Копія
Справа № 822/1601/15
18 червня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-судді суддівПольового О.Л. Касапа В.М. Данилюк У.Т.
при секретарі за участі:Жуковському Д.Є. представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції України , Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
28 квітня 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 22.12.2011 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції України № 105-о від 22.12.2011 року був призначений на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області. 27.03.2015 року за наказом першого заступника голови Державної екологічної інспекції № 83-о був звільнений з роботи відповідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. На підставі вищевказаного наказу 30.03.2015 року першим заступником начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області був виданий аналогічний наказ № 25-о про звільнення позивача. Вважає, що звільнення з роботи відбулось з порушенням чинного законодавства, а тому просить скасувати наказ Державної екологічної інспекції України № 83-о від 27.03.2015 року, наказ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 25-о від 30.03.2015 року, поновити позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2015 року по день поновлення на посаді.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили та просять суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 22.12.2011 року був призначений на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за наказом Державної екологічної інспекції України № 105-о від 22.12.2011 року.
27.03.2015 року Державною екологічною інспекцією України № 83-о було видано наказ про звільнення позивача відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України. На підставі даного наказу 30.03.2015 року першим заступником начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області було видано аналогічний наказ про звільнення № 25-о.
В період з 27.08.2015 року по 03.04.2015 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Ярмолинецькій центральній районній лікарні, що підтверджується листом непрацездатності серії АГП № 400716.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України підставою для звільнення є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Відповідачами не надано доказів того, що ОСОБА_5 систематично не виконував без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку і до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому всі недоведені відповідачем обставини суд трактує на користь позивача.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення відповідачі діяли не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому вважає, що оскаржувані накази необхідно визнати протиправними та скасувати, а позивача слід поновити на посаді, яку він займав.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Державної екологінчої інспекції у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2015 року по день поновлення на посаді, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Наказом № 83-о від 27.03.2015 року позивача звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області з порушенням вимог КЗпП України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача необхідно поновити на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2015 року по 18 червня 2015 року включно.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку, який вказує, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
У своій постанові від 14.01.2014 року по справі №21-395а13 Верховний Суд України доходить висновку, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Матеріали справи містять довідку про середню заробітну плату, видану ОСОБА_5, в якій вказується, що позивач у період з лютого 2015 року по березень 2015 року відпрацював 21 робочий день. Заробітна плата за відпрацьований час, з якої сплачено страхові внески становить 3395,01 грн. Середньоденна заробітна плата, визначена в довідці, обчислена шляхом ділення сумарної заробітної плати (доходу) на кількість відпрацьованих робочих днів і становить 161,67 грн.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 за час вимушеного прогулу в період з 28.03.2015 року по 18.06.2015 року, а саме 55 днів, становить (161,67*55) 8891,85 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254, 256 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати накази № 83-о від 27.03.2015 року Державної екологічної інспекції України та № 25-о від 30.03.2015 року Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області .
Поновити ОСОБА_5 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області.
Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_5 8891 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 85 коп. за час вимушеного прогулу за період з 28.03.2015 року по 18.06.2015 року.
Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/О.Л. Польовий В.М. Касап У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий