Іменем України
21.07.09Справа №2а-843/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Кравченко М.М., при секретарі Фімушкіної О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Орвис" (99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 6)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
про скасування податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №000040231/0 від 17.03.2009 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн., податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №000040231/1 від 17.05.2009 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн.
за участю представників сторін:
представник позивача: Папоротна Наталля Федорівна довіреність № бн від 05.01.07;
представник відповідача: Булат Костянтин Миколайович довіреність № 316\10-004 від 09.06.08;
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Орвис»(далі -ТОВ ВКФ «Орвіс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі -ДПІ у Ленінському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі №000040231/0 від 17 березня 2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем по справі, неправомірно зроблений висновок про те, що позивачем занижений податок на додану вартість у зв'язку з виконанням умов договору простого товариства про сумісне дольове будівництво №440/пс від 15.07.2005 зі змінами і доповненнями, а також тим, що у рамках виконання вказаного договору, позивачем булі проведені операції, що не є об'єктом оподаткування відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Ухвалою суду від 05.07.2009 відкрито провадження у справі, призначене попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 15.06.2009 за клопотанням позивача судом прийняті заходи з забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 23.06.2009 підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.
22.06.2009 представником позивача подана заява в порядку ст.51 КАС України про збільшення позовних вимог.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.
Відповідач заперечував проти позовних вимог.
Згідно ст.ст.27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам процесу роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Орвис»(далі -ТОВ ВКФ «Орвіс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі -ДПІ у Ленінському районі) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі №000040231/0 від 17 березня 2009 року та податкового повідомлення -рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №000040231/1 від 19.05.2009.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що господарські операції з продажу корпоративних прав, що булі здійснені позивачем в рамках виконання зобов'язань за договором про сумісне дольове будівництво №440/пс від 15.07.2005, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.
Відповідач заперечував проти позовних вимог.
Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлене у судовому засіданні, з 02.02.2009 по 26.02.2009 працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведена планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «Орвіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008.
В ході перевірки було встановлене та зафіксоване в акті порушення п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.3.2 ст.3, п.п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося в заниженні податку на додану вартість в періоді, що перевірявся.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення -рішення від 17.03.2009 №000040231/0 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн.
19.05.2009 відповідачем по справі позивачу направлене повторне податкове повідомлення -рішення від 17.03.2009 №000040231/1 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн.
Згідно письмових доказів, що є в матеріалах справи, 15.07.2005 між позивачем та ТОВ «Ален»укладений договір простого товариства №440/пс про спільне дольове будівництво торгового комплексу, що розташований за адресою вул. Вакуленчука, 20 в м. Севастополі. Вказаний договір зареєстрований в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 17.04.2006 за №1664 СД.
Згідно вказаного договору, він регулює відносини між позивачем та ТОВ «Ален»в пайовому будівництві та комерційної експлуатації об'єкту будівництва (будівлі), а також розподіл майнових прав на збудований об'єкт будівництва -торговий комплекс. Пайовим внеском позивача, як учасника договору, є право користування земельною ділянкою площею 0,643 га по вул. Вакулечука, 20 в м. Севастополі. Вартість вказаної земельної ділянки сторони за договором оцінили в 1969500 грн.
17.07.2005 між позивачем та ТОВ «Ален»укладена додаткова угода до вказаного договору про сумісну діяльність, згідно якої розмір внеску позивача в будівництво будівлі зменшуватиметься на 2% кожен місяць після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а ТОВ «Ален»відшкодовує позивачу рівномірними платежами договірну вартість його внеску в просте товариство, із зменшенням розміру внеску позивача, долі позивача в прибутку, долі позивача у власності на будівлю.
Додатковою угодою від 28.03.2006 №2 до вказаного договору передбачено, що ТОВ «Ален» викуповує у позивача частину його долі власності в майбутній будівлі, яка будуватиметься за договором шляхом сплати в строк до 15.03.2007 частки майнового внеску позивача у розмірі 1887437,52 грн. з відповідним зменшенням частки позивача в будівлі. Таким чином, додатковою угодою №2 від 28.03.2006 встановлене, що частка ТОВ «Ален»в будівлі складає 99%, а частка власності позивача в будівлі складає 1%.
Вказаний договір з додатковими угодами не був оскаржений або іншим чином не визнаний таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є діючий відповідно до вимог цивільного законодавства.
На виконання умов вказаного договору №440/пс від 15.07.2005 та додаткових угод до нього, позивачу від ТОВ «Ален»надійшли кошти в сумі 1887437,52 грн., без ПДВ.
Відповідно до п.п.3.2.8 п.3.2. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.
Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Зі змісту договору простого товариства №440/пс про спільне дольове будівництво торгового комплексу, що розташований за адресою вул. Вакуленчука, 20 в м. Севастополі та додаткових угод до нього випливає, що по суті предметом вказаного договору є саме корпоративні права, що виражені у праві позивача на отримання прибутку від ведення сумісної діяльності, активів у разі ліквідації та управління, як вказано у договорі.
Додаткові угоди до договору підтверджують те, що мова йде саме про корпоративні права у розумінні п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки згідно п.1 додаткової угоди №2 від 28.03.2006 до договору №440/пс ТОВ «Ален»викуповує у позивача частину його корпоративних прав на управління та отримання прибутку від сумісної діяльності, а усі наступні платежі на адресу позивача булі здійснені саме на підставі та на виконання вказаного договору та додаткових умов до нього.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що операції, які булі здійснені сторонами за договором за своїм змістом не можуть буті віднесені до об'єкту оподаткування відповідно до ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відносно відшкодування позивачу ТОВ «Ален» сум орендної плати за земельну ділянку по вул. Вакуленчука, 20 в м. Севастополі, яка здійснювалася на підставі п.5 додаткової угоди №2 від 28.03.2006 до договору №440/пс суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Зі змісту вказаних норм випливає, що дії ТОВ «Ален»з відшкодування позивачу орендної плати відповідно до п.5 додаткової угоди №2 від 28.03.2006 до договору №440/пс не можуть бути віднесені до об'єктів оподаткування, що передбачені п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим, керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №000040231/0 від 17.03.2009 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн.
3. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №000040231/1 від 17.05.2009 про визначення ТОВ ВКФ «Орвіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 644887,50 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214962,50 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М.М.Кравченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
24.07.2009