Справа № 263/11445/14-ц
"23" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Бородіні А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» про зобов'язання виконати платіжне доручення в іноземній валюті та стягнення пені за порушення строків виконання платіжного доручення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» про зобов'язання виконати платіжне доручення в іноземній валюті та стягнення пені за порушення строків виконання платіжного доручення посилаючись на те, що 14.03.2014 року між ним та банком було укладено договір №РКО/21331.8 банківського рахунку фізичної особи-резидента в іноземній валюті та відкрито поточний рахунок в іноземній валюті долар США НОМЕР_1, в зв'язку з чим на вищевказаний рахунок ним було перераховано 1297579,64 доларів США. Відповідачем 14.03.2014 року та 27.03.2014 року з рахунку НОМЕР_1, на підставі заяв ОСОБА_1, останньому було видано готівкою 228000 доларів США та 94786,73 доларів США. В подальшому жодних операцій щодо коштів, розміщених на рахунку НОМЕР_1 не проводилось. 26.05.2014 року відповідач отримав від ОСОБА_1 платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 20.05.2014 року з вимогою про переказ власних грошових коштів в розмірі 974792,91 доларів США з рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Український бізнес банк» на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк». Відповідачем вказана вимога не була виконана, такі дії відповідача є незаконними та такими, що порушують права позивача на розпорядження власними грошовими коштами. Тому просить суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 20.05.2014 року, шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 974792,91 доларів США з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в ПАТ «Укрбізнесбанк» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк»; стягнути з ПАТ «Український бізнес банк» на його користь суму пені за порушення строків виконання доручення в розмірі 97479,29 доларів США; стягнути з «Український бізнес банк» на його користь суму судового збору в розмірі 3897,60 грн.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 20.05.2014 року, шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 974792,91 доларів США з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в ПАТ «Укрбізнесбанк» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк»; стягнути з ПАТ «Український бізнес банк» на користь ОСОБА_1 суму пені за порушення строків виконання доручення в розмірі 97479,29 доларів США; стягнути з «Український бізнес банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки з 24 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, а тому задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 14 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №РКО/21331.8 банківського рахунку фізичної особи-резидента в іноземній валюті (а.с.8-10). За умовами договору Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» відкриває ОСОБА_1 поточний рахунок в іноземній валюті долар США НОМЕР_1, здійснює розрахункові операції, передбачені чинним валютним законодавством, надає пов'язані з ним послуги.
ОСОБА_1 14.03.2014 року перерахував на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Укрбізнесбанк» 1297579,64 доларів США. 14.03.2014 року ПАТ «Укрбізнесбанк» було видано позивачу грошові кошти в розмірі 228000 доларів США (а.с.12). 27.03.2014 року ОСОБА_1 отримано грошові кошти в розмірі 94786,73 доларів США (а.с.13).
Позивачем на адресу відповідача 21 травня 2014 року направлялась вимога щодо виконання платіжного доручення про переказ грошових коштів в розмірі 974792,91 доларів США з рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Український бізнес банк» на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк» (а.с.14, 15). Вказана вимога була отримана уповноваженою особою банку 26.05.2014 року (а.с.16).
Наполягаючи на задоволенні позову представники позивача вказували на те, що в травні 2014 року позивач звернувся до ПАТ «Укрбізнесбанк» з вимогою про переказ власних коштів в розмірі 974792,91 доларів США з його рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Укрбізнесбанк» на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк». Оскільки ПАТ «Укрбізнесбанк» була отримана вимога 26.05.2014 року, тому банк повинен був її виконати в день надходження, або ж повернути її позивачу без виконання із проставленим на її зворотному боці написом про причину її повернення, але жодних дій банком так і не було вчинено.
Пунктом 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Заперечуючи проти позову представник відповідача пояснив, що розпочата процедура ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В судовому засіданні встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.04.2015 року № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» (а.с.218), Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 87 від 24.04.2015 року (а.с.219), яким з 24 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура ліквідації банку та питання запровадження і здійснення ліквідації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.
З копій заяв ОСОБА_1 від 25.05.2015 року та 26.05.2015 року (а.с.197-198, 199-201) вбачається, що він скористався своїм правом та подав кредиторські вимоги до банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Оскільки, ОСОБА_1 є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів, а тому, з урахуванням встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1066, 1074, 1089 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. ст. 2, 46, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» про зобов'язання виконати платіжне доручення в іноземній валюті та стягнення пені за порушення строків виконання платіжного доручення відмовити.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя