16 червня 2015 року Справа № 876/9753/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов'язання призначити та виплатити пенсію,-
01 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи із шкідливими та важкими умовами праці з 01.10.2003р. до 02.08.2005р., нарахувати і виплатити заборгованість, починаючи з 09.01.2014р. та виплачувати призначену пільгову пенсію.
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області постановою від 10 жовтня 2014 року позов задовольнив.
Зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 березня 2014 року із зарахуванням до пільгового стажу період роботи із шкідливими та важкими умовами праці з 01.03.2004р. до 02.08.2005р. нарахувати і виплатити заборгованість, починаючи з 01.03.2014 р.. та виплачувати призначену пільгову пенсію.
Постанову у частині зобов'язання призначити, нарахувати і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах у межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції УПФУ в Тисменицькому районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивача з 01.10.2003 переведено на посаду помічника машиніста аміачно-холодильних установок. Згідно Наказу від 18.06.1998 № 28 про результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці на ВАТ «М'ясомолторг» в переліку робочих місць, яким пропонується або підтверджуються право на пільги і компенсації згідно діючого законодавства, посада на якій працював позивач, помічник машиніста аміачно-холодильних установок, не передбачено.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також запису у трудовій книжці, на посаду машиніста аміачно-холодильних установок позивача призначено 01.03.2004. Наступна атестація робочих місць провадилась підприємством 15.08.2005, згідно наказу від 02.08.2005 № 24.
Таким чином, стаж роботи на пільгових умовах позивачу зараховано лише з 02.08.2005 року, оскільки підприємством проведена атестація робочих місць. Загальний стаж роботи становить 38 років 8 місяців 18 днів, в тому числі стаж роботи на пільгових умовах 8 років 5 місяців.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 працює у Івано-Франківському ВАТ «М'ясомолторг», починаючи з 01.10.2003 р., а саме: з 01.10.2003 р. до 29.02.2004 р. - помічником машиніста аміачних холодильних установок, з 01.03.2004 р. по час звернення з даним адміністративним позовом - машиністом АХУ, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача, актом зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітну плату позивача, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку № 2, довідкою підприємства.
Протягом періоду роботи машиністом АХУ робоче місце та умови праці позивача фактично не змінювались, весь цей час він працював і продовжує працювати на одному і тому ж робочому місці.
При цьому, період роботи позивача на посаді помічника машиніста аміачних холодильних установок протягом 5 місяців з 01.10.2003 р. до 29.02.2004р. не зараховується до пільгового стажу, оскільки посада помічника машиніста АХУ Списком № 2 не передбачена.
Досягнувши 56-річного віку, при загальному стажі роботи більше 38 років та наявності пільгового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, більше 10 років, ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Тисменицькому районі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак, листом від 31.03.2014 року №1728/03 Пенсійний фонд відмовив позивачу у призначенні пенсії, мотивуючи свою відмову недостатністю стажу роботи на пільгових умовах.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах оскільки посада на якій він працював віднесена до Списку №2, а неналежне чи невчасне проведення атестації робочих місць підприємством на якому він працював не може бути підставою для позбавлення його такого права.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно із ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 досяг 56-ти річного віку, в період з 01.03.2004 року по 03.03.2004 року і надалі працює машиністом аміачних холодильних установок.
В свою чергу відповідно до Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 року - робота на посаді машиністом аміачних холодильних установок дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах., а відтак, позивач має необхідний стаж роботи, передбачений п.,,б" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказане, зокрема, підтверджується записами трудової книжки, довідкою, виданою Ват «М'ясомолторг» від 13.01.2014 року № 03, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.10.2013 року №78 (а.с 5-8).
Відповідно до п.1 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 №442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Оскільки законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівника підприємства, то її своєчасне та належне не проведення не може позбавити громадян, зокрема позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Більше того, як вбачається із матеріалів справи атестація на підприємстві була проведена 15.08.2005 року і за її результатами посада, на якій працював позивач була віднесена до таких, що надають останньому право на пільги, передбачені, зокрема, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, доводи апеляційної скарги суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року у справі № 352/1966/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов