Справа № 11 a-483/ 2008 р. Головуючий у І інстанції: Гирич С. В.
Категорія: ст. 366 ч.1, 358 ч.2, Доповідач: Зазуля І.Є.
358 ч.3, 190 ч.2 КК України
2008 року липня 15 дня колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Макойди З.М. ; суддів: Марітчака Т.М. , Зазулі І.Є.; з участю прокурора: Куцика В.Б.; представника цивільного позивача: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженої ОСОБА_2та державного обвинувача Личаківського району м. Львова на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2008 року, -
встановила:
Цим вироком:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження., уродженка с
Колиндяни Чортківського району
Тернопільської області, громадянка України, українка, з вищою освітою, розлучена, не працює, раніше не судима, проживає в АДРЕСА_1
засуджена за ч.1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади пов"язані з виконавчо - розпорядчими функціями строком на 2 роки; за ч.2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі; за ч.3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених за даним вироком покарань призначено ОСОБА_2. остаточне покарання 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади пов"язані з виконавчо - розпорядчими функціями терміном на 2 (два) роки.
Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 190, ст. 70 КК України на 2 роки обмеження волі, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження засуджений за ч.3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі з
2
звільненням від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 - КК України з іспитовим строком 1(один) рік; вирок відносно яких не оскаржується.
Задоволено цивільний позов:
стягнуто з ОСОБА_2. в користь ЗГРУ "ПриватБанк" понесені збитки в розмірі 5542 грн. 12 коп.;
стягнуто солідарно з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в користь ЗГРУ "ПриватБанк" понесені збитки в розмірі 6473 грн. 17 коп.;
стягнуто солідарно з ОСОБА_2. та ОСОБА_4. в користь ЗГРУ "ПриватБанк" понесені збитки в розмірі 7397 грн. 82 коп.
Вироком суду ОСОБА_2. визнана винною та засуджена за те, що вона перебуваючи на посаді директора НВП "Ротан-Люкс", будучи службовою особою, в приміщенні НВП "Ротан-Люкс", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 13, маючи вільний доступ до печатки та кутового штампу НВП "Ротан-Люкс", з метою отримання банківського кредиту на придбання телевізора, скоїла службове підроблення документу -виготовила довідку про доходи НВП "Ротан-Люкс", в якій власноручно вписала відомості про те, що вона перебуває на посаді виконавчого директора та її заробітна плата за період з серпня 2004р. по січень 2005р. становила 5400.00 гри.( по 900 грн. в місяць) в той час як її заробітна плата становила 600 гри. в місяць та виконала підпис від імені колишнього директора НВП "Ротан-Люкс" ОСОБА_5., надавши даній довідці офіційності.
Крім цього, отримавши інформацію від працівника "Укрінбанку" про те, що в довідці про її доходи суми заробітної плати не недостатньо для оформлення кредиту, ОСОБА_2. повторно вчинила службове підроблення - виготовила ще одну довідку НВП "Ротан-Люкс", в якій вказала що протягом серпня 2004р. - січня 2005р. отримала додатковий заробіток в сумі 1500.00 грн., тоді як вона такого не отримувала.
09.03.2005р. ОСОБА_2. з метою отримання банківського кредиту на купівлю телевізора надала представнику "Укрінбанку", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 18, підроблені довідки про доходи в НВП "Ротан-Люкс", згідно яких вона працює на посаді виконавчого директора та її заробітна плата за період з серпня 2004р. по січень 2005р. разом з додатковим заробітком становить 6900.00 грн. На підставі вказаних довідок ОСОБА_2. отримала в "Укрінбанку" кредит на суму 5557.00 грн.
Крім цього, ОСОБА_2. з метою отримання кредиту в квітні 2006р, . перебуваючи у приміщенні ВКП «Ремонтник - Будівельник», маючи вільний доступ до печатки та штампу підприємства, підробила довідку про свої доходи № 10-к від І6.03.2006року, в якій вказала, що працює на даному підприємстві та отримує заробітну плату. В подальшому, 21.03.2006р., маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, представила цю довідку в ЗГРУ «ПриватБанк" та на підставі чого уклала кредитний договір і при цьому отримала кредит на суму 3000 грн. Умови кредитного договору не мала наміру виконувати, гроші використала на власні потреби, а кредит не повернула.
Також ОСОБА_2. з метою отримання кредиту її сином ОСОБА_3., маючи вільний доступ до печатки та штампу ВКП «Ремонтиик-
Будівельник», в квітні 2006р. повторно підробила довідку № І8-к від
04.04.2006року. про те, що її син працює у ВКП "Ремонтник-
Будівельник» та отримував заробітну плату. 07 квітня 2006р. ОСОБА_2. за попередньою змовою з сином ОСОБА_3., .маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, представили цю довідку в ЗГРУ «ПриватБанк" та на підставі чого ОСОБА_3. уклав кредитний договір і при цьому отримав кредит на суму 3000 грн. та передав ці гроші матері ОСОБА_2. Умови кредитного договору не мали наміру виконувати, гроші використали на власні потреби, а кредит не повернули.
Крім цього, ОСОБА_2. з метою отримання кредиту знайомим її сина ОСОБА_4. за попередньою змовою в групі із невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділені у окреме провадження), маючи вільний доступ до печатки та штампу ПП "Яліс", в квітні 2006р. повторно підробила довідку №16-к від 26.04.2006р. про те, що ОСОБА_4працював у ПП "Яліс" та отримував заробітну плату. 12 травня 2006р.ОСОБА_2. маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства повторно, використавши юридичну необізнаність ОСОБА_4., представила в ЗГРУ «ПриватБанк» довідку про доходи № 16 - к від 26.04.2006р., на підставі чого ОСОБА_4. було укладено кредитний договір, виконання умов якого гарантувала ОСОБА_2. На підставі цього договору ОСОБА_4отримав кредит на суму 4000 грн., який зарахований на кредитну картку. Цю картку і пінкод він передав ОСОБА_2., яка гроші використали на власні потреби, а кредит не повернула.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_2., не оспорюючи кваліфікації вчинених нею дій, просить вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11.04.2008 року змінити, пом"якшивши призначене судом покарання та застосувати ст. 75 КК України, при цьому покликається на те, що інкриміновані дії вона вчинила перебуваючи в скрутному матеріальному становищі - гроші їй необхідні для лікування, так як в неї значно погіршився стан здоров"я і за станом здоров"я вона фактично не може працювати; щиро розкаюється у вчиненому, раніше не судима, позитивно характеризується, розлучена.
В апеляційній скарзі державний обвинувач помічник прокурора Личаківського району м. Львова Шубін О.І. просить вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11.04.2008 року змінити та постановити свій вирок і на підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, так як на час постановления вироку з дня вчинення цього злочину минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача по справі, виступ засудженої ОСОБА_2. та прокурора в підтримання внесених апеляцій, перевіривши матеріали справи та розглянувши наведені доводи, колегія суддів приходить до висновку, що внесена апеляція ОСОБА_2. підлягає до задоволення, а апеляція прокурора - до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2. в інкримінованих злочинах при зазначених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам і стверджуються: показами засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., довідками № 4/НВ від 25.02.2005р. (т.2 а.с. 70), №176/54 (т.2 а.с. 65), № 10-к від 16.03.2006р.
4
(т.1 а.с. 73), № 18-к від 04.04.2006р. (т.1 а.с. 72), № 18-к від 04.04.2006р, (т.1 а.с. -71), даними протоколу засідання Правління Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів війни" №2 від 01.08.2003р. (т.2 а.с. 98), кредитного договору від 14.03.2005р. (т.2 а.с. 49), акту перевірки від 15.07.2005р. (т.2 а.с. 46), протоколу узгодження та заявою від ОСОБА_2. від 20.03.2006р. (т.1 а.с. 48, 49), протоколу узгодження та заявою від ОСОБА_3. від 06.04.2006р. (т.1 а.с. 56, 57), протоколу узгодження та заявою від ОСОБА_4. від 06.05.2006р. (т.1 а.с. 64, 65), довідкою ЗГРУ "ПриватБанк" №1/2224 від 28.08.2007р. (т.1 а.с. 3), висновком судово - почеркознавчої експертизи № 496 від 21.09.2007 р. (т.1 а.с. 91 - 95) - і не оскаржуються.
Дії ОСОБА_2. за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно, оскільки вона будучи службовою особою, внесла в довідку про доходи неправдиві відомості; підробила довідки про доходи з метою використання таких, повторно; використала завідомо підроблені документи; заволоділа чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання ОСОБА_2. суд врахував характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів та особу засудженої.
В якості пом"якшуюючої обставини суд врахував те, що вона у вчиненому щиро розкаялася та сприяла органам слідства у розслідуванні справи.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення за нею нагляду та призначив покарання у виді обмеження волі.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що хоча у вироці суду першої інстанції вказано, проте в достатній мірі не враховано те, що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, розкаялася у вчиненому, сприяла органам слідства у розслідуванні справи, а також стан її здоров"я.
З огляду на вищевказане, враховуючи невелику та середню тяжкість скоєних злочинів, її позитивну характеристику, щире каяття, сприяння органам слідства у розслідуванні справи, першу судимість, колегія суддів вважає, що призначене засудженій судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєних злочинів і її особі та є явно несправедливим внаслідок суворості. А тому приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2. без відбування призначеного покарання, із застосуванням до неї положень ст. 75 КК України, в зв"язку з чим вирок суду в частині покарання призначеного ОСОБА_2підлягає зміні.
Колегія суддів також враховує те, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358 (по епізоду від 09.03.2005р.) КК України, за якими кваліфікуються дії ОСОБА_2. класифікуються як злочини невеликої тяжкості. У відповідності до ст. 49 КК України та в порядку передбаченому ст. 11 - 1 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2. слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків
5
давності, так як з моменту вчинення нею злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358 ( по епізоду від 09.03.2005р.) КК України минуло більше, ніж три роки.
Керуючись ст. ст. 347, 362, 365, 366, 11-1 КПК України.
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2задоволити та частково задоволити апеляцію державного обвинувача помічника прокурора Личаківського району м. Львова.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2008 року відносно ОСОБА_2змінити:
у відповідності до ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_2від призначеного покарання за ч.1 ст. 366 КК України, та звільнити від покарання в скоєнні злочину за ч.3 ст. 358 КК України по епізоду від 09.03.2005 року.
ОСОБА_2вважати засудженою за даним вироком:
· за ч.2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;
· за ч.3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;
· за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2. 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади пов"язані з виконавчо - розпорядчими функціями терміном на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2. від відбування основного покарання в виді обмеження волі з випробування, з іспитовим строком 2 роки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_2:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
В решті частини даний вирок залишити без змін.