Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-а/641/89/2015 Справа №641/6176/15-а
26 червня 2015 року
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Мельник І.М. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо не нарахування пенсійних платежів ОСОБА_1 та не поновленні виплати раніше призначеної пенсії ,про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова нарахувати невиплачену пенсію за весь період та поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення.,про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 шляхом стягнення з відповідача суми нарахованої пенсії в розмірі 26 351,25 ,про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова компенсувати ОСОБА_1 втрачену частину доходу в розмірі 21 485,05 та стягнення їх з відповідача судових витрат в розмірі 7 653,80 грн. , що складаються з судового збору та оплати правової допомоги представника в суді
До Комінтернівського районного суду м. Харкова звернувся представник за дорученням ОСОБА_1 -ОСОБА_2 з позовом до управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії .
В обґрунтування позовних вимог представник зазначив ,що громадянин України ОСОБА_1 знаходиться на пенсійному обліку, має особовий рахунок №156291 та отримував пенсію фактично по серпень 2013 року включно.
З жовтня 2013 року нарахована йому пенсія йому не виплачувалася , а з квітня 2014 року пенсія не нараховувалася.
У Харківському відділенні №258 Державного ощадному банку України на ім'я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок №26204000551761 для зарахування пенсії. ,пенсія якого отримувалася за дорученням .
Починаючи з 2013 року ОСОБА_1 тимчасово мешкає та перебуває на лікуванні у Арабській республіці Єгипет та потребує пенсійного і соціального забезпечення.
Довіреностями за реєстр. №570/488-14 та №570/487-14 від 5 листопада 2014р. виданих ОСОБА_1 та посвідченої секретарем з консульських питань Посольства України в Арабській Республіці Єгипет уповноважено громадян України - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на представництво інтересів щодо отримання пенсійних нарахувань.
Заявами представника позивача ОСОБА_2 від 15 січня 2015 року до відділення пенсійного фонду у Комінтернівському районі у м. Харкова запропоновано органу, що призначає та виплачує пенсію поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1. М.М. з урахуванням втрати частини доходів.
Листами УПФУ у Комінтернівському районі у м. Харкова №1107/13-28 та №1106/13-28 від 23.01.2015р. органом, що призначає та виплачує пенсію запропоновано було з'явитися особисто означеному пенсіонеру з питань нарахування, поновлення та виплати пенсії ,внаслідок чого з порушенням діючого законодавства України не вчинено будь -яких дій з означених у заявах представника питань чим позбавлено пенсіонера права нарахування та отримання пенсії.
Вважає що вимога УПФУ в Комінтерновському районі м. Харкова викладена у листах №1107/13-28 та №1106/13-28 від 23.01.2015р. щодо наполягання на особистому з'явленні позивача до органу, що призначає пенсію порушує Законодавство України в частині представництва інтересів а також особисто пенсіонера, щодо задоволення поданої представником заяви про нарахування, поновлення та виплати раніше призначеної пенсії і як наслідок набуває характеру бездіяльності або винних дій відповідача.
Представник позивача посилаючись на ч. 2, ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якою передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Доданими до позовної заяви документами підтверджується, що впродовж 2014 року представник пенсіонера ОСОБА_3 неодноразово звертався до УПФУ у Комінтернівському районі у м. Харкова щодо виплати нарахованої пенсії про що свідчить довіреність № 501/52-14 від 09.02.2014 року на одержання пенсії, яка видана ОСОБА_1 та засвідчена посольством України в Арабській республіці Єгипет, натомість пенсійним фондом в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не вчинено будь яких дій з виконання приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу поновлення, нарахування та виплати пенсії.(Копія довіреності додається).
Така ж сама позиція викладена органом, що призначає та виплачує пенсію у листах УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова №1107/13-28 та №1106/13-28 від 23.01.2015р., в яких у відповідь на заяви представника позивача ОСОБА_2 від 15 січня 2015 року щодо нарахування та виплати пенсії, Позивачу - пенсіонеру фактично поставлено умовою нарахування та поновлення виплати пенсії з'явитися до ПФ особисто.
Крім того у довідці №16997/13-28 від 26.12.2014р. виданої УПФУ у Комінтернівському районі у м. Харкова зазначається, що пенсіонеру ОСОБА_1 МиколіМаксимовичу з 3 жовтня 2013 року нарахована йому пенсія не виплачується а з 1 квітня » 2014 року не нараховусться.
Відповідно до абз. 4 листа УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова за №1106/13-28 від 23.01.2015р., з 3 жовтня 2013 року нарахування пенсії Позивачу взагалі припинено на підставі п. 1 ст. 49 Закону.
Позивач вказав ,що згідно до вказаного вищезазначеного листа відповідач автоматично позбавив Позивача права на отримання пенсії внаслідок відсутності факту нарахування пенсійного платежу за період від квітня 2014р. по квітень 2015р. чим грубо порушив ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки - частина 1 ст. 49 Закону вказує тільки на припинення виплати пенсії та ніяким чином не обмежує права пенсіонера щодо її нарахування; в ст. 49 Закону взагалі відсутня частина 4 згідно до ст. 42. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення не менше зростання рівня інфляції ( індексу споживчих цін) за минулий рік.
Частиною 2, статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Частина 1, ст. 42. Закону вказує, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Згідно до ч. 2 ст. 625. Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку боргового обов'язку щодо виплати пенсії основний борг ПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова перед пенсіонером ОСОБА_1 за період з 09.2013р. по 04.2015р.(20 місяців) складає 26 351,25 грн.
Компенсація втрати частини доходів складається з наступного:
індексація грошових коштів з урахуванням інфляції за період з 09.2013р. по 04.2015р. (20 місяців) 151,86% складає 13 666,45 грн.
неодержаний доход від розміщення пенсійних коштів на банківському депозиті за
умовами вкладу «Пенсійний» в загальній сумі 6 503,93 грн.,3% річних від суми основного боргу (в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України) -1 314,67 грн., всього - 21 485,05 грн.
Загальним підсумком борг ПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова перед пенсіонером ОСОБА_1 складає 47 836, ЗО грн. (сорок сім тисяч вісімсот тридцять шість, ЗО грн..
Згідно до ст.ст. 87, 90, 97 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
За правилами розподілу судових витрат, встановленими статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п. 4 Договору «Про ведення справи в суді» від 07.04.2015 року укладеного між законним представником Позивача ОСОБА_3 та юридичним представником ОСОБА_2 оплата за виконання останнім доручення Довірителя за цим Договором щодо представництва інтересів в суді, включаючи витрати організаційно-технічного характеру, визначені Сторонами в розмірі: 15% (п'ятнадцяти відсотків) від загальної суми заявлених до Суду позовних вимог, що складає 7 145,45 грн.
Начальник управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова подав письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова позов ОСОБА_1 про зобов'язання виплатити пенсію за минулі періоди та поновити виплату пенсії не визнає та заперечує проти позову у зв'язку з наступними обставинами, керуючись нижченаведеними нормативно-правовими актами:
05.07.2013 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було повідомлено до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова інформацію, що була подана філією ХОУ ПАТ „Ощадбанк” стосовно списків пенсіонерів, по яким суми пенсії одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більш як один рік. В списках числився також і ОСОБА_1 (список додаю).
Відповідно п. 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30 серпня 1999 р. № 1596 із змінами та доповненнями (далі Порядок), якщо суми пенсій одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду, а одержувач пенсії - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду у порядку, визначеному в пункті 10 цього Порядку, тобто заяви одержувачів про зарахування сум на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду за умови пред'явлення паспорта.
На виконання положень вищезазначеного Порядку управління в серпні 2013 року на домашню адресу позивача надіслало лист від 29.08.2013 року № 9361/13-28, яким його було проінформовано стосовно вимог п. 14 Порядку і запропоновано для вирішення питання подальшої виплати пенсії терміново з'явитися до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Позивачеві було повідомлено, що, відповідно до вимог Порядку у разі невиконання одержувачем пенсій цієї вимоги орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку. Позивач вимогу не виконав, управління про його місце знаходження не проінформував, стосовно переїзду за іншою адресою ніяких відомостей не надавав, таким чином, управління на законних підставах з 01.09.2013 року перевело його пенсію до відділення зв'язку № 124, та встановило дату для отримання пенсії - 6 число місяця.
З 01.04.2014 нарахування та виплату пенсії припинено відповідно ч. 4 п. 1 статті 49 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , тобто за умовою неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
2.) З позовної заяви слідує, що з жовтня 2013 року пенсія, як вважає позивач йому не виплачується, що не відповідає дійсності, адже
а) відповідно до довідки про розмір призначеної пенсії, яку я надаю в додатках, пенсія нараховувалася та передавалася до поштового відділення №124 відповідно до адреси ОСОБА_1, яка була відома з копії паспорта, який знаходиться в матеріалах пенсійної справи до березня 2013 року.
б) ОСОБА_1 не повідомивши управління про зміну адреси, не з'явившись до управління особисто, ще в серпні 2013 року, нараховану та передану до виплати в поштове відділення пенсію не отримував.
в) позивач ще з жовтня 2013 року, як він стверджує в позовній заяві, пенсію не отримує, тобто про порушення свого права він знав ще в жовтні 2013 року. Ч.2 ст.99 КАС України встановлює шестимісячний строк для звернення до суду для захисту свої порушених прав з моменту коли особа дізналася або могла дізнатися про таке порушення.
Позивач вернувся до суду лише в квітні 2015 року, тобто прострочив строки звернення до суду. Особисто до управління не звертався, відповідно до вимог до ч. 1 ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав вчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Подання заяви про поновлення виплати пенсії здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, із змінами. Згідно з п. 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувач пенсії. Про необхідність з'явитися особисто управління повідомляло представника за довіреністю ОСОБА_1, листами, які надані позивачем та його представниками, як додатки до позовної заяви. Крім того, про необхідність особистої присутності ОСОБА_1 було повідомлено листом ще в серпні 2013 року. Таким чином, жодних незаконних дій управління стосовно позивача не здійснювало, крім того ним було пропущено строк звернення до суду майже на 1, 5 року, а особисто до управління для поновлення виплати пенсії та виплати неотриманих сум він не з'являвся. 3.Поняття представництва закріплене в цивільному та сімейному законодавстві України. Законодавчо закріплені законне представництво, комерційне представництво та представництво за довіреністю. Ст. 242 ЦКУ дано визначення законних представників: 1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніхдітей. 2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. 3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Відповідно до п. 1.5. Порядку подання документів для призначення перерахунку пенсії відповідно до закону про „Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Вищезазначений порядок містить вказівку на визначення поняття законних представників, а саме батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники за місцем їх проживання (реєстрації), представники закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників, далі - законні представники.(р.I Порядку).
Визначення законних представників збігається з визначенням законних представників в ЦКУ. Таким чином, представник за довіреністю не має права подавати заяву про поновлення пенсії. Управління неодноразово письмово, ще з серпня 2013 року повідомляло представника про необхідність з'явитися ОСОБА_1 особисто. Копія листів надані позивачем, як додатки до матеріалів справи. Копія лист №9361/13-28 від 29.08.2013 року надаю. Слід зазначити також, що враховуючи вищевикладене, що представник за довіреністю звертався до управління з заявою про поновлення в грудні 2014 року та січні 2015 року, надав в додатках лише копію довіреності, але відповідно до п.2.9. Порядку подання документів для призначення перерахунку пенсії відповідно до закону про „Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Також паспорт засвідчує, що особа являється громадянином України. Позивач довгий час не повідомляв управління, що він виїхав в іншу країну, цей факт став відомим лише зі звернень його представника за довіреністю.
В діях управління не було жодного порушення, позивач особисто не звертався до управління з метою отримати нараховану та невиплачену пенсію, не дивлячись на те, що його було повідомлено про необхідність з'явитися особисто. Також позивач не повідомив управління, що виїжджає до іншої країни, тобто змінює адресу. Представник за довіреністю такого права немає, відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів.
Таким чином, управління вважає вимогу позивача відшкодувати йому індексацію, втрачений дохід в сумі 21485 грн. 05 коп., витрати на допомогу та юриста та судовий збір повністю необґрунтованими.
Суд розглядає справу на підставі ч. 4 ст. 182- 2 КАС України в порядку скороченого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що частина позовних вимог підлягають гашенню без розгляду ,частина вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкові та отримує пенсію, передбачену законодавством ,що підтверджено копією довідки УПФУ у Комінтернівському районі Харкова № 16997/13-28 від 26.12.2014 року.
