№ 207/195/15-к
№ 1-кп/207/131/15
17 лютого 2015 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, українця, має середню освіту, безпартійного, у шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей не має, раніше судимого:
25.07.2005 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочинів за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 14.02.2008 року за постановою Дзержинського районного суду м.Кривій Ріг від 07.02.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 2 днів, 30.11.2010 року Солонянским районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі. За ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 року вирок змінено. Засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 12.06.2013 року у зв'язку з відбуттям строку покарання,офіційно не працюючого, мешкаю чого без реєстрації по АДРЕСА_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
ОСОБА_5 маючи незняту і непогашену судимість за викрадення чужого майна, повторно вчинив викрадення чужого майна при наступних обставинах.
15.10.2014 року приблизно о 22 годині ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку 16 по вулиці Механізаторів у м.Дніпродзержинську, маючи наміри на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_4 , розмовляю чого по мобільному телефону, попросив телефон для термінового дзвінка. Реалізуючи злочинні наміри на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих міркувань, після передачі йому телефону «Леново А369і» вартістю 1378 грн. з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився нас свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 шкоду на вказану суму, яка була відшкодована поверненням викраденого.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі,показав, що підтримує стосунки з жінкою, у якої двоє неповнолітніх дітей. Щоб допомогти собі і дітям вимушений був заволодіти мобільним телефоном знайомого раніше потерпілого. Шкодує, що порушив закон. Відшкодував збитки ОСОБА_4 , просить не позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що був знайомим з ОСОБА_5 , бо живуть в одному мікрорайоні і підтримував нормальні стосунки.
15.10.2014 року увечері зустрів обвинуваченого на вулиці Механізаторів у м.Дніпродзержинську. ОСОБА_6 , побачивши, що він розмовляє по мобільному телефону, попросив телефон для термінового дзвінка. Довіряючи ОСОБА_5 добровільно передав йому мобільний телефон «Леново А369і» вартістю 1378 грн. а обвинувачений втік. Просив повернути телефон, але він уже розпорядився телефоном на свій розсуд. В теперішній час ОСОБА_5 перед ним вибачився, відшкодував збитки, тому він просить суд суворо його не карати, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюють ся.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та дійсності його позиції немає, останньому роз'яснено , що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії, які пов'язані з незаконним заволодінням чужого майна шляхом зловживання довірою, вчиненні повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст..65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що згідно ст..66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка згідно ст..67 КК України обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, відношення до вчиненого, вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, добровільно відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, потерпілий просить не позбавляти його волі, позитивно характеризується за місцем проживання, будучи працездатним, офіційно не працює, тому вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але застосувати ст..75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати відповідно до ст..76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні, що викрадений телефон йому на досудовому слідстві повернули працівники міліції, а збитки в сумі 230 грн. відшкодував обвинувачений під час судового розгляду, тому його цивільний позов в сумі 230грн. у кримінальному провадженні суд вважає необхідним залишити без розгляду згідно з вимогами ст..129 КПК України.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст..100 КПК України, мобільний телефон, який зберігається у потерпілого, повернути потерпілому.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.100, 128,129,370,374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст..75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 ( один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати відповідно до ст..76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в сумі 230грн. залишити у кримінальному провадженні без розгляду у зв'язку з відшкодуванням збитків під час судового розгляду.
Речові докази, мобільний телефон «Леново А 360і», який зберігається у потерпілого, повернути ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1