18 червня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Дячука В.М.
суддів: Хруняка Є.В., Ткачук Н.В.,
засудженого ОСОБА_1,
з участю: прокурора Грищука В.І.
розглянувши 18 червня 2009 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 06 березня 2009 року, -
Вказаним вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Коломия Івано- Франківської області, громадянин України, не працює, з середньо-спеціальною освітою, вдівець, судимого Коломийським міським судом:
1) 08.01.1985 року за ст.ст. 142 ч.1, 206 ч.2 КК УРСР ( в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 2) 05.03.1996 року за ст.ст. 100, 140 ч.3 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна; 3) 22.11.1999 року за ст.222 ч.1 КК України ( в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст.45 КК України ( в редакції 1960 року) з іспитовим строком 2
Справа №11-298/2009 рік Головуючий 1-ої інстанції: Васильковський М.Я. Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач: Хруняк Є.В.
роки і штрафом 340 грн.; 4) 06.12.2002 року за ст.198 КК України на 1 рік позбавлення волі, -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
За вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 12 грудня 2007 року приблизно о 22 годині, з метою крадіжки, проник з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які засуджені за цей злочин 17.11.2008 року цим же судом, в будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 1480 гривень.
Не погодившись із вироком, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати, мотивуючи тим, що він цього злочину не вчиняв. Крім того, просить
пом'якшити йому покарання.
Прокурор, в апеляції у зміненому вигляді, ставить питання про зміну вироку та просить виключити кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину повторно» та обтяжуючу обставину -«рецидив злочину», а в решті вирок залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 просив пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який також підтримав апеляцію у зміненому вигляді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, а прокурора у зміненому вигляді підлягає задоволеню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується такими доказами.
Як вбачається із показань засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, даний злочин вони вчинили разом з ОСОБА_1
Такі показання вони давали послідовно, як на досудовому слідстві , так і в судовому засіданні, і не змінювали їх.
В судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 пояснив, що відносини з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були нормальними і причину оговорення його, йому не відомі.
Оцінюючи докази, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував неправомірні дії ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України.
З урахуванням наведеного, твердження засудженого ОСОБА_1 в апеляції про безпідставність його засудження за цей злочин, є необґрунтоване.
Разом з тим вирок підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та істотним порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Посилання суду у вироку на кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину повторно» є неправильним, оскільки вказана ознака на досудовому слідстві в обвинувачення ОСОБА_1 не пред'являлась, сам засуджений раніше не вчинив злочину, який би у даному випадку утворював повторність.
Крім того, суд вийшов за межі пред'явленого на досудовому слідстві обвинувачення, оскільки кваліфікуюча ознака «повторність» йому в обвинуваченні вмінена не була.
Також суд необгрунтовано визнав за обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_1 - «рецидив злочину», оскільки в силу ст. 89 КК України судимість за попередній вчинений умисний злочин у нього погашена.
За таких обставин вказана кваліфікуюча ознака та обтяжуюча обставина підлягають виключенню з вироку.
Що стосується призначеного покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом дотримані. Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував особу засудженого, його стан здоров'я, який має на утримані перестарілу маму.
За таких обставин, призначене покарання, в межах санкції статті, у вигляді позбавлення волі, відповідає суспільній небезпечності вчиненого злочину і не є для ОСОБА_1 надто суворим, як на це він покликається у своїй апеляції.
Виключення з вироку кваліфікуючої ознаки «повторність» та обтяжуючої покарання обставини «рецидив злочину» не дають підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції у зміненому вигляді, задовольнити.
Вирок Калуського міськрайонного суду від 06 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Виключити із описової частини вироку посилання на судимість ОСОБА_1 і вважати його не судимим згідно ст. 89 КК України, з мотивувальної частини виключити кваліфікуючу ознаку - «вчинення злочину повторно» та обтяжуючу обставину - «рецидив злочину».
У решті вирок залишити без змін.
Головуючий: В.М. Дячук
Судді: Є.В. Хруняка
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя: В.М. Дячук