У Харківському відділенні №258 Державного ощадному банку України на ям'я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок №26204000551761 для зарахування пенсії,що підтверджується довідкою Державного ощадного банку України №16-31/22-337/6 від 31.12.2014р.
Згідно списка ХОУ ПАТ «Ощадбанк» 05.07.2013 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було повідомлено до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова інформацію , що філією ХОУ ПАТ „Ощадбанк” подано список пенсіонерів, по яким суми пенсії одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більш як один рік.в списках числився також і ОСОБА_1.
Суд вважає ,що відповідачем вірно застосовано положення п. 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30 серпня 1999 р. № 1596 із змінами та доповненнями (далі Порядок), згідно якого ,якщо суми пенсій одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду. А одержувач пенсії ОСОБА_1 повинен був подати нову заяву в орган Пенсійного фонду у порядку, визначеному в пункті 10 цього Порядку, а саме заява одержувачів про зарахування сум на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду за умови пред'явленняпаспорта. На виконання положень вищезазначеного Порядку управління в серпні 2013 року на домашню адресу позивача відповідач надіслав лист від 29.08.2013 року № 9361/13-28, яким його було проінформовано стосовно вимог п. 14 Порядку і запропоновано для вирішення питання подальшої виплати пенсії терміново з'явитися до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Позивачеві було повідомлено, що, відповідно до вимог Порядку у разі невиконання одержувачем пенсій цієї вимоги орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.
Позивач вимогу не виконав, управління про його місце знаходження не проінформував, стосовно переїзду за іншою адресою ніяких відомостей не надавав, таким чином суд вважає, що управління на законних підставах з 01.09.2013 року перевело його пенсію до відділення зв'язку № 124, та встановило дату для отримання пенсії - 6 число місяця.
З 01.04.2014 нарахування та виплату пенсії припинено відповідно ч. 4 п. 1 статті 49 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , тобто за умовою неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Таким чином спростовуються доводи позивача ,що з жовтня 2013 року пенсія, як вважає позивач пенсія не виплачується.
Відповідно до довідки про розмір призначеної пенсії, надаю відповідачем пенсія нараховувалася та передавалася до поштового відділення №124 відповідно до адреси ОСОБА_1, яка була відома з копії паспорта, який знаходиться в матеріалах пенсійної справи до березня 2013 року.
Представник ОСОБА_1 не надав суду відомостей , що він повідомив управління про зміну адреси, не з'явившись до управління особисто, 3 серпня 2013 року, нараховану та передану до виплати в поштове відділення пенсію не отримував.
В звязку з тим , ще з жовтня 2013 року, як він стверджує в позовній заяві, пенсію не отримує,вказує на те ,що про порушення свого права він знав ще в жовтні 2013 року.
Ч.2 ст.99 КАС України встановлює шестимісячний строк для звернення до суду для захисту свої порушених прав з моменту коли особа дізналася або могла дізнатися про таке порушення.
Позивач вернувся до суду лише в червні 2015 року, тобто прострочив строки звернення до суду.
Особисто ОСОБА_1 до управління не звертався, відповідно до вимог до ч. 1 ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав вчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Подання заяви про поновлення виплати пенсії здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, із змінами.
Згідно з п. 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувач пенсії.
Про необхідність з'явитися особисто управління повідомляло представника за довіреністю ОСОБА_1, листами, які надані позивачем та його представниками, як додатки до позовної заяви. Крім того, про необхідність особистої присутності ОСОБА_1 було повідомлено листом ще в серпні 2013 року.
Таким чином, жодних незаконних дій управління стосовно позивача не здійснювало, а особисто до управління для поновлення виплати пенсії та виплати неотриманих сум він не з'являвся.
Суд вважає ,що представники позивача які діють за дорученням, помилково визначили себе як законні представники ОСОБА_1
.Поняття представництва закріплене в цивільному та сімейному законодавстві України.
Законодавчо закріплені законне представництво, комерційне представництво та представництво за довіреністю.
Ст. 242 ЦКУ дано визначення законних представників:
1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Відповідно до п. 1.5. Порядку подання документів для призначення перерахунку пенсії відповідно до закону про „Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Вищезазначений порядок містить вказівку на визначення поняття законних представників, а саме батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники за місцем їх проживання (реєстрації), представники закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників, далі - законні представники, розділ I Порядку.
Визначення законних представників збігається з визначенням законних представників в ЦК України .
Таким чином, представник за довіреністю не має права подавати заяву про поновлення пенсії. Управління неодноразово письмово, ще з серпня 2013 року повідомляло представника про необхідність з'явитися ОСОБА_1 особисто. Копія листів надані позивачем, як додатки до матеріалів справи та копія лист №9361/13-28 від 29.08.2013 року
Як зазначив відповідач представник за довіреністю звертався до управління з заявою про поновлення виплати пенсії в грудні 2014 року та січні 2015 року, надав в додатках лише копію довіреності, але відповідно до п.2.9. Порядку подання документів для призначення перерахунку пенсії відповідно до закону про „Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Також паспорт засвідчує, що особа являється громадянином України. Позивач довгий час не повідомляв управління, що він виїхав в іншу країну, цей факт став відомим лише зі звернень його представника за довіреністю.
Суд вважає ,що в діях управління не було жодного порушення, позивач особисто не звертався до управління з метою отримати нараховану та невиплачену пенсію, не дивлячись на те, що його було повідомлено про необхідність з'явитися особисто.
Також позивач не повідомив управління, що виїжджає до іншої країни, тобто змінює адресу. Представник за довіреністю такого права немає, відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів.
Таким чином, суд вважає вимогу позивача що визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити невиплачену пенсію , відшкодувати індексацію, втрачений дохід в сумі 21485 грн. 05 коп., витрати на правову допомогу та юриста та судовий збір повністю необґрунтованими, крім того суду вважає що позовні вимоги ,які вийшли за межі визначеного законом строку звернення до суду ,більше 6 місяців, підлягають залишенню без розгляду , а саме оспорювання дій відповідача до 8 грудня 2014 року .
Відповідно до ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.З ст. 25 Конституції України).
Згідно з ч.І ст. 8 Закону України від 09.07.2003 p. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та «шсііальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Статтею 49 Закону передбачається, що виплата пенсії за рішенням територіальних «органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, у разі смерті пенсіонера, або разі не отримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів .для з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно ч. 2 ст. 47 Закону пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Згідно ч. 4. ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
В силу п.п. 1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення • перерахунку) пенсій», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за № 1566/11846 (надалі Порядку), заява про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або законним представником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.3 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, і також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає ждані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування ¦еріоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно п.п. 4.8. «Порядку» - заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі до кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.
Частиною 2, статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Частина 1, ст. 42. Закону вказує, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Згідно до ч. 2 ст. 625. Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст.ст. 87, 90, 97 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
За правилами розподілу судових витрат, встановленими статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п. 4 Договору «Про ведення справи в суді» від 07.04.2015 року укладеного між законним представником Позивача ОСОБА_3 та юридичним представником ОСОБА_2 оплата за виконання останнім доручення Довірителя за цим Договором щодо представництва інтересів в суді, включаючи витрати організаційно- технічного характеру, визначені Сторонами в розмірі: 15% (п'ятнадцяти відсотків) від загальної суми заявлених до Суду позовних вимог, що складає 7 145,45 грн,однак з урахування рішення суду яким відмовлено в задоволенні позову , суд не стягує відшкодування судових витрат з відповідача .
Таким чином, суд вважає вимогу позивача що визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити невиплачену пенсію , відшкодувати індексацію, втрачений дохід , витрати на правову допомогу та судовий збір необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню .
Позовні вимоги ,які вийшли за межі визначеного законом строку звернення до суду ,більше 6 місяців, підлягають залишенню без розгляду , а саме оспорювання дій відповідача в період з жовтня 2013 року до 8 грудня 2014 року .
Керуючись ст.ст. 2,7, 8, 9, 10, 11,49, 51,71, 94,99 160, 183-2 КАС України,
суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними , зобов'язанні нарахувати та виплатити пенсію , зобов'язанні компенсувати втрачені доходи та судові витрати - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині дій визнання дій відповідача протиправними , зобов'язанні нарахувати та виплатити пенсію ,зобов'язання компенсувати втрачені доходи та судові витрати в період з жовтня 2013 року по 8 грудня 2014року залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.
Суддя - ОСОБА_4