16 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2705/14
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
при секретарі - Іленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, у справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до податкових органів про скасування повідомлення №14508/10/28-10-37-20-16 від 06.08.2014 року щодо відмови позивачу у наданні йому статусу особи, яка має право на автоматичне відшкодування ПДВ та про зобов'язання відповідачів вилучити підприємство із переліку осіб, які не мають права на автоматичне відшкодування та внести до переліку платників податку, що відповідають критеріям.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачами подано апеляційні скарги, з яких вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, так як податковим органом встановлено наявність загальної суми розбіжностей по сумі ПДВ, яку задекларовано позивачем, у розмірі 28%, що суперечить вимогам, які пред'являються Податковим кодексом України для осіб, які мають право на автоматичне відшкодування ПДВ, а тому суб'єктом владних повноважень й прийнято відповідне рішення-відмову у наданні такого статусу.
Позивачем надано заперечення на апеляційні скарги, у яких зазначено, що суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів та конкретних розшифровок щодо встановленої суми розбіжностей у позивача, а тому взагалі не зрозуміло з яких даних виходив відповідач при прийнятті відмови.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2014 року податковим органом складено повідомлення №14508/10/28-10-37-20-16, яким підприємству позивача повідомлено про те, що воно не має права на автоматичне бюджетне відшкодування, у зв'язку із наявністю загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником податку, у розмірі 28%, що суперечить визначеним критеріям права на автоматичне бюджетне відшкодування, які встановлено п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем оскаржено його до суду.
За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено проворність та обґрунтованість свого рішення належними доказами.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п.п. "г" п. 200.18 ст. 200 розділуПК України - право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, у яких, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.200.20 ст.20 ПК України - порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №781 від 10.12.2013 року затверджено "Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які надають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість", частиною 4 пункту 3 якого встановлено порядок обрахунку даних, на підставі яких формується такий критерій як: «загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування».
Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.
Відповідно до положень вищезазначеного Порядку - визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
За результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника критеріям на автоматичне відшкодування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності, формує два переліки платників податку: перелік платників податку, що відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ; перелік платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.
Згідно пункту 6 Порядку - зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома та використання в роботі територіальних органів доходів і зборів.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що визначення відповідності платника територіальний орган доходів і зборів протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано.
Згідно з п.200.21. ст.200 ПК України - у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судовою колегією встановлено, що 06.08.2014 року податковим органом складено повідомлення №14508/10/28-10-37-20-16, яким позивачу повідомлено про те, що він не має права на автоматичне бюджетне відшкодування (а.с.11).
Підставою для прийняття вказаного рішення є висновок контролюючого органу щодо наявності загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником податку, у розмірі 28%, що не відповідає вимогам п.п. "г" п. 200.18 ст. 200 Податкового Кодексу України, де граничним розміром розбіжностей є 10%.
При цьому суб'єктом владних повноважень не надано жодних розрахунків з цього приводу або будь-яких інших доказів, які б свідчили про правильність проведених обчислень та обґрунтованість прийнятого рішення та взагалі не зазначено підстав з яких виходив останній при прийнятті свого рішення (в якій декларації, за який період та на яку суму виникла розбіжність).
Позивачем надіслано відповідний лист до податкового органу (а.с.13), з метою роз'яснення вказаної ситуації, проте контролюючим органом не надано на нього відповіді.
Розглядаючи дану справу у суді першої та апеляційної інстанції, судами неодноразово ставилося питання перед відповідачами щодо необхідності надання доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію, проте в жодному із судових засідань представником відповідача таких доказів не наведено та окрім загальних заперечень із посиланням на оскаржуване рішення, жодних додаткових пояснень не надано. При цьому апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України є повністю ідентичними між собою та у жодній з них не наведено нових доказів та спростувань.
Колегія суддів зазначає, що вищевказаними нормами Податкового кодексу прямо зобов'язано контролюючий орган надавати платнику податків детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано та у разі невиконання вказаних вимог, у строк встановлений законом - платник податків вважається таким, що відповідає вказаним критеріям і має право на автоматичне відшкодування ПДВ.
Оскільки суб'єктами владних повноважень жодним чином не доведено правомірність прийнятого рішення, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності його скасування.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи не допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення їх без задоволення.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 22 червня 2015 року.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло
(Вступна та резолютивна частини)
16 червня 2015 року м.Одеса Справа №814/2705/14
Категорія: 8.1 Головуючий І інстанції: Марич Є.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
при секретарі - Іленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, у справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло