23 червня 2015 р. Справа № 925/734/15
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
ОСОБА_1Нестеров
за участю представників:
позивача : ОСОБА_2 - згідно довіреності;
відповідача : ОСОБА_3 - згідно довіреності;
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління" (55214, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Кам"яномостівська, 3)
до:Відкритого акціонерного товариства "Уманьавтодор" (21021, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.600-річчя, буд.17)
про стягнення 533 786,06 грн., з яких 358 450 грн. - боргу, 164 170,10 грн. - інфляційних втрат, 11 165,96 грн. - 3% річних, згідно договору № 21а від 15.11.2011 р.
Відповідач у відзиві на позов б/н від 23.06.2015 р. який представник відповідача подав в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з наступних підстав.
Вказує про те, що пунктом 4.1 Розділу 4 Договору, який встановлює порядок здійснення оплати за надані послуги, передбачено, що Замовник забезпечує фінансування послуг по ремонту автомобільної дороги державного значення Р-06 Ульяновка - Миколаїв км 62+631 - км 68+707 у Миколаївській області за наявності виділених асигнувань з державного бюджету, затвердженні планом використання бюджетних коштів. Зазначає про те, що умовами Договору встановлено, що термін, з яким пов'язується виникнення обов'язку щодо оплати послуг Позивача виникає з моменту виділення асигнувань з державного бюджету. Вказує про те, що зокрема, на виконання даних умов Договору Відповідачем було перераховано грошову суму у розмірі 350 тисяч гривень одразу після надходження бюджетних коштів для цієї цілі, однак, після цього на рахунок ПАТ «Уманьавтодор» не було перераховано жодної копійки з державного бюджету з цільовим призначенням - оплата послуг з Договором № 21а. Зазначає про те, що пункт 4.1 Договору викладено у повній відповідності зі ст. 212 ЦК, так як сторони в даному випадку прив'язали момент настання обов'язку з оплати (обумовили його) обставиною, яка може настати в майбутньому - наявності виділених асигнувань з державного бюджету, затвердженні планом використання бюджетних коштів. Вказує, що таким чином, при укладенні Договору сторони скористались додатковим правом, наданим ст.ст. З, 212, 627 ЦК та обумовили момент виникнення обов'язку з оплати не тільки виконанням робіт, а й наявності виділених асигнувань з державного бюджету. Посилається на те, що Відповідач прямо залежить в своїй діяльності від замовлень (лімітів) держави та своєчасності розрахунку держави за виконані роботи, про що завчасно та детально повідомляються контрагенти відповідача. Даний пункт договору узгоджений сторонами ще при укладенні договору, з чого вбачається, що сторони (в тому числі і позивач) розуміли умови та строки розрахунку з позивачем і як наслідок відповідач міг розпочати співпрацю з позивачем виключно на погоджених п. 4.1 Договору умовах. Вказує про те, що станом на 23.06.2015 р. жодних асигнувань з державного бюджету, затверджених планом використання бюджетних коштів на рахунок відповідача не надходило, тому твердження позивача про відмову відповідача від виконання Договору є безпідставним та не ґрунтується на умовах Договору, оскільки строк для оплати робіт відповідно до п.4.1 Договору є таким, що не настав. Зазначає про те, що у позивача не виникло права на вимогу щодо оплати робіт, про те, що позивачем на адресу відповідача 06.03.2014 р. була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість. Зазначає, що на цій підставі та з посиланням на ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач стверджує про виникнення у відповідача з 06.04.2015 року обов'язку оплати робіт та вказує про те, що даний висновок позивача є хибним та суперечить умовам Договору, проте, так як строк виконання обов'язку з оплати встановлений п.4.1 Договору та починає свій перебіг з моменту надходження бюджетних асигнувань на рахунок відповідача, то вимога щодо оплати робіт відповідно до ст. 212 ЦК, п. 4.2 Договору може бути пред'явлена виключно після отримання відповідачем вищезазначених асигнувань, а тому ч. 2 ст. 530 ЦК України не може бути застосована до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем. Зазначає про те, що оскільки строк з оплати робіт, встановлений п. 4.1 Договору, не настав, вимога позивача до відповідача про оплату робіт є передчасною, а тому задоволенню не підлягає. Вказує про те, що позивач просить стягнути з відповідача 164 170,10 грн. суми інфляції, 11 165,96 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості за Договором, таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних і 3 % річних є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу. Зазначає про те, що оскільки у зв'язку з ненастанням строку з оплати робіт відсутні підстави для стягнення заявленої позивачем суми боргу, вимога про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за Договором, не відповідає приписам ст. 230 ГК України та статей 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.
Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що додаткові, інші докази чи клопотання у них відсутні.
Заслухавши представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 533 786,06 грн., з яких 358 450 грн. - боргу, 164 170,10 грн. - інфляційних втрат за квітень 2014 р. - березень 2015 р., 11 165,96 грн. - 3% річних за період з 06.04.2014 р. по 20.04.2015 р., згідно договору № 21а від 15.11.2011 р. підлягають задоволенню.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
15.11.2011 р. між позивачем (в договорі - "Виконавець") та відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір № 21а від 15.11.2011 р..
Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець виконує на свій ризик власними і засобами послуги (надалі в тексті роботи) по ремонту автомобільної дороги державного значення Р-06 Ульяновка - Миколаїв км 62+631 - км 68+707 , у Миколаївській області за кошти державного бюджету, згідно кошторисної документації, "Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, "правил користування ними та охорони" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (із змінами та доповненнями), "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України" П-Г. 1-218-113:2009, "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування" ВБН Г.1-218-182:2006.
Згідно п.1.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Виконавцю, визначені кошторисною документацією. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті у разі внесення змін до кошторисної документації.
Згідно п.1.3 Договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно п.3.1 Договору договірна ціна робіт складена відповідно до кошторисної документації і складає - 708450 грн. з ПДВ (сімсот вісім тисяч чотириста п'ятдесят грн.). Договірна ціна робіт встановлюється твердою.
Згідно п.4.1 Договору замовник забезпечує фінансування послуг по ремонту автомобільної дороги державного значення Р-06 Ульяновка - Миколаїв км 62+631 - км 68+707 , у Миколаївській області за наявності виділених асигнувань з державного бюджету, затверджених планом використання бюджетних коштів.
Згідно п.4.2 Договору при завершенні робіт на об'єкті Замовник готує акт здачі об'єкта в експлуатацію за встановленою формою, закріпивши його підписом та печаткою розпорядника коштів і балансоутримувача об'єкта комунальної власності. Повідомлення про передачу суми витрат готує Замовник та передає Виконавцю на підпис розпоряднику коштів для подальшої передачі органам місцевого самоврядування (балансоутримувачу). Кінцевий розрахунок за виконані роботи Замовником буде проводитися після повернення Виконавцем екземпляра Повідомлення (підписаного та завіреного печаткою розпорядника коштів.) та акта здачі об'єкта в експлуатацію оформленого належним чином.
Згідно п.10.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року, а в частині грошових зобов'язань до повного їх виконання.
Як вбачається із матеріалів справи сторонами договору було складено, підписано та скріплено мокрими печатками сторін довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 р. на суму 708 450 грн..
В 2012 р. позивач виконав визначені договором роботи на загальну суму 708 450 грн., про що сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за 2012 р. на суму 708 450 грн.(а.с.14-18).
Таким чином, загалом, позивач на виконання умов договору № 21а від 15.11.2011 р. виконав будівельні роботи на суму 708 450 грн..
Відповідачем 15.08.2012 р. було перераховано позивачеві часткову оплату за виконані будівельні роботи в сумі 350 000 грн., що стверджується копією банківської виписки за 15.08.2012 р., яка надана позивачем з позовною заявою (а.с.20).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 12 від 06.03.2014 р. про сплату грошових коштів в сумі 358 450 грн. яка була вручена відповідачеві 11.03.2014 р., що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22), яка залишена відповідачем без реагування.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за виконані будівельні роботи складає 358 450 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Заперечення відповідача проти позову які викладені у відзиві на позов, судом до уваги не беруться, оскільки в п.4.1 Договору сторони домовились, що замовник забезпечує фінансування послуг по ремонту автомобільної дороги державного значення Р-06 Ульяновка - Миколаїв км 62+631 - км 68+707 , у Миколаївській області за наявності виділених асигнувань з державного бюджету, затверджених планом використання бюджетних коштів.
Строк виконання зобов'язання може визначатися подією, яка неминуче має настати (ч.І ст.530 ЦК України).
Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей, а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).
Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.
Однак, за змістом ст.511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі Договору № 21а від 15.11.2011 р., а тому обов'язок замовника прийняти та оплатити будівельні роботи не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою, якою є Держава.
За таких підстав, положення пункту 4.1. Договору в частині проведення розрахунків при умові наявності виділених асигнувань з державного бюджету, затверджених планом використання бюджетних коштів порушують майнові права та інтереси позивача і суперечать нормам чинного законодавства України.
Окрім боргу позивач заявив до стягнення 164 170,10 грн. - інфляційних втрат за квітень 2014 р. - березень 2015 р., 11 165,96 грн. - 3% річних за період з 06.04.2014 р. по 20.04.2015 р., які підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 533 786,06 грн., з яких 358 450 грн. - боргу, 164 170,10 грн. - інфляційних втрат, 11 165,96 грн. - 3% річних, є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати на судовий збір в сумі 10 440, 22 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -
1. Позов задовольнити в сумі 533 786,06 грн., з яких 358 450 грн. - боргу, 164 170,10 грн. - інфляційних втрат за квітень 2014 р. - березень 2015 р., 11 165,96 грн. - 3% річних за період з 06.04.2014 р. по 20.04.2015 р.. Судові витрати на судовий збір в сумі 10 440, 22 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Уманьавтодор" (21021, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.600-річчя, буд.17) на користь Приватного акціонерного товариства "Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління" (55214, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Кам"яномостівська, 3) 358 450 грн. - боргу, 164 170,10 грн. - інфляційних втрат, 11 165,96 грн. - 3% річних, 10 440, 22 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23.06.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 30 червня 2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи