61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
18 травня 2009 р.
Справа № 22-а-7272/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді -Мельнікова Л.В.
Суддів -Григоров А.М., Подобайло З.Г.
при секретарі судового засідання -Холодна Д.С.
за участю:
представник позивача -ОСОБА_2
представник відповідача -Парфененко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2008 року по справі № 2-а-487/08/1806
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Сумської міської ради
про визнання рішення нечинним та забов'язання до вчинення певних дій,
Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, в якому після зміни позовних вимог просив враховуючи, що Сумською міською радою позитивно розглянуто заяву про надання позивачу земельної ділянки в оренду, укладено відповідний договір, але при прийнятті рішення Сумської міської ради К2І384 від 28.09.05р. фактично до його п.56 додатку №2 внесено в графі 4 з 0,0870, а не 0,3748, як передбачено проектом відведення та ст. 124 Земельного кодексу України, зобов'язати Сумську міську раду частково внести зміни до п.56 додатку №2. Рішення Сумської міської ради від 28.09.05 р. №1384-МР „Про вилучення, надання в оренду, зміну цільового призначення, продовження терміну оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради", на основі технічної документації з усіма висновками, шляхом заміни цифр в графі 4 з 0,0870 Га на 0,3748 Га, та частково замінити в договорі оренди земельної ділянки затвердженого рішенням Сумської міської ради від 22.02.2006р. №1629-МР розділу 1 „Предмет договору" п.1.1 стор.6 0,0870 Га на 0,3748 Га.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2008 року по справі № 2-а-487/08 в задоволенні позову приватному підприємцю ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю вимог. Судом першої інстанції справу розглянуто як адміністративну.
Приватний підприємець ОСОБА_1, не погоджується з вказаною постановою суду, його представник подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2008 року по справі № 2-а-487/08 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України..
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю- доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що провадження по справі підлягало закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із зазначеними органами, їхніми посадовими або службовими особами, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яким вона користується шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж міста; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. При цьому за змістом зазначеної статті міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі Міська рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є право користування земельною ділянкою.
За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в них виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.
Отже, колегія суддів, вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. (Даний спір в залежності від суб'єктного складу сторін підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 195, 196, 198, ч. 1 ст. 203, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 грудня 2008 року по справі № 2-а-487/08/1806 скасувати.
Провадження по справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Мельнікова Л.В.
Суддів Григоров А.М.
Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2009 р.