Постанова
Іменем України
19 січня 2009 року
Справа № 2-5/9573-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.01.08, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача: Джемакулов Артур Русланович, довіреність № 14 від 16.04.08, Громадська організація товариство "У Лукомор'я";
розглянувши апеляційну скаргу громадської організації товариство "У Лукомор'я" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 17 листопада 2008 року у справі № 2-5/9573-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Віліне, Бахчисарайський р-н,98433)
до громадської організації товариство "У Лукомор'я" (вул. Будівельна, 23,Бахчисарай,98400)
про розділ майна, визнання права власності, про припинення права загальної пайової власності
У вересні 2008 року позивач -фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим, з посиланням на статті 355, 361, 364, 370 Цивільного кодексу України, статтю 134 Господарського кодексу України, з позовом до громадської організації товариства "У Лукомор'я", в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (акр. с. 50), просить суд розділити між позивачем та відповідачем майно, відповідно часткам, що їм належать, яке розташоване за адресою: Бахчисарайський район, с. Піщане, АДРЕСА_1; відокремити реально з загальної дольової власності відповідача, як єдиний майновий об'єкт, що належить позивачу та складає 4/1000 долі комплексу бази відпочинку "У Лукомор'я" у вигляді будівлі котеджу, позначеного на плані технічної документації Бюро технічної інвентаризації -літ. "Г1", який має поштову адресу: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Піщане, АДРЕСА_1, визнати право власності позивача на будівлю котеджу, як окремого майнового об'єкту в цілому, позначеного на плані технічної документації Бюро технічної інвентаризації -літ. "Г-1", загальною площею 263,2 кв. м, припинити право спільної пайової власності між позивачем та відповідачем на вказану будівлю котеджу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем обмежуються права фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо розпорядження належним їй майном.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 17 листопада 2008 року у справі № 2-5/9573-2008 позов задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, посилаючись на статті 355, 356, 358, 364, 367, 376 Цивільного кодексу України, виходив з того, що будівля котеджу, як окремого майнового об'єкту в цілому, позначеного на плані технічної документації Бюро технічної інвентаризації -літ. "Г-1", загальною площею 263,2 кв. м, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Піщане, АДРЕСА_1-б -не є самовільним будівництвом у розумінні діючого законодавства, оскільки позивачем було отримано необхідні дозволи на ведення будівництва та реконструкції котеджу, а також видано дозвіл на оформлення та прийом в експлуатацію вказаного об'єкту.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що розділ спільної часткової власності в натурі можливий без шкоди господарському призначенню спільного майна та не може причинити збитки інтересам співвласників.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач -громадська організація товариство "У Лукомор'я", звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також неповним дослідженням обставин справи.
Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції задовольнив позов за рахунок неналежного відповідача -громадської організації товариство "У Лукомор'я", який не являється власником комплексу бази відпочинку "У Лукомор'я", чим припустився порушення правил статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення до участі у справі інших відповідачів.
Крім того, заявник скарги вважає, що нерухоме майно, на яке позивач просить визнати право власності, є самочинним будівництвом, оскільки земельна ділянка, на якій воно було збудоване, не була відведена для цієї мети, рівно як і не була надана у встановленому порядку під вже збудоване майно, що в силу статті 376 Цивільного кодексу України виключає можливість визнання на нього права власності.
В апеляційній сказі заявник також звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції, він заявляв клопотання про відкладення справи у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому процесі, яке хоча і відображено у рішенні місцевого господарського суду але мотивів його відхилення не наведено.
14 січня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якій сторона просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 січня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Борисової Ю.В. на суддю Волкова К.В.
У судовому засіданні, яке відбулось 19 січня 2009 року, після перерви, оголошеної 14 січня 2009 року, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивачка проти скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2002 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією позивачці -приватному підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на об'єкт -дерев'яний будинок з масандрою літ." Г-1", який складає 4/1000 частки, розташований по вул. АДРЕСА_2 у селі Піщане. Зазначений об'єкт зареєстрований за позивачкою Сімферопольським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності (арк. с. 6).
Відповідно до розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації від 24 грудня 2007 року № 2529, позивачці було дозволено ведення будівельних робіт з реконструкції котеджу НОМЕР_1 з побудуванням прибудови, загальною площею 257,0 кв. м, житловою площею -134,6 кв. м у с. Піщане по вул. АДРЕСА_2 (район бази відпочинку "У Лукомор'я") (арк. с. 18).
Позивачкою також було отримано дозвіл Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Бахчисарайського району № 94 від 24 грудня 2007 року на виконання будівельних робіт з реконструкції котеджу НОМЕР_1 з будуванням прибудови у селі Піщане по вул. АДРЕСА_1, Бахчисарайського району (арк. с. 19).
Рішенням виконавчого комітету Піщанівської сільської ради від 07 липня 2008 року № 312, будинку під літ "Г 1", який належить на праві власності позивачу та розташований на базі відпочинку у селі Піщане, привласнено поштову адресу: вул. АДРЕСА_1-б (арк. с. 14).
Підставою для звернення позивачки до суду з відповідним позовом слугували відмова Інспекції Держаного архітектурно-будівельного контролю Бахчисарайського району прийняти до експлуатації вищезазначений об'єкт після реконструкції, а також, як зазначено у позовній заяві, залишення відповідачем без відповіді неодноразові звернення позивачки з проханнями реального виділення її майна (4/1000 частки) зі загальної часткової власності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, у зв'язку з наступним.
Предметом спору у справі, яка розглядається, є право власності на будівлю котеджу, як окремого майнового об'єкту в цілому, позначеного на плані технічної документації Бюро технічної інвентаризації -літ. "Г-1", загальною площею 263,2 кв. м, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Піщане, вул. АДРЕСА_1-б, а також похідні вимоги про розділ, виділ зазначеного майна із загальної часткової власності відповідача та припинення права загальної пайової власності на це майно між сторонами.
Як було зазначено, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що розділ спільної часткової власності в натурі можливий без шкоди господарському призначенню спільного майна та не може причинити збитки інтересам співвласників.
Разом з тим, суд першої інстанції, зазначаючи, що позивачу належить 4/1000 частки бази відпочинку, не дослідив питання належності іншої частки вказаної бази, тоді як заявлені вимоги про визнання права власності можуть бути задоволені саме за рахунок співвласників зазначеного майна, а відповідно до приписів частини 1 статті 367 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.
Як вбачається зі статуту відповідача (акр. с. 24-26), останній за своєю організаційно-правою формою є громадською організацією, яка створена на підставі Закону України "Про об'єднання громадян" та об'єднує на добровільних засадах індивідуальних власників нерухомості і майна бази відпочинку "У Лукомор'я" (пункт 3.2. статуту).
Таким чином, громадська організація товариство "У Лукомор'я" не є власником бази відпочинку "У Лукомор'я", а є лише об'єднанням індивідуальних власників останньої.
Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Так, заявником апеляційної скарги було подано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 вересня 2008 року № 20200705, відповідно до якого, співвласниками бази відпочинку, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Піщане, АДРЕСА_1, є особи, зазначені в цьому витягу (арк. с. 70-72).
Відповідно до пункту 9 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 04-5/366 від 28 березня 2002 року із змінами і доповненнями, додаткові докази, подані стороною в обгрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених статтею 101 ГПК. Без обмежень також приймаються додаткові докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог статті 38 ГПК.
Враховуючи, що повне та всебічне дослідження обставин справи неможливе без з'ясування осіб (співвласників), яким належить майно вищезазначеної бази відпочинку, апеляційна інстанція у будь-якому випадку, в силу приписів статті 38 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язана була б витребувати відповідні документи з Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", якби вони не були надані заявником скарги.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим прийняти докази, надані відповідачем, зокрема зазначений витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, який свідчить про те, що відповідач не має у власності жодної частки бази відпочинку "У Лукомор'я".
Апеляційна інстанція відхиляє надане позивачем судовій колегії Свідоцтво про право колективної власності громадської організації товариство "У Лукомор'я" на базу відпочинку "У Лукомор'я" № 124-р, як доказ наявності у відповідача права колективної власності на базу відпочинку "У Лукомор'я", оскільки вказане свідоцтво датовано 04 березня 2002 року (арк. с. 101), тобто значно пізніше витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (11 вересня 2008 року).
Доводи позивача щодо намагання відповідача отримати зазначену базу у власність апеляційна інстанції знаходить хибними, оскільки вони не відносяться до суті спору та не є предметом дослідження у цій справі.
Таким чином, судова колегія доходить висновку, що громадська організація товариство "У Лукомор'я" є неналежним відповідачем у цій справі, а пред'явлення вимог до неналежного відповідача тягне за собою відмову у позові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу громадської організації товариство "У Лукомор'я" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2008 року у справі № 2-5/9573-2008 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. В позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Головуючий суддя
Судді