Справа № 22-ц/793/1495/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Пироженко (В.Д.) В. Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_1
18 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом, яким просила стягнути з відповідача на її користь банківський вклад у сумі 8550,00 дол. США, що еквівалентно 134662,50 грн., відсотки в сумі 266,76 дол. США, що еквівалентно 4201,47 грн., 349200,00 грн. - суму матеріальної шкоди та 200000,00 грн. - моральної шкоди, мотивуючи про те, що банк, порушивши свої договірні зобов'язання, відмовився повертати вкладнику грошові кошти, внесені останньою згідно відповідного договору банківського вкладу, що перешкодило позивачці виконати свої зобов'язання за договором підряду та спричинило виникнення в неї матеріальної шкоди в сумі 349200,00 грн. та моральної шкоди в сумі 200000,00 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.04.2015 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог указує на те, що на момент звернення з позовом до суду банк-відповідач не ліквідовувався; ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено процесуальних перешкод для здійснення стягнень в судовому порядку з банку на користь вкладника; суд не мав підстав для відмови у позові, оскільки вимоги позивачки не містили ознак зловживання правом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відносно банка-відповідача здійснюється процедура ліквідації, отже підстав для стягнення з такого банка коштів поза спеціальною процедурою, встановленою ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», немає, відповідно позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що, встановивши дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає, з огляду на таке.
При розгляді справи встановлено, що 18.07.2014 між ОСОБА_5, як вкладником, та ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7», як банком, укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності Подвійний дохід ЕПС» №824154/2014, згідно якого вкладник розмістила в банку власні кошти в сумі 8550,00 дол. США, строком на 13 місяців, з виплатою 12,5% річних з першого по третій місяць дії вкладу, а з четвертого по тринадцятий місяць вкладу ставка становить 2% річних.
Також 20.01.2014 між ФОП ОСОБА_8, як підрядником, та ОСОБА_5, як замовником, укладено договір підряду на будівництво об'єкта нерухомості, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з будівництва будинку на загальну суму 1500000,00 грн. в період часу з 21.01.2014 по 02.03.2015 в п'ять етапів. Оплата вартості робіт за кожний проведений етап будівництва здійснюється протягом десяти днів з моменту підписання актів виконаних робіт. У разі невиконання замовником умов договору встановлено штраф у розмірі 20% від суми прострочення, а також пеню в розмірі 1% від суми не виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення оплати.
На виконання вимог цього договору підряду 30.09.2014 підписано акт виконаних робіт, згідно якого за черговий квартал (червень, липень, серпень 2014 року) загальна вартість робіт склала 200000,00 грн. Оскільки позивач не мала таких коштів, вона 21.10.2014 звернулась до ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7 банк» із претензією-вимогою видати кошти за договором банківського вкладу від 18.07.2014. Надалі 13.11.2014 позивач направила до банку повторну вимогу та повідомила про наявність у неї зобов'язань перед підрядником.
12.12.2014 до позивачки звернувся підрядник із вимогою сплатити кошти та повідомив про нарахування штрафу в сумі 26000,00 грн. та 83200,00 грн. пені, а також 110000,00 грн. за оренду приміщення та простій техніки. Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення депозитного вкладу, позивач зазначає про завдання їй матеріальних збитків на загальну суму 349200,00 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; ч.1 ст.1060 ЦК України - договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
На підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 №733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7».
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №35 від 17.02.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» до 20.03.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_9 до 20.03.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» строком на 1 рік - з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
Як вірно вказано судом першої інстанції про те, що та розділом 8 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачений спеціальний порядок погашення вимог кредиторів, згідно з яким з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги по зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, мають пред'являтися в межах ліквідаційної процедури.
Так згідно ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; ст.77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» - фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно ч.4 ст.44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Статтею 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено наслідки призначення уповноваженої особи Фонду; п.п.1-4 ч.1 ст. 48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Статтею 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено спеціальну процедуру заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів, які вчиняє уповноважена особа Фонду; згідно ч.4 цієї статті будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. При цьому черговість та порядок задоволення вимог до банку визначено ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
Таким чином, задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.
При цьому відповідні дії уповноваженої особи Фонду можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Апеляційні доводи про протилежне є безпідставними.
У даній справі позивач доводить про протиправне невиконання банком своїх договірних зобов'язань щодо повернення банківського вкладу у зв'язку з чим, поміж іншого, їй було завдано матеріальну та моральну шкоду. Оскільки наразі НБУ відкликано банківську ліцензії та прийнято рішення про ліквідацію банка-відповідача, відповідні вимоги мають вирішуватися у порядку ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що на момент звернення з позовом до суду банк-відповідач не ліквідовувався, так як ця обставина не впливає на порядок здійснення задоволення вимог кредиторів уповноваженою особою Фонду згідно ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у випадку здійснення процедури ліквідації банку.
Більш того, з пояснень представника позивачки ОСОБА_6 , вбачається що ОСОБА_5 зверталася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та її вимогу внесено до відповідної черги кредиторів банку.
Апеляційні доводи про відсутність ознак зловживання правом у апелянта на правильність висновків суду не впливають та не стосуються предмету доказування у справі.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для скасування рішення суду, яке є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :