61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 червня 2009 р.
Справа № 22-а-7316/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Кононенко З.О.
суддів: Донець Л.О., Любчич Л.В.
за участю секретаря
судового засідання Лаба О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 9 грудня 2008року по справі № 3/95-08/5018
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1
до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
18.03.2008року, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа -ОСОБА_1 (далі -позивач ) звернувся до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -відповідач )в якому просить визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 серпня 2007року №0010731700/0 про сплату податкового зобов'язання в розмірі 1222,50 грн., в тому числі за основним платежем 815 грн., за штрафними санкціями -405,50 грн.
Постановою Господарського суду Полтавської області 09.12.2008року позовні вимоги було задоволено частково.
Скасоване податкове повідомлення-рішення Карлівської МДПІ Полтавської області №0010731700\0 від 06.08.2007року в частині визначення позивачу податку на додану вартість в сумі 752,56 грн. основного платежу та 227,50 грн. штрафної (фінансової) санкції з цього податку .
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Господарського суду Полтавської області від 9 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: п. 18 наказу ДПА України від 30.05.1997року №165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” (далі -наказ №165), п.п.7.5.1.,7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР ).
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що доказів, які б підтверджували першочергову оплату позивачем за отриманий товар відповідно до податкової накладної №24624 від 08.12.2008року на загальну суму 861,37 грн., в тому числі ПДВ 143 грн. -на момент проведення перевірки надано не було, даних фактів і не було встановлено судом; суд неправильно не взяв до уваги той факт, що податкові накладні контрагентів позивача не містила печаток.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006року по 31.03.2007року, був складений акт за № 15-17/2258202672 від 24.07.2007року .
Порушення виявлені відповідачем склали у занижені податку на додану вартість на суму 187,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2006року на 40,00 грн. через неправомірне включення податкового кредиту податкової накладної №56275 від 05.01.2006року, виписаної ТОВ „Надія” при відпуску пива на суму 198,33 грн., в тому числі ПДВ 39,68 грн., без скріплення останньої печаткою продавця ТМЦ; за квітень 2006року на 135,00 грн. через неправомірне включення до податкового кредиту податкової накладеної №680 від 12.04.2006року, виписаної ТОВ "ТД-Полтава-Маркет" при відпустку вини, горілки на суму 674,66грн., в тому числі ПДВ 134,93 грн. без скріплення останньої печаткою продавця ТМЦ; за листопад 2006 року на суму 12,00 грн. через неправомірне включення до податкового кредиту податкової накладної № 18542 від 18.11.2006року, виписаної ДП „Оболонь-Полтава” при відпустку пива на суму 60,00 грн., в тому числі ПДВ 12,00 грн., без скріплення останньої печаткою продавця ТМЦ, які передбачені пп..7.2.1п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР.
Крім цього, виявлені порушення полягають у занижені податку на додану вартість за 1 квартал 2006року на суму 48, 00 грн. в результаті включення до податкового кредиту 38 грн. ПДВ по податковій накладній , виписаній іншому суб'єкту господарювання -ОСОБА_1 та 9,60 грн. ПДВ по зворотній тарі, яка значилась в податкових накладних №201 від 04.03.2006року №200 від 04.03.2006року №724 від 11.03.2006року та №1282 від 18.03.2006року, виписаних ДП „Оболонь-Полтава” на ТМЦ, але без визначення сум ПДВ по цій тарі, що є порушенням пп.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону №168/97-ВР; у занижені податку на додану вартість на суму 436,00 грн. за квартал 2006року на 14,44 грн., внаслідок включення до податкового кредиту цієї суми без підтвердження податковими накладними; за травень 2006року -на 23,16 грн., за липень 2006року -на 86,13 грн., за серпень 2006року -на 20,10 грн., лютий 2007року -на 292,32 грн., внаслідок включення до податкового кредиту цих сум без підтвердження податковими накладними, що являє собою порушення вимог пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР; у занижені податку на додану вартість за листопад 2006року на суму 144,00 грн. внаслідок неправомірного включення до податкового кредиту декларації ПДВ за листопад 2006року податкової накладної №24624, виписаної контрагентом позивача ПП „Полагропром” на відпущені лікеро-горілчані вироби та вино на суму 861,37 грн., в тому числі ПДВ 143,56 грн., оскільки ця накладна датована груднем 2006року, саме -08.12.2006року, що є порушенням пп..7.5.1.п.7.5.ст.7 Закону №168/97-ВР.
На підставі висновків акту була ухвалена податкове повідомлення-рішення №0010731700/0 від 06.08.2007року податку на додану вартість в загальній сумі 1 222,50 грн., в тому числі основний платіж -815,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -407,50 грн.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час формування податкового кредиту виконав вимоги п.п.7.5.1.п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР та отримав право з дати списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної. Відповідач вийшов за межі Закону, коли ухвалював рішення. Між тим суд першої інстанції погодився з висновком податкової-відповідача щодо донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 14.44 грн., огляду на не підтвердження цієї суми податковою накладною, як того вимагає пп..7.4.5.п.7.4.ст.7 Закону №168/97-ВР.Підпукт 7.2.1п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР на визначає такий дефект податкової накладної як відсутність печатки на ній.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до пп.. 7.4.1п.7.4 ст.7 Закону №167/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів ( робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно до п.п.7.5.1п.7.5 ст.7 Закону №167/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів ..., або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт отримання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №167/97-ВР зазначено, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженими податковими накладними або митними деклараціями.
У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач дотримався зазначених положень Закону вказавши порушення позивачу на заниження податку на додану вартість на суму 48,00 грн., оскільки податкова накладна, виписана іншому суб'єкту господарювання може бути фігурантом (складовою ) бази оподаткування саме останнього, а не позивача, та щодо донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 14,44 грн., з огляду на не підтвердження цієї суми накладною, як того вимагає пп.7.4.5.п.7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР та включення її до кредитної частини при подачі звітності -податкової декларації за 1 квартал 2006 року.
Крім цього, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач необґрунтовано занизив податок на додану вартість на суму 48,00 грн. в результаті включення до податкового кредиту 38 грн. ПДВ в податковій накладній, виписаній іншому суб'єкту господарювання -ОСОБА_1, та 9,60грн. ПДВ по зворотній тарі, яка значилась в податкових накладних №201 від 04.03.2006 року, №200 від 04.03.2006 року, №724 від 11.03.2006 року та №1282 від 18.03.2006 року, виписаних ДП “Оболонь-Полтава” на ТМЦ, але без визначення сум ПДВ на цій тарі, з наступних підстав.
Відповідно до п.4.6 ст.4 Закону № 167/97-ВР вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається, за винятком коли протягом строків, установлених Кабінету Міністрів України, але не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, остання не повертається відправнику.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно не прийняв до уваги відсутність печатки на податкових накладних, як підстава для включення сум за ними до бази оподаткування ПДВ, то колегія суддів, вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до пп.7.2.1п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити окремими строками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписки податкової накладної;
в) повне або скорочену назву, що вказана в статутних документах юридичної особи або приз віще, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої в якості платника податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розміщення юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої в якості платника податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг);
є) повне або скорочену назву, що вказана в статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без обліку податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні;
і) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з врахуванням податку.
Таким чином, вказана норма Закону не передбачає наявність печатки на податковій накладній.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що дану норму Закону треба застосовувати по принципу законності, який передбачений в ст. 9 КАС України по відношенню до наказу Державної податкової Адміністрації України №165 від 30.05.1997року „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, яка передбачає наявність печатки на податковій накладній.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів першочергової оплати за отриманий товар відповідно до податкової накладної №24624 від 08.12.2008 року на загальну суму 861,37 грн., в тому числі ПДВ 143 грн., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки перевіряемий період стосується 1кварталу 2006 року, квітня, листопад 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податку на додану вартість в сумі 752,56 грн. основного платежу та 227,50 грн. штрафної (фінансової) санкції з цього податку, не відповідає вищенаведеним критеріям, тому є підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.4ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції була ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права, з встановленням всіх обставин справи, тому -не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст.160,ч.1ст.195,п.4ч.1ст.198,п.1ч.1ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Полтавської області від 9 грудня 2008року по справі №-3/95-08/5018 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Кононенко З.О.
Судді
(підпис) (підпис)
Донець Л.О. Любчич Л.В.
Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2009 р.