Справа № 199/1618/15-ц
(2/199/1300/15)
Іменем України
15 червня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Коломієць Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “ОТП ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них заборгованості за кредитним договором в сумі 138061,99 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного з АКБ «ОСОБА_1 Аваль» (правонаступником якого було ЗАТ «ОТП ОСОБА_1», правонаступником якого було АТ «ОТП ОСОБА_1») договору № CNL-300/1503/2006 від 16.03.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 30000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,00% на рік, строком повернення до 16.03.2016 року.
В якості забезпечення зобов'язань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 16.03.2006 року був укладений договір поруки № SR-300/1041/200. Договорами поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
Станом на 18.09.2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 138061,99 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного з АКБ «ОСОБА_1 Аваль» (правонаступником якого було ЗАТ «ОТП ОСОБА_1», правонаступником якого було АТ «ОТП ОСОБА_1») договору № CNL-300/1503/2006 від 16.03.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 30000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,00% на рік, строком повернення до 16.03.2016 року.
В якості забезпечення зобов'язань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 16.03.2006 року був укладений договір поруки № SR-300/1041/200. Договорами поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 18.09.2014 року має заборгованість перед банком, яка складається з:
- заборгованість за кредитом - 9953,39 доларів США, що за курсом НБУ складає 130213,24 грн.;
- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 599,94 доларів США, що за курсом НБУ складає 7848,75 грн.
За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).
У відповідності до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 138061,99 грн.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1380 грн. 62 коп.
Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215, 81, 88, 224 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства “ОТП ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства “ОТП ОСОБА_1” заборгованність по кредитному договору № CNL-300/1503/2006 від 16 березня 2006 року, яка станом на 18.09.2014 року становить 138061,99 грн. та складається з: заборгованість за кредитом - 9953,39 доларів США, що за курсом НБУ складає 130213,24 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 599,94 доларів США, що за курсом НБУ складає 7848,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства “ОТП ОСОБА_1” з кожного по 690,31 грн. судових витрат по справі, що складаються з судового збору.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: В.В. Руденко