, а не надавати відповідь у вигляді листа, вважаючи, що таким чином відповідачі порушили право заявника на оскарження процесуального рішення в порядку, передбаченому КПК України.
Суд вважав, що відповідачі зобов'язані були, у разі відсутності підстав для порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ч.1 ст. 99 УПК України, відмовити у порушенні кримінальної справи, про що повідомити заявника.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Встановлено, що 12 лютого 2008 року канцелярією УСБУ в Харківській області за № К-81 зареєстровано заяву ОСОБА_1, яка в той же день зареєстрована за № К-5 в слідчому відділі і в той же день передана слідчому, відповідачу у справі Лопатіну В.О.
ОСОБА_1 зазначив, що його заява подається в порядку ст..ст. 97, 98 КПК України про порушення кримінальної справи відносно голови об»єднання українських офіцерів «Патріот» О.Гука, В.Писковця та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 109,110,255, 258 КК України. В заяві ОСОБА_1 посилається на те, що 23 січня 2008 року ним зазначались обставини скоєння протиправних дій громадянами О.Гук, В.Писковець та іншими особами за ознаками злочинів, передбачених ст..ст.109, 110, 255, 258 КК України (а.с.87).
13 лютого 2008 року начальником слідчого відділу УСБУ в Харківській області, Адамовим І.В., надана відповідь заявнику про те, що його заява не відповідає вимогам ст.. 95 КПК України, оскільки вона не містить конкретних даних про обставини злочину, час та місце його скоєння, а тому не може бути перевірена в порядку, визначеному ст.. 97 КПК України, з подальшим прийняттям процесуального рішення. Також зазначена відповідь містить посилання на те, що 23 січня 2008 року ОСОБА_1 давав пояснення, які були занесені до відповідного протоколу слідчим з ОВС слідчого відділу Управління, Лопатіним В.О., у зв'язку з проведенням перевірки за зверненням депутата Харківської обласної ради Цюрток В.М. (а.с.88).
Факт звернення ОСОБА_1 12.02.2008 року із заявою до відповідачів, як і факт надання йому 13.02.2008 року відповіді, сторонами в суді першої та апеляційної інстанції не заперечувався.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач Лопатін В.О., окрім іншого, пояснив, що дійсно 23 січня 2008 року він спілкувався з ОСОБА_1, оскільки, в межах наданої КПК України компетенції, проводив перевірку за зверненням депутата Харківської обласної ради Цюрток В.М. саме з приводу дій ОСОБА_1, а всі його пояснення були занесені до відповідного протоколу. Однак, жодних заяв щодо скоєння громадянами Гук та Писковець злочинів, передбачених ст.ст. 109, 110, 255, 258 КК України, ОСОБА_1 не робив, про що йому і повідомлялось у відповіді від 13 лютого 2008 року.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що відповідачі, отримавши 12 лютого 2008 року заяву ОСОБА_1, зобов'язані були провести дослідчу перевірку і, у відповідності до вимог ст.. 97 КПК України, прийняти відповідне рішення.
Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що, відповідно до п.1 ч.1 ст. 94 КК України, одним із приводів і підстав до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення громадян.
Стаття 95 КПК України визначає, що заява громадян про злочин може бути усною або письмовою.
Кримінально - процесуальний кодекс України не містить норму, яка б визначала порядок викладення змісту заяви або повідомлення про злочин. Це означає, що закон не обмежує зміст даних офіційних повідомлень процесуальними рамками.
Однак, відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто, кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності в заяві або в повідомленні достатніх даних, на основі яких в подальшому встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Заява, з якою звернувся ОСОБА_1 12 лютого 2008 року до відповідачів, не містить жодних посилань на те, що О.Гук, В.Писковець та інші особи скоїли злочин, як і не містить посилань на те, який саме злочин і коли ними скоєно.
Натомість, заява ОСОБА_1 містить лише посилання на ст..ст. 4, 23, 23-1, 97 КПК України, які визначають обов'язок щодо порушення кримінальної справи, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину та обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду; просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зазначених осіб, арештувати їх майно, визнати його потерпілим та цивільним позивачем у справі.
Колегія суддів зазначає, що такого змісту заява, яка не містить жодних вказівок на скоєння злочину, не може бути підставою для проведення дій, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 97 КПК України, і, відповідно, ст..ст.98, 99 КПК України.
Наявність в заяві лише посилань на те, що ОСОБА_1 звертається до відповідача із заявою в порядку ст..ст. 97, 98 КПК України про скоєння О.Гук, В.Писковець та іншими особами злочинів, передбачених ст..ст. 109, 110, 255, 258 КК України, без жодного посилання на обставини і час скоєння, не є підставою для проведення перевірки, яка, на думку позивача, повинна була проводитись відповідачами.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідачі, отримавши 12 лютого 2008 року заяву ОСОБА_1, яка не містить жодних відомостей про скоєння злочину, і надавши йому 13 лютого 2008 року детальну відповідь, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто у відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, жодним чином не позбавивши заявника права звернутись повторно з належною заявою про відомі йому обставини скоєння злочину.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що задоволення позову в частині зобов'язання відповідачів розглянути заяву позивача в порядку, передбаченому КПК України та прийняти по ній відповідне процесуальне рішення, є повним і достатнім захистом порушеного права позивача в сфері публічних правовідносин, які виникли між ним та суб'єктом владних повноважень, оскільки, як встановлено, відповідачами не допущено жодних порушень прав позивача в сфері публічно - правових відносин, як і не встановлено жодних проявів їх бездіяльності, яку позивач оспорює.
Відповідно до ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції від 22 грудня 2008 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.. 159 КАС України, вона ухвалена з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, і в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ст. 198, п.п.3, 4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича, та начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича, в особі представника Костіна Олексія Юрійовича, задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008р. по справі № 2-а-5102/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Лопатіна Володимира Олександровича, начальника слідчого відділу Управління служби безпеки України в Харківській області, Адамова Ігоря Володимировича, про визнання незаконною бездіяльності, забов'язання вчинити певні дії, стягнення понесених судових витрат, відшкодування заподіяної моральної шкоди - скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідачів в частині не прийняття ними процесуального рішення в порядку, передбаченому ст.. 97 КПК України, за зверненням ОСОБА_1 від 11.02.2008 року до Управління служби безпеки України в Харківській області про скоєння злочину громадянами О.Гук, В.Писковець та іншими особами, та зобов'язання прийняти таке процесуальне рішення, про що повідомити заявника у строки та спосіб, встановлені КПК України.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовитиОСОБА_1 в задоволенні цієї частини його позовних вимог.
В іншій частині постанову суду від 22 грудня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Бенедик А.П.
Судді
Калиновський В.А. Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 09.06.2009 р.