12 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/3513/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.,
суддів - Милосердного М.М.,
- Ступакової І.Г.
в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2015 року (про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправними дій та скасування приписів,
У березні 2015 року фізична особа - підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі УРСР та ЗПС ОМР) про визнання протиправними дій співробітників відповідача зі складання приписів №№ 004485, 004487, 004606, 004486 та їх скасування.
28 квітня 2015 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи щодо забезпечення адміністративного позову шляхом винесення ухвали про:
- зупинення дії рішення ВК ОМР від 30 жовтня 2014 року № 292 "Про демонтаж тимчасових споруд" в частині, що стосується демонтажу тимчасових споруд за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4 з моменту подачі даної заяви до вирішення справи по суті;
- заборону ОМР та її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасових споруд за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до УРСР та ЗПС ОМР про визнання протиправними дій та скасування приписів.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для забезпечення даного позову шляхом зупинення дії рішення ВК ОМР від 30 жовтня 2014 року №292.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 117, 160, 165 КАС України.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, про те, що управлінню надано повноваження щодо демонтажу тимчасових споруд у м. Одесі, що ставить під загрозу його майно.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За змістом чч.3, 4 ст. 117 КАС України, забезпечення адміністративного позову здійснюється шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або забороною суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії.
Таким чином, особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову повинна обґрунтувати в повній мірі, що: існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист порушених прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, укладеного між управлінням та позивачем на підставі рішення Одеської міської ради від 04 липня 2007 року №1466-V "Про нову редакцію правил установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торгівельної мережі в м. Одесі", закінчився 01 жовтня 2014 року. Однак, тимчасові споруди за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_7; АДРЕСА_6; АДРЕСА_5; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4, що належать позивачу, продовжують розміщуватися та експлуатуються після закінчення строку дії договору.
Обґрунтування апелянта щодо необхідності забезпечення позову базуються виключно на припущеннях останнього, не доводяться належними та допустимими доказами, а саме, що з боку відповідача вчиняються дії, направлені на примусове виконання приписів та рішення ВК ОМР від 30 жовтня 2014 року №292 "Про демонтаж тимчасових споруд".
Крім того, матеріали справи не містять приписи про демонтаж об'єктів, яки розташовані за адресами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6.
Таким чином, на час розгляду клопотання про забезпечення позову не вбачається очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, а вимоги в клопотанні заявника є передчасними, оскільки приписи відповідача є предметом оскарження у даній справі, а тому, його оцінка, з точки зору законності, буде надаватися при розгляді справи по суті.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 117, 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.2 ст. 211; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Милосердний М.М.
Суддя: Ступакова І.Г.