донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.02.2009 р. справа №40/248пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Величко Н.Л.
суддів
Алєєвої І.В. , Москальової І.В.
за участю представників сторін:
від позивача 1: від позивача 2:
Гурін М.В. - за дов. № 386/0109 від 25.12.2008р. Десятков Д.О. - задов. № 652 від 05.12.2008р.,
від відповідача 1: від відповідача 2:
Вілкова Д.Р. - за дов. від 19.01.2009р. ОСОБА_1- особистоОСОБА_2- головний редактор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м.Макіївка
на ухвалу господарського суду
Донецької області
від
20.01.2009 року
по справі
№40/248пн (Підченко Ю.О.)
за позовом
першого позивача Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка другого позивача Профспілкового комітету Первинної організації Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувальної промисловості України закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка
до відповідачів
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічний комплекс "Преса Макіївки" м.Макіївка 2ОСОБА_1, м. Макіївка
про
спростування відомостей та стягнення моральної шкоди
1. Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду.
04.12.2008р. Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод ” звернулося до господарського суду з позовом про визнання неправомірними дій Видавничо - поліграфічного комплексу у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ Преса Макіївки”, виражені в опублікуванні у номері газети "МАКЕЕВСКИЙ РАБОЧИЙ" №128 (17 687) від 19.11.08р. статті "Тайны заводского двора" та поширенні у вигляді відомостей, які не відповідають дійсності та порочать особу;
- зобов'язати Видавничо - поліграфічний комплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Преса Макіївки” спростувати поширені ним недостовірні відомості, шляхом опублікування не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, у газеті "МАКЕЕВСКИЙ РАБОЧИЙ"
- стягнути з Видавничо - поліграфічного комплексу у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Преса Макіївки” на користь закритого акціонерного товариства ” Макіївський металургійний завод ” грошові кошти у сумі 1 824 900 грн., у якості відшкодування (компенсації) моральної шкоди за поширення відомостей, які не відповідають дійсності на порочать підприємство першого позивача у справі.
Ухвалою від 08.01.2009р. господарський суд Донецької області відповідно до вимог ст. 24 ГПК України було задоволено клопотання першого відповідача - Видавничо - поліграфічного комплексу у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Преса Макіївки" про залучення до участі у справі автора цієї статті -ОСОБА_1 на тих підставах, що відповідальність про поширенні у газеті "МАКЕЕВСКИЙ РАБОЧИЙ" недостовірні відомості повинен нести автор.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2009р. у справі № 40/248пн (суддя Підченко Ю.О.) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
2. Підстави з яких порушене питання про перегляд ухвали
Перший позивач з прийнятою ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу на розгляд до господарського суду Донецької області.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а судом першої інстанції при винесенні вказаної ухвали було допущено порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Статтями 48 та 49 Закону України "Про інформацію" передбачена можливість оскарження до суду вчинених засобами масової інформації протиправних діянь, передбачених цим Законом, а також відшкодування на підставі рішення суду матеріальної чи моральної шкоди, завданої суб'єктом інформаційної діяльності фізичним або юридичним особам.
Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, оскільки відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України. На думку позивача, вказаною статтею не передбачено можливість залучення до участі у справі в якості відповідача фізичної особи, тому всупереч цьому, судом першої інстанції залучено до участі у справі, в якості другого відповідача, автора статті - Чернухішу Олену Олександрівну, яка є фізичною особою.
Зазначає, що про наявність клопотання відповідача про визнання позовної заяви такою, що не відповідає підвідомчості розгляду справи, він довідався тільки з тексту оскаржуваної ухвали, тому на думку позивача-1, він був позбавлений можливості скористатися своїми правами на участь у судовому засіданні, надати суду свої доводи та міркування, а також обґрунтовані заперечення проти задоволення вказаного клопотання.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Другий позивач підтримав апеляційні вимоги першого позивача.
Перший та другий відповідачі вважають апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає залишенню без змін, оскільки господарськими судами розглядаються спори лише між юридичними особами, а по даній справі у якості другого відповідача залучена фізична особа, Чернухіна Олена Олександрівна, тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі.
4. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:
Статтею 48 Закону України № 2657-ХІІ від 02.10.1992р. "Про інформацію" визначено, що в разі вчинення державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування та їх посадовими особами, а також політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, засобами масової інформації, державними організаціями, які є юридичними особами, та окремими громадянами протиправних діянь, передбачених цим Законом, ці дії підлягають оскарженню до органів вищого рівня або до суду.
Скарги на протиправні дії посадових осіб подаються в органи вищого рівня, яким підпорядковані ці посадові особи.
У разі незадоволення скарги, поданої до органу вищого рівня, заінтересований громадянин або юридична особа мають право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду.
Відповідно до статті 49 вищезазначеного Закону у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.
Згідно з частиною сьомою статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 21 цього кодексу передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
В абзаці другому пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” зазначено, що якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).
Таку ж правову позицію щодо необхідності притягнення автора як відповідача викладено і в постанові Верховного Суду України від 27.03.2007р. зі справи № 52/175-06, постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2008р. № 7/513пн.
Отже, разом з юридичною особою відповідачами у даному судовому спорі мають бути й автори статей, зміст яких оспорюється позивачем.
За суб'єктним критерієм згідно зі ст.1,21 ГПК України до компетенції господарських судів віднесені спори між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Враховуючи, що справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв, спір за участю фізичних осіб, не відповідає ст.1 ГПК України, тому не підвідомчий господарським судам і розгляд таких справ повинен здійснюватись за правилами Цивільного процесуального Кодексу України в судах загальної юрисдикції.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2009р. у справі № 40/248пн залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
І.В. Москальова
Постанова підписана 24.02.2009р.
Надруковано 7 примірників:
4 -сторонам по справі
1 - у справу
1 - господарському суду
1-апеляц. господ. суду