ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/437/15-ц
Провадження № 2/210/814/15
іменем України
"25" червня 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі
головуючого судді Літвіненко Н.А.
при секретарі Рябченко І.В.
з участю предст. позивача ОСОБА_2
з участю предст. відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства « АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг" про відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання, суд, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ „ АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг" про відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання, посилаючись на те, що на протязі більше ніж 17 років 8 місяців він працював у відповідача водієм автотранспортних засобів, зайнятий транспортуванням шлаку на гарячих дільницях ЦТА (01.09.1997-11.01.2004 рр., 15.10.2007-06.07.2011 рр.) в обов'язки якого входило керування автомобілем БелАЗ (Q-42т самоскид) під час транспортування гарячого шлаку, а також ремонт та технічне обслуговування автомобіля. В процесі роботи під час перевезення вантажів піддавався впливу загальної вібрації, запиленості повітря робочої зони, шуму, несприятливому мікроклімату. Крім того, під час технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів виконував ряд ручних операцій, зв'язаних з навантаженням на опорно-рухомий апарат. Таким чином, виконуючи ручні операції підпадав під факторів дію важкості та напруженості праці, а саме: фізичному динамічному навантаженню (за участю м'язів рук, корпуса, ніг); підійманню та переміщенню вантажів; стереотипним робочих рухам; вимушеній робочій позі; нахилам тулуба більш 30° та мийником-прибиральником рухомого складу ЦТА (06.07.2011р-29.05.2012р.) в обов'язки якого входило зовнішнє і внутрішнє очищення та миття великовантажних і спеціалізованих транспортних засобів із застосуванням різних миючих розчинів. У двох з напарником за робочу зміну обслуговували від 15 до 99 одиниць транспортних засобів ( в середньому - 30 одиниць).
Тривала праця в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, а саме загальна вібрація, фізичне навантаження, вимушена робоча поза, параметри яких перевищували допустимі величини в наслідок чого захворів на хронічні професійні захворювання (хронічна поперекова-крижова та шийна радикулопатія з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом. М54.1), (гіпертонична хвороба Іст., СН 0 ст. І10), яке за матеріалами розслідування було визнано як професійне. За результатами первинного огляду МСЕК від 11.02.2013 року позивачу було встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково.
Відповідно до п.17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 46 від 06.12.2012 року причиною професійного захворювання було визнано загальну вібрацію, фізичне навантаження, вимушена робоча поза.
Вину підприємства у виникненні у позивача професійного захворювання встановлено п.19 Акту розслідування, відповідно до якого визнано, що за період його роботи адміністрація відповідача порушувала вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» в частині не виконання обов'язків зі створення здорових, безпечних умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці.
Внаслідок професійного захворювання позивач відчуває стійкий біль в шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією в ноги, більше в ліву; біль та оніміння в кінцівках, більше в їх дистальних відділах; підвищене почуття холоду в кінцівках; біль в плечових суглобах; підвищення А/Т; загальну слабкість. У зв'язку з чим позивач має труднощі у виконання звичних повсякденних занять: йому важко підніматися по сходам, симптоми профзахворювання позбавляє його активного спілкування з людьми, він обмежений в рухах, що викликає дратівливість, оскільки стійкий біль посилюється навіть при незначних навантаженнях. Обмеженість в активності викликає відчуття неповноцінності та моральні страждання. Також він має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання, відчуває фізичний біль, який носить постійний характер, не має можливості тривалий час ходити пішки, відчуває постійний біль в суглобах, хребті, обмежений в піднятті важких речей, через що позбавлений можливості в повній мірі займатися домашнім господарством, не може тривалий час знаходитися у вимушеній позі. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, хвороба має хронічний характер, періодично відбуваються загострення рецидив хвороб. Через стан здоров'я позивач не має можливості реалізувати себе в професії, вимушений звільнитися з роботи. Моральні страждання виражені у постійному болю та обмеження руху, загальну слабкість, постійний біль, відчуття провини перед дружиною та сім'єю, відчуття непотреби суспільству, є тягарем для родини. Такий стан здоров'я не дає можливості спокійно спати ночами, займатись фізичною роботою. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя. Ця ситуація для чоловіка зачіпає особисту самолюбність та гідність впливає пригнічений настрій. Незручності пов'язані з придбанням захворювання завдають страждань, переживань та застосування додаткових зусиль для забезпечення життєвих проблем. Зниження соціального статусу для чоловіка є одним з найважчих стресів, які в часі є довготривалими, а значить і моральна шкода є незаперечно значною.
В зв'язку з вищевказаним, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням стягнути з відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства " АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг " на його користь 30 000 гривень.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги,
наполягали на їх повному задоволенні .
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав їх необгрунтованими .
Суд, вислухавши сторони , вивчивши письмові матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав .
При вирішенні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Згідно записів в трудовій книжці позивача встановлено, що він працював на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», водієм автотранспортних засобів, зайнятий транспортуванням шлаку на гарячих дільницях ЦТА (01.09.1997-11.01.2004 рр., 15.10.2007-06.07.2011 рр.) мийником-прибиральником рухомого складу ЦТА (06.07.2011р-29.05.2012р.).
За результатами первинного огляду МСЕК від 11.02.2013 року позивачу було встановлено п'ятнадцять відсотків втрати професійної працездатності безстроково.
Відповідно до п.17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 46 від 06.12.2012 року причиною професійного захворювання позивача було визнано загальна вібрація, фізичне навантаження, вимушена робоча поза.
Вину підприємства у виникненні у ОСОБА_4 професійного захворювання встановлено п.19 Акту розслідування, відповідно до якого визнано, що за період його роботи адміністрація відповідача порушувала вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «про охорону праці» в частині не виконання обов'язків зі створення здорових, безпечних умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача ОСОБА_4 була заподіяна шкода він отримав професійні захворювання, винним в отриманні позивачем профзахворювань є підприємство, де працював позивач. В зв'язку з професійними захворюваннями, позивач втратив працездатність в розмірі 15 відсотків на безстроковий термін. Щоденно відчуває фізичний біль, який носить постійний характер, не має можливості тривалий час ходити пішки, відчуває постійний біль в суглобах, хребті, обмежений в піднятті важких речей, через що позбавлений можливості в повній мірі займатися домашнім господарством, не може тривалий час знаходитися у вимушеній позі, що спричиняють йому незручності та моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійних захворювань порушено звичайний для нього спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає часткової компенсації.
Визначаючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто 30 000,00 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаних професійних захворювань, тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних змін його життєвих зв'язків, а саме дійсно позивач втратив професійну працездатності в розмірі 15 % на безстроковий термін, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд вважає, необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду а розмірі 8 000,00 грн., в іншій частину позовних вимог - відмовити.
Керуючись ст.3,8, ч.3 ст.22, 43 , 46 Конституції України , ст.ст.1,2,5.6,13,21,28,34 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ,ст. 237-1 КЗпП України , ст. 1167,1168 ЦК України , ст.ст. 3,7,10,11,60,86,88,209,212-215 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг " на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 8 000,00 грн.(восьми тисяч гривень 00 копійок). без утримання податку з доходу фізичних осіб.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_4 - відмовити .
Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства „ АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг " витрати по сплаті судового збору 243 грн. 60 коп .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Н. А. Літвіненко