Постанова
Іменем України
Справа №
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, ОСОБА_1;
представник відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер";
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 13 жовтня 2008 року у справі № 2/22-24018-2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місто Дніпропетровськ, 49106); (місто Ялта, АДРЕСА_2)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (вул. Лісова, 1, село Андрусове, Сімферопольський р-н,97571)
про заборону виконувати будівельні роботи
Ухвалою від 13.10.2008 року у справі № 2/22-24018 господарський суд АР Крим відмовив ОСОБА_1 -третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у прийнятті позовної заяви.
Ухвалу мотивовано тим, що ОСОБА_1 не являється суб'єктом підприємницької діяльності, у зв'язку з чим, в силу статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, її позовні вимоги не можуть розглядатись у господарському суді.
Не погодившись з постановленим судовим актом, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, позовну заяву прийняти до провадження.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України, а також незастосуванням положень Конституції України, зокрема, статей 24, 129, які являються нормами прямої дії.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року розгляд справи було відкладено на 27 січня 2009 року.
У судове засідання, призначене на 27 січня 2009 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання.
23.01.2009 від позивачки на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її участю разом з представником в іншому судовому процесі.
Враховуючи, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, стаття 28 цього Кодексу не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа, судова колегія знаходить заявлене клопотання безпідставним та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.
Судовою колегією встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Пластополімер” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення № 83 від 01 червня 2006 року „Про внесення змін до пункту 1 рішення № 266 35-ої сесії четвертого скликання Ялтинської міської ради від 05 травня 2005 року „Про надання дозволу на розробку технічної документації по землеустрою, для оформлення права загальної спільної власності на земельну ділянку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_2 на землях Ялтинської мілкої ради”.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 11 липня 2008 року у справі № 2-30/8364-2008 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1
06 жовтня 2008 року ОСОБА_1, як третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було подано позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Пластополімер”, ОСОБА_5 про заборону проводити будівельні роботи.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 26 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
В той же час, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (стаття 21 Кодексу).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що ОСОБА_1 не являється громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Тому, вказана особа не може набувати права позивача, та, як наслідок, заявляти самостійні позовні вимоги, незважаючи на знаходження її у статусі третьої особи.
Судова колегія не вбачає порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушення положень Конституції України у відношенні як особистих немайнових прав особи, так і загальних принципів судочинства, закріплених статтею 129.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на закріплений статтею 129 Конституції України, у якості одного з основаних принципів судочинства, принцип законності, який за своєю суттю є обов'язком діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У даному випадку, Господарським процесуальним законом передбачено, що у господарському процесі у якості позивачів, або осіб, яким надаються права позивача можуть виступати особи, які здійснюють підприємницьку діяльність і набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
В той же час, передбачене Конституцією України право на судовий захист може бути реалізовано ОСОБА_1 шляхом подачі відповідного позову до суду загальної юрисдикції.
На підставі викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду АР Крим від 13 жовтня 2008 року.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2008 року у справі № 2/22-24018 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді