Справа № 755/7115/15-ц
"24" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді : БАРТАЩУК Л. П.
при секретарі: Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Позивач - КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та квартплаті в сумі 2 249,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1.
Квартира є двокімнатною, приватизована, комунальною, ізольована, житловою площею - 29,5 кв. м.
За період часу з 01.01.2002 р. утворилась заборгованість в розмірі 2 249,32 грн. внаслідок несвоєчасної оплати квартплати та плати за комунальні послуги.
На підставі рішення № 370 ХХІ сесії V скликання Дніпровської районної у м. Києві ради від 04.06.2009 року та Розпорядження № 305 Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2009 року "Про удосконалення системи управління житлово-господарським господарством Дніпровського району м. Києва" станом на 01.09.2009 року житловий та нежитловий фонд Дніпровського району м. Києва переданий в повне господарське відання Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району, про що складений відповідний акт прийому передачі.
Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.06.2013 року № 335 "Про організаційно-правові заходи щодо обслуговування житлового та нежитлового фонду територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації" з 02.09.2013 року об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації закріпленні на праві повного господарського відання за КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Весь житловий та не житловий фонд переданий на баланс КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про що складені відповідні акти прийому передачі.
На час звернення до суду позивач виконував функції з утримання будинку, в якому мешкає відповідач, і прибудинкової території.
Відповідно до п. 5 Розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.12.2013 р. № 713 боргові зобов'язання за надані житлово-комунальні послуги залишились на балансі КП по УЖГ Дніпровського району.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія) береться крім квартирної платні за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний вчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги належним чином в повному обсязі та у строки встановленими договором, або законом. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи із розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Такі ж вимоги до власника передбачені ст. 322 Цивільного кодексу України.
Заборгованість відповідача за квартирну плату та плату за надані комунальні послуги, згідно розрахунку заборгованості, складає 2 249,32 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 08.10.2014 р. було відмовлено у видачі судового наказу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, так як із заяви і поданих до неї документів вбачається спір про право.
Відповідно, позивач звернувся у порядку позовного провадження для вирішення наявного спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2 249,32 грн., яка утворилася за період часу з 01.01.2002 р.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав позовних вимог, надав оригінали документів для огляду на підтвердження того, що станом на 01.01.2011 року ніякої заборгованості у нього ні по квартплаті, ні за комунальні послуги не було, просив застосувати строк позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач.
Як убачається з довідок про нарахування та сплату квартплати КП по УЖГ, наявної в матеріалах справи, заборгованість відповідача по житлово-комунальним послугам утворилася за період часу з 01.01.2002 р. по 01.01.2011 р. в сумі 2 249,32 грн.
Відповідно до наданих відповідачем квитанцій про оплату комунальних послуг протягом трьох останніх років відповідач вчасно і в повному обсязі оплачував рахунки, в яких була відсутня заборгованість.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності 3 роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна особа має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх тверджень або заперечень.
Згідно правової позиції, висвітленій в Постанові Верховного Суду України від 19.03.2014р. у справі № 6-14цс14 , відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, Верховний Суд України прийшов до висновку, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна давність щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комунальних послуг, нарахування і сплата яких відбувається щомісяця, повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати кожного платежу окремо.
Як зазначено вище, заборгованість по платежам утворилася ще у 2002 році.
З огляду на викладене, позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення цієї заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги не підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 68, 160, 162 Житлового Кодексу України, ст.ст. 256, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.