Україна
01 вересня 2009 р. справа № 2а-2а-4594/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
при секретарі
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Української Л.С.
представника відповідача Лавриненко С.А.
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсною вимоги про сплату боргу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідачем направлено до відокремленого підрозділу Управління з постачання матеріальних ресурсів» ДП «Шахтарськантрацит» вимогу про сплату боргу № Ю- 340/19 від 01.12.2008 року в сумі 55 252,01 грн., в. т.ч. недоїмка за жовтень 2008 р.- 10011,08 грн. (по внескам 33,2% в сумі 9442,28 грн., та в сумі 568,80 грн. - по внескам 0,5-2%), штрафні санкції - в сумі 3 803,67 грн. та пені в сумі 774,19 грн.
Відповідачу була направлена заява № 17-17/248 від 09.12.2008 про узгодження вимоги № Ю- 340/19 від 01.12.2008. Рішенням відповідача від 11.12.08 № 6947/04 про результат розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю- 340/19 від 01.12.2008 залишена без змін.
Позивач вважає вимогу протиправною, оскільки за жовтень 2008 року позивач в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» мав сплатити страхові внески у розмірі 33,2 % в сумі 9442,28 грн., та у розмірі 0,5-2 % в сумі 568,80 грн.
Страхові внески були частково сплачені позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: сума 9442,28 грн. (33,2 %) - платіжні доручення № 254 від 09.12.2008 року, № 259 від 17.12.2008 року; сума 568,8 грн. (0.5-2 %) - платіжні доручення №256 від 09.12.2008 року, № 261 від 17.12.2008 року, тобто страхові внески за жовтень 2008 року сплачено повністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та просив визнати частково недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № Ю-340/19 від 01.12.2008 року про сплату боргу в розмірі 100011,08 грн. недоїмку за жовтень 2008 року, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування чого зазначив, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, так визначено пунктом 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Вважає позов безпідставним, а спірну вимогу такою, що відповідає діючому законодавству.
Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстровано виконкомом Шахтарської міської ради 30.04.2003 року юридична особа, внесене до ЄДРПОУ 31.05.2005 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області є суб'єктом владних повноважень, яке в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. N 442/6730.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Державному підприємству «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» виставлена вимога про сплату боргу № Ю-340/19 від 01.12.2008 року, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку зі страхових внесків у сумі 55252,01 грн.
Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу № Ю-340/19 від 01.12.2008 року частково, а саме в розмірі 100011,08 грн. недоїмку за жовтень 2008 року, посилаючись на протиправне застосування відповідачем пункту 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Суд вважає таке твердження позивача помилковим з огляду на наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності щодо виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків та відповідальності суб'єктів системи пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також невиконання або неналежного виконання покладених на них обов'язків.
Статтею 18 Закону встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Строки сплати страхових внесків визначені статтею 20 Закону, згідно з якою страхувальники (роботодавці) зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищезазначених платників є календарний місяць.
Відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.
Відповідно до статті 106 зазначеного Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.
При цьому відповідно до частини 5 цієї статті за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Цей механізм зарахування забезпечує рівність платників у питаннях додержання платіжної дисципліни та відповідальності у разі її порушення. Такий порядок зарахування забезпечує рівність застрахованих осіб у частині зарахування періодів роботи до страхового стажу, у разі якщо страхувальник має борги зі сплати страхових внесків. Тобто до страхового стажу включаються періоди роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку. Іншого порядку зарахування платежів законодавством не передбачено.
Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
- Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
- Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
- Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.
- Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З наведеного виходить, що у випадку коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, визначена у вимозі про сплату боргу № Ю-340/19 від 01.12.2008 року сума недоїмки зі страхових внесків виникла на підставі рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 242 від 16.04.2008 року, № 230 від 11.04.2008 року, № 244 від 16.04.2008 року, № 245 від 16.04.2008 року.
Відомості про скасування або визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 242 від 16.04.2008 року, № 230 від 11.04.2008 року, № 244 від 16.04.2008 року, № 245 від 16.04.2008 року у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
З вказаного вище виходить, що відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому висновок позивача про безпідставне включення до оскаржуваної вимоги суми недоїмки в розмірі 100011,08 грн. є безпідставним.
Щодо підстав визнання вимоги недійсною, то ними є невідповідність її вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - заявника у справі.
Тобто, оскільки судом не встановлено з боку відповідача порушень прав та інтересів позивача, то підстав для визнання недійсним даного акта суд не вбачає.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, позивачем не надані суду докази в обґрунтування заявлених вимог, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,9,10,11,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсною вимоги про сплату боргу - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 01 вересня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 вересня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кошкош О.О.