Справа № 761/1165/15-ц
Провадження №2/761/2684/2015
Іменем України
15 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Лазоришинець К.М., Колеснік М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києва цивільну справу за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
У січні 2015 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла позовна заява заступника прокурора Шевченківського району м.Києва (Позивач) до Київської міської ради (Відповідач1, КМР), ОСОБА_1 (Відповідач2) про визнання недійсними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, встановлено, що 20.07.2009р. між КМР та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до даного договору КМР передає, а ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0801 га, кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 25 років. Вказаний договір укладено на підставі рішення КМР від 19.02.2009р.№ 115/1170 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1». Позивач вважає, що рішення КМР прийняте, а договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення має бути визнане незаконним, а державний акт - недійсним. Так, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться в Центральному історичному ареалі міста, археологічному заповіднику, археологічній охоронній зоні та зоні охоронюваного ландшафту (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів №920 від 16.07.1979р. та розпорядження Київської міської державної адміністрації №979 від 17.05.2002р.). Вказане підтверджується висновком Головного управління охорони культурної спадщини КМДА (лист від 23.08.2007 №6378), Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 05.10.2007р. №19-1170. З посиланням на норми Земельного кодексу України та інших нормативних актів позивач вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а КМР з порушенням норм чинного законодавства видало ОСОБА_1 дану земельну ділянку для будівництва, оскільки не проведена обов'язкова державна експертиза проекту відведення земельної ділянки, не розроблено та не затверджено містобудівну документацію, а саме: детальний план території на вказану ділянку.
У зв'язку з цим позивач просив: -визнати незаконним та скасувати рішення КМР від 19.02.2009 №115\1170 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1; -визнати недійсним договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,08 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 20.07.2009 між Київською міською радою та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. і зареєстрований у реєстрі за № 581, зареєстрований 23.07.2009 за №91-6-00860 у книзі записів державної реєстрації договорів; -стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Маліновської В.М. від 05.02.2015р. відкрито провадження у вказаній справі (а.с.27).
21.04.2015р. Прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва Воробйовим В.В. подано копію кадастрової справи, яка приєднана до матеріалів справи (а.с.41-129).
В судовому засіданні представник Позивача - прокурор Ковтуцький М.М. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, Відповідач-1 (КМР) через канцелярію суду 04.03.2015р. подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача (а.с 31).
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.07.2009р. між Київською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди, відповідно до якого КМР передає, а ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0801 га, кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 25 років (а.с.10-12.)
Вказаний договір укладено на підставі рішення КМР від 19.02.2009р.№ 115/1170 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1». (а.с.16-17).
Разом з тим, судом встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться в Центральному історичному ареалі міста, археологічному заповіднику, археологічній охоронній зоні та зоні охоронюваного ландшафту, що підтверджується висновком Головного управління охорони культурної спадщини КМДА (а.с.20-21).
Відповідно до ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно п. 4 ст.150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Зі змісту ст.54 Земельного кодексу вбачається, навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Як вбачається з матеріалів справи КМР видала ОСОБА_1 спірну ділянку для будівництва, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 ( а.с.16-17).
Відповідно до ч.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції місцевих рад віднесені повноваження вирішення питань відповідно до законодавства щодо регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у межах зон охорони пам'яток забороняється містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Як вбачається з листа головного управління хорони культурної спадщини № 6378 від 23.08.2007 року, який приєднаний до матеріалів справи, вказаний орган культурної спадщини не заперечує ОСОБА_1 проти відведення земельної ділянки для будівницва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).
Також, в матеріалах справи міститься лист державної служби з питань національної культурної спадщини № 22-2160\35 від 30.08.2007 року з якого вбачається, що Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища, й Інституту археології Національної академії наук України, погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 112).
Відповідно до п.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
За ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць підлягають обов'язковій державній експертизі.
В п.3 ст.83 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірних правовідносин) зазначено, що земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
Відповідно до ст.9 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Київська міська рада виходячи з положень ст.9 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
При цьому, до матеріалів справи було долучено кадастрову справу № 7501 про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 з якої вбачається, що в 1998 та 2001 роках відповідач зверталася до органів державної влади та місцевого самоврядування з заяви про надання їй земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку у порядку згідно з діючим законодавством та надано ряд відповідей щодо не заперечення відповідачці у наданні вказаної земельної ділянки. (а.с. 41-169)
Разом з тим, в матеріалах кадастрової справи містяться фактично позитивні висновки: головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 07-0734-В щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки (а.с. 89-90); київської міської санепідемстанції № 2332 від 16.11.2007р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову(а.с.100-101); державного управління екологічної безпеки в м.Києві з яких вбачається, що земельна ділянка придатна для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1
А також, як вбачається з матеріалів вищевказаної кадастрової справи у квітні місяці 2009 року виконана перевірка та прийомка вишукувальних геодезичних робіт зі складання договору оренди земельної ділянки, яка передається громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 про що був складений відповідний акт, в якому вказано, що технічна документація зі складання договору оренди земельної ділянки, яка передається громадянці ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 виконана «добре» (а.с. 122).
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, Позивачем в позовній заяві,а представником Позивача в судовому засіданні не наведено переконливих доводів, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення КМР від 19.02.2009р. №115/1170 є незаконним, а договір оренди від 20.07.2009 р. було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для визнання його недійсним. З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 124, 126, Земельного кодексу України ст.353 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 212-215, 290 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Заступника прокурора Шевченківського району м.Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: