Провадження № 11-кп/793/440/15 Справа № 703/1746/15-к Категорія: ст.286 ч.1 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, по обвинуваченню за ч.1 ст.286 КК України, повернутий прокурору, -
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 7 квітня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України повернутий прокурору для усунення недоліків.
Рішення суду обґрунтовано тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті обставини злочину не розкриті, причина зіткнення автомобілів не вказана (не вказано який транспортний засіб та під керуванням кого з водіїв виїхав на смугу зустрічного руху; не зазначено причини такого виїзду (неуважність водія, технічна несправність транспортного засобу, тощо); як зазначено в обвинувальному акті зіткнення транспортних засобів мало місце на перехресті вулиць Жовтневої і Павлова, однак в обвинуваченні не вказано, хто з водіїв не надав дорогу транспортному засобу, який мав перевагу в русі; в обвинувальному акті лише перелічені пункти Правил дорожнього руху України, які порушив водій ОСОБА_8 і не розкрито змісту цих пунктів.
Таким чином обвинувачення сформульоване ОСОБА_8 є неконкретним, що порушує його право на захист.
Крім того, в обвинувальному акті не вказані речові докази, хоча зазначено, що вони віддані під зберігальну розписку власникам.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і направити обвинувальний акт на новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Апеляційну скаргу обґрунтовує наступним: в обвинувальному акті зазначено, що порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень; зіткнення відбулось під час зустрічного роз'їзду з автомобілем «ВАЗ-2105» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку, а ОСОБА_8 не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та допустив зіткнення; ОСОБА_8 рухався по вул. Жовтнева зі сторони вул. Б. Хмельницького у напрямку вул. Мазура в м. Сміла та зіткнення автомобілів відбулося поблизу перехрестя 5 вул. Павлова, а детальніше уточнення місця вчинення злочину можливе під час судового розгляду; в описово-мотивувальній частині розкривається зміст норм Правил дорожнього руху, порушених водієм ОСОБА_8 ; посилання суду про відсутність в обвинувальному акті відомостей про зберігання речових доказів безпідставні, так як не являються обов'язковими для внесення до обвинувального акту відповідно до вимог ст.291 КПК України; обвинувальний акт в порушення вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України повернутий не прокурору, який затвердив обвинувальний акт, а Смілянському міжрайонному прокурору; у підготовчому провадженні суд допитував учасників процесу про обставини кримінального правопорушення; в ухвалі суду номер кримінального провадження, зазначений невірно - 12015250230001685 (правильно №12013250230001685).
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст.314 КПК України після отримання обвинувального акту суд призначає підготовче судове засідання, у якому має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно та за змістом ст.291 КПК України в обвинувальному акті повинно бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування; обставини кримінальної події, як їх було встановлено під час досудового розслідування; місце, час, способи, мотиви й наслідки кримінального правопорушення, вчиненого підозрюваним; під ознаки якого кримінального закону вони підпадають; показання підозрюваного по суті пред'явленої підозри; доводи, наведені ним на свій захист, результати їх перевірки; зазначаються докази в тезисній формі поепізодно, з зазначенням аркушів кримінального провадження; наявність обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність підозрюваного.
Після цього викладається формулювання обвинувачення, яке повинно відповідати фактичним обставинам, які прокурор вважає встановленими, зазначається кваліфікація злочину, всі кваліфікуючі ознаки.
Між тим, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 вимогам закону не відповідає.
Як убачається з обвинувального акту у ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, обставини кримінальної події викладені не повно, не вказано у чому конкретно полягало порушення пунктів Правил дорожнього руху України (далі ПДР) обвинуваченим ОСОБА_8 . Зміст пунктів 13.1, 13.3 ПДР, на які посилається слідчий і прокурор в обвинувальному акті, взагалі не розкрито в чому полягало порушення ОСОБА_8 саме цих пунктів ПДР.
Питання про долю речових доказів і документів, якщо вони є у матеріалах справи, відповідно до ст.ст. 100 ч.9, 374 ч.4 п.2 КПК України вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. З обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження доданого до акта не зрозуміло, які предмети чи документи визнані речовими доказами, які саме речові докази і кому конкретно були «віддані під зберігальну розписку власникам». За таких умов суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів відповідно до Закону.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі щодо повернення судом обвинувального акту Смілянському міжрайонному прокурору, а не прокурору, який затвердив обвинувальний акт, безпідставні, так як не ґрунтується на положеннях п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про повернення обвинувального акту з додатками прокурору для усунення виявлених недоліків, доводи прокурора в апеляційній скарзі безпідставні і нічим не підтверджені, підстав для її задоволення немає.
Органу досудового розслідування та прокурору слід усунути недоліки, які зазначені в ухвалі місцевого суду, скласти обвинувальний акт та реєстр до нього відповідно до вимог КПК України і направити до суду для розгляду справи по суті.
У вступній частині ухвали суду номер кримінального провадження з «12015250230001685» на «12013250230001685» підлягає виправленню судом в порядку ст.379 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 7 квітня 2015 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :