26.06.2015 Справа № 756/15321/14-ц
Унікальний номер 756/15321/14-ц
Справа № 2/756/868/15
17 червня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарі - Мишковець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Перед початком розгляду справи по суті позивачем змінено предмет позову, в якому банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки рахунок погашення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2008 року між сторонами укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якої відповідач отримав в кредит кошти у загальній сумі 830000 грн., під 14,5% річних, строком до 12 лютого 2023 року. В подальшому сторонами неодноразово змінювалися умови кредитування. Позичальник неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, порушив строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Станом на 25 березня 2015 року загальний розмір заборгованості позичальника перед банком становив 1865308,34 грн. В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем було передано в іпотеку банку чотирикімнатну квартиру.
За таких обставин, позивач просить в рахунок задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії в сумі 1865308,34 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу банком від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною, визначеною уповноваженим експертом - оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ «Укрсоцбанк» щодо всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу, в тому числі, але не виключно, отримання дублікатів правовстановлюючих документів, з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмету іпотеки. Кошти, одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за зазначених кредитним договором.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, просила суд відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що банк на ім'я відповідача не направив вимогу щодо повернення суми боргу та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачем надано необґрунтований розрахунок суми боргу за кредитним договором, у 2011 році позичальником сплачені в рахунок погашення суми основного боргу кошти у загальному розмірі 57300 грн., які були неправомірно зараховані на погашення процентів за користування кредитними коштами. Заявила про пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, наголосила, що в спірній квартирі зареєстровано місце провадження двох малолітніх дітей, для яких ця квартира є єдиним місцем проживання.
Від третьої особи - Служби у справах дітей Оболонської РДА надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
13 лютого 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/5299, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит окремими траншами в межах максимального ліміту до 830000 гривень, зі сплатою 14,5% річних, з кінцевим терміном погашення до 12 лютого 2023 року. Кредит надається позичальнику на поточні потреби.
За умовами п. 4.1 договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10 липня 2009 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії сторонами погоджено збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами до 18,0% річних, а також з лютого 2009 року по липень 2010 року включно позичальника звільнено від обов'язку погашати кредит в рамках реструктуризації боргу. (а.с. 26-27)
18 травня 2011 року сторонами були внесені зміни до договору кредиту шляхом підписання договору про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/5299 від 13 лютого 2008 року. Так, сторонами погоджена зміна умов кредитування на невідновлювальну кредитну лінію. Сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення додаткової угоди склав 779279,00 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами - 222888,57 грн. Встановлена нова процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 18,3% річних, подовжено термін погашення кредиту до 12 лютого 2028 року.
Згідно з п. 5.1. договору про внесення змін сплата чергових щомісячних процентів за період з 18 травня 2011 року по 17 травня 2012 року здійснюється в загальному порядку, передбаченому договором, в сумі не менше, ніж 80% від суми нарахованих процентів, залишкова частина нарахованих, але не сплачених процентів, акумулюється на рахунку в Оболонському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк». Залишок заборгованості за нарахованими процентами станом на дату укладення додаткової угоди та залишкова частина нарахованих, але не сплачених, процентів, що утворилася у період з 18 травня 2011 року по 17 травня 2012 року, сплачуються до 10 числа кожного місяця рівними частинами протягом 60 місяців.
13 лютого 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 20-10/378, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/5299 від 13 лютого 2008 року, укладеним між сторонами, нерухоме майно, яким є чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1.
Згідно з п. 4.2 договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
За умовами п. 4.5. договору іпотеки Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, у тому числі, шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Договір іпотеки укладений між сторонами в письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В., реєстровий № 82.
У відповідності до положення ст. 526 ЦПК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою та змінюваною. Тип процентної ставки визначається договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки, (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з отримання в кредит грошових коштів, на підставі підписаного відповідачем договору.
На виконання договірних зобов'язань банком позичальнику надано в кредит грошові кошти на загальну суму 795000 гривень, що підтверджується відповідними заявами на видачу готівки. (а.с. 34-39)
Позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, що спричинило утворення заборгованості по договору кредиту. Сторонами двічі підписувалися додаткові угоди до кредитного договору, за умовами яких позичальнику надавалася можливість протягом певних періодів не сплачувати кошти в рахунок повернення кредиту з метою покращення фінансового стану.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості останній платіж по договору позичальником здійснено 12 вересня 2011 року у сумі 5837,79 грн., інші суми, сплачені після вказаної дати, списані банком самостійно з ощадного рахунку.
За умовами договору про внесення змін до договору кредиту від 18 травня 2011 року погашення залишку кредитної заборгованості повинно було розпочатися з червня 2012 року. Отже, з 11 червня 2012 року для позивача розпочався відлік строку позовної давності, оскільки саме з цієї дати права банку вважаються порушеними.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом у листопаді 2014 року, тобто з дотриманням строків позовної давності. Крім того, як зазначив представник банку, до кінця 2014 року тривало виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Станом на 25 березня 2015 року загальний розмір заборгованості відповідача за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/5299 від 13 лютого 2008 року становить 1865308,34 грн., у тому числі заборгованість за кредитом - 779279,00 грн., заборгованість за процентами - 763077,48 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів - 155315,75 грн., інфляційні витрати - 167636,11 грн.
Позивач просить стягнути суму боргу за кредитом у розмірі, погодженому сторонами у договорі про внесення змін від 18 травня 2011 року. Штрафні санкції та інфляційні витрати розраховані позивачем за останній рік, тобто з урахуванням положень ст. 258 ЦК України про спеціальну позовну давність.
Сума коштів у розмірі 27666 грн. внаслідок проведення реструктуризації суми боргу була включена до строкової кредитної заборгованості 18 травня 2011 року, тобто з день підписання між сторонами договору про внесення змін та відповідно погодження основної суми боргу.
Посилання представника відповідача на те, що у 2011 році позичальником сплачені кошти у розмірі 57300 грн. на погашення основної суми кредиту, однак такі кошти були банком протиправно зараховані на сплату процентів за користування кредитними коштами, не відповідає матеріалам справи. Зарахування вказаних коштів в рахунок сплати процентів відповідало п. 6 договору про внесення змін від 18 травня 2011 року, а також п. 2.11 договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/5299 від 13 лютого 2008 року, за якими заборгованість за кредитом погашається лише після заборгованості за процентами.
Отже, розрахунок суми заборгованості за договором, наданий позивачем, є обґрунтованим та таким, що відповідає умовам укладеного договору.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст.ст. 575, 577 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
За приписами ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 11 грудня 2007 року.
13 лютого 2008 року відповідачем укладено з банком договір іпотеки, відповідно до якого передано в іпотеку вказану квартиру. Договір іпотеки укладений між сторонами у письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом.
Згідно з довідкою КП «Житлосервіс Оболонь» від 08 лютого 2008 року на момент укладення договору іпотеки у спірній квартирі були зареєстровані лише повнолітні особи, а саме: відповідач та його батьки. (а.с. 186)
Станом на час розгляду справи у спірній квартирі зареєстровано місце проживання двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, 2005 року народження, ОСОБА_4, 2003 року народження, що підтверджується довідкою КП «Житлосервіс Оболонь» від 03 квітня 2015 року. Разом з тим, такі обставини, що виникли після укладення правочину, не впливають дійсність договору іпотеки та право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Приймаючи до уваги те, що кредит надавався відповідачу в національній валюті України, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на спірні правовідносини не поширюється.
Відповідно до наведених вимог закону позивач не позбавлений права звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки без попереднього направлення іпотекодержателю вимоги про усунення порушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та вирішує звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на день проведення продажу, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк», за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 13 лютого 2008 року № 10-29/5299 у загальній сумі 1865308,34 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3654 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перед публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039017, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 13 лютого 2008 року № 10-29/5299 за період з 13 лютого 2008 року до 25 березня 2015 року у загальній сумі 1865308 (один мільйон вісімсот шістдесят п'ять тисяч триста вісім) гривень 34 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на день проведення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039017, судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Шумейко