ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 1/121
м. Київ
10.06.2009 р. № 2а-4713/09/2670
за позовом ОСОБА_1 (громадянин Туреччини)
до Адміністрації Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України
про скасування рішення від 05.05.2009р.
Судова колегія у складі:
Головуючий суддя О.В.Бачун,
судді О.О.Власенкова, В.А.Донець
Секретар Р.М.Рисик
Представники:
Від позивача: не з'яв.
Від відповідача-1: Козаковський Т.М. - п/к (дов. від 26.12.08 р. №41/11)
Від відповідача-2: не з'яв. (клопотання про слухання у його відсутності)
Від відповідача-3: не з'яв. (клопотання про слухання у його відсутності)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про скасування рішення Чопського прикордонного загону від 05.05.09 р. про видворення позивача та заборону в'їзду в Україну.
В судовому засіданні 10.06.09 р. оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи здійснювався за відсутності позивача та його представника, оскільки згідно повідомлення відповідача (ЦП ІІТС "Гарт") 14.05.09 р. позивач літаком рейсу "Київ-Стамбул" покинув територію України, і станом на день розгляду справи на території України відсутній.
За вказаним у позовній заяві останнім місцем знаходження - АДРЕСА_1 - позивач не знаходиться згідно довідки, виданої ПП "Веста-Сервіс".
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Позивач є громадянином Туреччини.
26.04.09 р. він прибув до України у справах на підставі візи, що є дійсною до 24.05.09р.
Позивач стверджує, що протягом всього періоду перебування на території України він жодним чином не порушував законодавство України.
На початку травня позивач вирішив здійснити туристичну подорож Західною Україною. В м. Чоп Закарпатської області позивача затримали працівники міліції та прикордонної служби у зв'язку з порушенням норм законодавства України.
Потім, за твердженням позивача, його змусили підписати документ, зміст якого позивачу не роз'яснено. Також позивача протримано 3 доби в районному відділку міліції, де його також змусили підписати якийсь документ. Перекладач йому наданий не був.
Судовий процес також відбувався також українською мовою, після чого позивач знову підписав документ, зміст якого йому роз'яснений не був.
Після цього, згідно змісту позову, у позивача забрали міграційну карту, на підставі якої він в'їхав в Україну. Пізніше позивач взнав, що Чопським прикордонним загоном прийнято рішення про добровільне видворення позивача з території України, а в паспорті позивачу поставлено відповідну відмітку про заборону в'їзду на територію України протягом п'яти років.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає зазначене рішення необгрунтованим та просить його скасувати з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про статус іноземців та осіб без громадянства" передбачена можливість видворення за межі України іноземців, які вчинили адміністративні правопорушення, після виконання призначеного адміністративного стягнення.
Однак, згідно ч. 1 ст. 32 КУпАП розтлумачує зазначене положення таким чином, що законами України може бути передбачене видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Позивач стверджує, що щодо нього не було встановлено факту вчинення грубого правопорушення, тому оскаржуване рішення є незаконним.
Також в оскаржуваному рішенні не вказано, яке саме порушення вчинене позивачем.
Позивач стверджує, що в даному випадку відсутні підстави для відмови іноземцям та особам без громадянства в продовженні терміну перебування в Україні, передбачені п. 16 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України №1456 від 01.12.03 р.
Відповідачі - Адміністрація Державної прикордонної служби України, Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Чопський прикордонний загін Зхідного регіонального управління Державної прикордонної служби України - проти задоволення позовних вимог заперечили з таких підстав.
02.05.09 р. о 06:30 прикордонним нарядом "Контроль за режимом" відділу прикордонної служби "Чоп" Чопського прикордонного загону під час перевірки потягу №99 сполученням "Київ-Ужгород" у вагоні №9 виявлений громадянин Туреччини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який для підтвердження особи надав закордонний паспорт Туреччини НОМЕР_1, виданий 30.04.04 р., та іміграційну картку, в якій вказано мету поїздки - приватна, адреса приймаючої сторони - місто Іллічівськ. Враховуючи розташування м. Чоп, той факт, що м. Ужгород межує з країнами Європейського Союзу - Словаччиною та Угорщиною та є привабливим для осіб, у яких відсутні документи для в'їзду в зазначені країни, були підстави для висновку про те, що позивач мав на меті перетнути кордон України та потрапити до країн Євросоюзу.
Після затримання з позивачем проведено співбесіду, під час якої з'ясовано про відсутність у позивача візи до країн Західної Європи, мету поїздки він пояснити не зміг.
З наведеного слідує, що позивач 26.04.09 р. при в'їзді до України подав завідомо неправильні відомості про мету перебування в Україні.
Враховуючи, що позивач порушив правила перебування на території України, зокрема, ст.ст. 5, 12 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п. 8 постанови КМУ № 1147 від 27.07.98 р. "Про прикордонний режим", п. 31, 32, 34 постанови КМУ №1074 "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", відносно нього були оформлені адміністративні матеріали по ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05.05.09 р. позивач визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
05.05.09 р. начальником Чопського прикордонного загону прийнято рішення про добровільне видворення іноземця за межі України (запропоновано виїхати до 15.05.09 р.), та заборону в'їзду в Україну на термін п'ять років.
Позивач виконав зазначене рішення і 14.05.09 р. покинув територію України літаком сполучення "Київ-Стамбул".
Дії начальника Чопського прикордонного загону та прийняте ним рішення, за твердженням відповідачів, відповідає вимогам законодавства, і підстав для його скасування немає.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України органами охорони державного кордону, якщо дії іноземця грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
В матеріалах справи містяться докази того, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП - порушення іноземцем правил перебування в Україні, оскільки позивач, перебуваючи на території прикордонного м. Чоп не надав докази законності свого перебування у прикордонній смузі, тоді як в іміграційній картці вказано адресу приймаючої сторони - місто Іллічівськ.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджено постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.09 р., якою на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн.
За таких обставин у органів Державної прикордонної служби України були підстави для застосування положень ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", оскільки дії позивача грубо порушили законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства.
Суд погоджується з висновком позивачів, які вважають, що перебування позивача на території прикордонного м. Чоп без належних доказів законності перебування у прикордонній смузі може бути кваліфіковане як грубе порушення законодавства про статус іноземців та осіб без громадянства, враховуючи той факт, що протягом 2009 р. затримано 23 громадянина Туреччини, які намагалися незаконно потрапити в країни Західної Європи.
Щодо викладених у позові заперечень, суд зазначає наступне.
Посилання позивача на положення п. 16 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України №1456 від 01.12.03 р., не приймається до уваги, оскільки в зазначеному пункті визначені підстави для відмови іноземцям та особам без громадянства в продовженні терміну перебування в Україні, тоді як оскаржуване рішення не є рішенням про відмову у продовженні терміну перебування позивача в Україні.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог про скасування рішення Чопського прикордонного загону від 05.05.09 р. про видворення громадянина Туреччини ОСОБА_1 та заборону в'їзду в Україну - відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Судова колегія у складі:
Головуючий суддя Бачун О.В.
Судді Власенкова О.О.
Донець В.А.