ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/422
м. Київ
08.09.2009 р. 12 год.12 хв. № 2а-4169/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ СОФТ"
до Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва
про визнання недйсним та скасування податкового повідомлення-рішення №000282350/0 від 15.05.09р.
Представники:
від позивачаСударіков О.І., Свирид О.Л.
від відповідача Калман Н.М., Баштовий Ю.Б.
08.09.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсними п.п. 2 п. 3.1.1, п.п. 1 п. 3.1.2, п.3.1.4, абзаци з першого по десятий включно п. 3.2.2, п.п. 1 п. 3.2.2 та п. 3.2.3 розділу 3, п. 1 та 2 розділу 4 Акта перевірки від 06.04.2009 р. № 58/23-504-34817577 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р.»та скасування податкових повідомлень -рішень від 15.04.2009 р. № 000282350/0 та № 000292350/0.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 17.08.2009 р.
Позивач подав до суду клопотання, в якому просив про забезпечення позову шляхом заборони вживати будь-які заходи до вирішення питання по суті, так як сума за податковими повідомленнями - рішеннями від 15.04.2009 р. № 000282350/0 та № 000292350/0 не узгоджена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2009 р. по справі № 2а-4169/09/2670 в задоволенні клопотання про забезпечення позову було відмовлено.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач -ТОВ «ІЗІ СОФТ»зазначив, що під час перевірки діяльності позивача на предмет дотримання законодавства та в момент складення Акту відповідач порушив норми чинного законодавства та неправомірно донарахував позивачу додаткові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. На підставі Акту, що містив помилкові та неправомірні розрахунки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000282350/0, та податкове повідомлення-рішення № 000292350/0 із відображенням відповідних сум донарахувань податкових зобов'язань та пені.
Оскільки, розрахунки донарахування податкових зобов'язань, викладені в Акті були здійснені без підтверджуючих документів, всупереч фактичних даних бухгалтерського обліку та декларацій позивача, з порушенням приписів чинного законодавства, то такі донарахування є недійсними, а пеня та штрафні санкції за несплату відповідних сум до державного бюджету нараховуватися не можуть. Підчас документальної перевірки не було виявлено жодних даних, які б свідчили про заниження або завищення суми податкових зобов'язань позивача, заявлених у податкових деклараціях.
Тому, на думку позивача, у податкового органу були відсутні будь-які підстави для визначення зобов'язання платника податку, наведені в п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із відповідними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2181-ІП). Отже, відсутні і підстави для направлення позивачу податкового повідомлення-рішення, передбаченого п. 6.1 ст. 6 цього Закону. Відповідно, зазначені повідомлення-рішення були винесені відповідачем без належної правової підстави та неправомірно.
Відповідач -ДПІ у Подільському районі м. Києва, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що ТОВ «ІЗІ СОФТ»були порушені вимоги п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.9 ст. 5, пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 283/97-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 54 425,00 грн., у тому числі по періодах: ІІ квартал 2008р. -25 640,0 грн.; ІІІ квартал 2008 р. -28 785,00 грн.; наростаючим підсумком за 9 місяців 2008р. -54 425,00 грн.
А також, порушені вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України №168/97-ВР), в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 4874,00 грн. (вересень 2008р. -4 874,0 грн.).
Окрім того, завищено суму податку на додану вартість, яка відображається в р.26 ”Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008р. на загальну суму 9 052,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва на підставі плану -графіку проведення документальних перевірок на I квартал 2009 р. та направлення від 16.02.20009р. №174 та від 17.03.2009р. №346 була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р.
За результатами перевірки був складений Акт від 06.04.2009 р. №58/23-504-34817577 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»код ЄДРПОУ 34817577 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.01.2007р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р.». Перевіркою було встановлені порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.5.9 ст. 5, пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 54 425,0 грн., у тому числі по періодах ІІ квартал 2008р. -25 640,0 грн., 9 місяців 2008р. -54 425,0 грн. (ІІІ квартал 2008р. -28 785,0 грн.). Підпункту 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 874,0 грн., в тому числі по періодах - вересень 2008р., та завищено суму податку на додану вартість відображається в р.26 ”Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008р. на загальну суму 9 052,0 грн.
За висновками акту перевірки та враховуючи зазначені вище порушення, ДПІ у Подільському районі м. Києва було винесено податкові повідомлення-рішення від 15.04.2009 р. №0000282350/0 на суму 73 317,00 грн., від 15.04.2009 р. № 0000292350/0 на суму 7 311,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Суд погоджується з висновками відповідача щодо донарахування позивачу податку на прибуток в частині основного платежу на загальну суму 37 421,00 грн. (28 785,00 грн. + 8 636,00 грн.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІЗІ СОФТ»укладало договори оренди з ТОВ «Електропей Україна»від 12.06.2008 р №06-06/08 та від 18.09.2008р. №08/09-О, згідно яких ТОВ «ІЗІ СОФТ»надано в оренду термінали в кількості 71 апарат.
Вищезазначені термінали були отримані позивачем відповідно до актів прийому-передачі: - акт прийому-передачі від 02.07.08р. до Договору №06-06/08 від 12.06.2008р. прийнято на правах користування 25 терміналів,
- акт прийому-передачі від 05.08.08р. до Договору від 06-06/08 від 12.06.2008р. прийнято на правах користування 1 термінал,
- акт прийому-передачі від 25.09.08р. до Договору від 08/09-О від 18.09.2008р. прийнято на правах користування 16 терміналів,
- акт прийому-передачі від 25.09.08р. до Договору від 06-06/08 від 12.06.2008р. прийнято на правах користування 29 терміналів.
Вартість орендної плати за вищезазначеними договорами склала 193 498,0 грн., дана сума була включена до валових витрат підприємством.
ТОВ «ІЗІ СОФТ»отримавши в користування термінали в кількості 71 апарат було укладено договір суборенди вищезазначених терміналів з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»(договір оренди від 16.06.2008р. №3/06-В). Передача терміналів ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»підтверджується актами прийому передачі:
- акт приймання-передачі обладнання від 02.07.08р. до Договору найму обладнання № 3/06-В від 16.06.2008р. передано у користування 25 терміналів,
- акт приймання-передачі обладнання №2 від 05.08.08р. до Договору найму обладнання № 3/06-В від 16.06.2008р. передано у користування 1 термінал,
- акт приймання-передачі обладнання №3 від 25.09.08р. до Договору найму обладнання № 3/06-В від 16.06.2008р. передано у користування 16терміналів,
- акт приймання-передачі обладнання №4 від 30.09.08р. до Договору найму обладнання № 3/06-В від 16.06.2008р. передано у користування 29 терміналів.
Відповідно до договору оренди від 16.06.2008р. №3/06-В оренда плата за 71 термінал склала 78 360,00 грн.
Таким чином, ТОВ «ІЗІ СОФТ»сплачує за оренду 71 терміналу суму в розмірі 193 498,00 грн., яку підприємство відносить до валових витрат та отримує суму орендної плати за здавання в суборенду вищезазначених терміналів в розмірі 78 360,00 грн. Фактично за результатом здійснення вищезазначених операцій підприємство отримує суму в 115 138,0 грн. валових витрат не отримуючи прибутку. Вищезазначена діяльність суперечить поняттю господарської діяльності виходячи з того, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п. 5.1. ст.5 Закону України № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На думку суду, відповідачем правомірно було виключено суму в 115 138,00 грн. з податкового кредиту, та збільшено валовий дохід за перевіряємий період на суму 115 138,00 грн. підприємству ТОВ «ІЗІ СОФТ».
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо того, що здавання вищезазначених терміналів в суборенду за ціною нижчою від вартості їх оренди в подальшому приносить прибуток через реалізацію товарів, проте вищезазначене твердження не відповідає приписам законодавства, а саме п. 5.1. ст.5 Закону України № 283/97-ВР, яким передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, виходячи з того, що позивач не використовує термінали в своїй господарській діяльності, оскільки реалізацію товарів через вищезазначені термінали здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».
Окрім того, судом було встановлено, що частка ТОВ «ІЗІ СОФТ»(код 34817577) у статутному фонді ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»(код 35442539) становить 96,7 %. Таким чином, ТОВ «ІЗІ СОФТ»фактично є власником ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».
Щодо правомірності нарахування податку на додану вартість.
Як вже зазначалося вище, ТОВ «ІЗІ СОФТ»були укладені договори оренди терміналів з компанією з ТОВ «Електропей Україна»(договір від 12.06.2008р №06-06/08 та від 18.09.2008р. №08/09-О) на загальну суму 193 498,00 грн.
За результатами господарської діяльності по виконанню вказаних договорів ТОВ «ІЗІ СОФТ»було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений ТОВ «Електропей Україна»(код 34817404) у складі орендної плати, на загальну суму 23 448,00 грн., згідно отриманих податкових накладних:
- податкова накладна № 4089 від 01.08.08р., оренда терміналів у липні на суму ПДВ 10 991,00 грн.,
- податкова накладна № 4091 від 29.08.08р., оренда терміналів у серпні на суму ПДВ 12 457,00 грн.,
Після здачі терміналів в суборенду компанії ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»(договір оренди від 16.06.2008р. №3/06-В), позивачем було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість, що сплачений ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»(код 35442539) у складі орендної плати за суборенду терміналів на загальну суму 9 522,00 грн. згідно актів здачі прийняття робіт:
- податкова накладна №ММ-00290 від 28.08.08р., оренда терміналів у липні на суму ПДВ 4761,00 грн.,
- податкова накладна № ММ-00648 від 10.09.08р., оренда терміналів у серпні на суму ПДВ 4 761,00 грн.
Таким чином, ТОВ «ІЗІ СОФТ»за результатами вищезазначених фінансових операцій набуває права на податковий кредит на суму 23 448,00 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9 522,00 грн., різниця сум за даними операціями складає 13 926,00 грн. (23448,00 грн. -9 522,00 грн.).
Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як вже зазначалося судом, діяльність позивача з здавання в суборенду терміналів не може відноситись до господарської діяльності позивача оскільки непов'язана з отриманням прибутку. За таких обставин різниця в сумі 13 926,00 грн. не може бути включена позивачем до податкового кредиту.
Щодо заниження позивачем показника приросту балансової вартості запасів.
Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України № 283/97-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
В порушення п.5.9 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, ТОВ “ІЗІ СОФТ” невірно проводило розрахунок приросту балансової вартості товарно-матеріальних цінностей. При детальному аналізі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку, які приймають участь в розрахунку приросту на підприємстві, та мають своє відображення в додатку “К1/1” до декларації з податку на прибуток, встановлено, що ТОВ “ІЗІ СОФТ” невірно розраховано приріст балансової вартості запасів в ІІ кварталі 2008р. Зведені дані наведено в таблиці.
Залишки на початок звітного року (1 квартал 2008р.)Залишки на кінець звітного періоду (2 квартал 2008 рік )Приріст "-" (убуток "+" ) Різниця
р. 5 -р.6
123456
За даними платникаЗа даними перевіркиЗа даними платникаЗа даними перевіркиЗа даними платника
р.1 - р.3За даними перевірки
р.2 -р.4
8426484264499116576635-414 852-492 37177 519
Підприємством подано Уточнюючий розрахунок № 199467 від 19.11.2008р., яким зменшено показники р.01.2 „Приріст балансової вартості запасів” на суму 63 422,0 грн. Згідно пояснень посадових осіб позивача, уточнення зазначеного показника проведено у зв'язку з вирахуванням із залишку товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на рахунку 28 «Товари», вартості комісійних товарів (електронні ваучери ТОВ «Український мобільний зв'язок»(код 14333937), передані ТОВ «Ізі Софт»згідно Договору комісії №13/2-АП від 02.04.2008р.).
В ході перевірки встановлено, що оприбуткування відповідних електронних одиниць, що надійшли згідно Договору комісії №13/2-АП від 02.04.2008 р. та які не приймають участь у розрахунку балансової вартості запасів, відбулося на підставі наступних прибуткових накладних (відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 «Товари»):
№Реквізити прибуткової накладноїК-сть одиниць, шт.Сума, грн.
1.Приб. накл. ММ-0000620100 00084 313,33
2.Приб. накл. ММ-0000543350 000295 096,67
3.Приб. накл. ММ-000054250 00042 156,67
4.Приб. накл. ММ-0000544100 00084 313,33
5.Приб. накл. ММ-000054550 00042 156,67
6.Приб. накл. ММ-0000555350 000295 096,67
Всього:1 000 000843 133,34
Згідно Відомості розрахунку сум відрахувань до Пенсійного фонду, що сплачується постачальнику у розмірі 7,5 % від суми придбаних електронних ваучерів (електронних одиниць) та входить до складу вартості придбаного товару, відрахування до пенсійного фонду з придбаних у ТОВ «Український мобільний зв'язок»(код 14333937) електронних ваучерів відбувалося на підставі наступних прибуткових накладних:
№ДатаДокументКонтрагентСума, грн.
104.06.08Приб. накл. ММ-0000620ЗАТ "Український мобільний зв'язок"5 880,0
220.06.08Приб. накл. ММ-0000543ЗАТ "Український мобільний зв'язок"20 580,0
324.06.08Приб. накл. ММ-0000542ЗАТ "Український мобільний зв'язок"2 940,0
425.06.08Приб. накл. ММ-0000544ЗАТ "Український мобільний зв'язок"5 880,0
526.06.08Приб. накл. ММ-0000545ЗАТ "Український мобільний зв'язок"2 940,0
627.06.08Приб. накл. ММ-0000555ЗАТ "Український мобільний зв'язок"20 580,0
Таким чином, відомість розрахунку сум відрахувань до Пенсійного фонду дає змогу ідентифікувати належність певної прибуткової накладної до контрагента, в якого відбулося придбання товару.
Згідно оборотно-сальдової відомості за ІІ квартал 2008р. по рахунку 28 «Товари» відсутній залишок нереалізованого комісійного товару на кінець відповідного звітного періоду по зазначеним прибутковим накладним.
Таким чином, підприємством порушено п.5.9. ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283/97-ВР, що призвело до заниження валових доходів в декларації з податку на прибуток підприємства на суму 140 941,00 грн. (77 519,00 грн. + 63 422,00 грн.).
Однак, суд не погоджується з правомірністю донарахування податкового зобов'язання в розмірі 25 640,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 636,00 грн. з огляду на те, що Товариством була допущена арифметична помилка при заповненні декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2008 р. виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивачем була подана уточнююча декларація за І півріччя 2008р. (вх. ДПІ від 19.22.2008 р. № 199467). Рядок 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»Декларації було зменшено на суму 2 192 564,00 грн. в результаті помилкового включення до складу валового доходу, доходів, одержаних в результаті здійснення торгівлі по договору комісії, рядок 01.2 «приріст балансової вартості запасів»Декларації зменшено на суму 63 422,00 грн. в результаті виявленої помилки в обліку приросту балансової вартості запасів та відображення в складі запасі залишку товару одержаного по Договору комісії, рядок 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»зменшено в сумі 2 255 986,00 грн. в результаті помилкового включення до складу валових витрат вартості одержаних по Договору комісії товарів.
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/167 стосовно визначення терміну "арифметична помилка або описка" під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).
Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.
Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
При цьому суд звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до заниження об'єкта оподаткування, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування.
Як встановлено судом, у ТОВ «ІЗІ СОФТ»було відсутнє заниження податку на прибуток підприємств, а була вчинена арифметична помилка при заповненні декларації.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсними п.п. 2 п. 3.1.1, п.п. 1 п. 3.1.2, п.3.1.4, абзаци з першого по десятий включно п. 3.2.2, п.п. 1 п. 3.2.2 та п. 3.2.3 розділу 3, п. 1 та 2 розділу 4 Акта перевірки від 06.04.2009 р. № 58/23-504-34817577 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2007 р. по 30.09.2008 р.», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 чинного роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 року (із змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Оскільки, акт перевірки Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва не має обов'язкового характеру, обов'язок щодо сплати штрафних санкцій у позивача виник на підставі спірних рішень про нарахування штрафних санкцій та донарахування частини чистого прибутку (доходу), то за таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним акта перевірки та довідки перевірки та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень -рішень в частині застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 213 789,00 грн.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення від 15.04.2009 р. № 0000282350/0 в частині донарахованого податкового зобов'язання в розмірі 25 640,00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 10 256,00 грн., на загальну суму 35 896,00 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ» з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.