Справа №2-а-6610/08/1570
«05» лютого 2009 рокум. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С., при секретарі Римар І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області до Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, за участю третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасуванні рішення від 05.04.2001 року №28, -
З позовом до суду звернувся Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області до Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, за участю третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасуванні рішення від 05.04.2001 року №28
В судовому засіданні 05.02.2009 року прокурором були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач та третя особа на його боці були сповіщенні належним чином про час та місце слухання справи (а.с.33,34,37,38,40,41), але в судове засідання їхні представники не з'явились, а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за їхньої відсутності за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Позивач згідно ст.121 Конституції України є місцевим підрозділом центрального органу державної влади та згідно ст.20 Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням Конституції та законів України, а у разі відхилення його протесту на акт, згідно ст.21 цього ж закону має право звертатись до суду із позовом про визнання його протиправним та його скасування, Відповідач згідно ст.140 Конституції України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, якому ст.26,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надані певні повноваження щодо регулювання земельних відносин, а тому на підставі положень п.п.4 ч.1 ст.17, п.п.5 ч.4 ст.50,60,104 КАС України ці позовні вимоги підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач 05.04.2001 року прийняв на сесії ради рішення №28 «Про виведення зі списків на отримання земельних паїв сертифікатів необґрунтовано внесених громадян» (а.с.6) про виключення зі списків осіб, що мають право на отримання земельних ділянок в САТ «Хаджибей» та про включення до цього списку інших осіб.
17.12.2007 року Біляївським міжрайонним прокурором був внесений протест №510 вих. (а.с.4) на вказане рішення відповідача.
Рішенням відповідача від 05.03.2008 року №672 (а.с.5) в задоволенні протесту прокурора було відмовлено.
Відповідно до положень ст.21 Закону України «Про прокуратуру» відхилення протесту прокурора надає йому право на звернення до суду про визнання такого нормативного акту протиправним та його скасування.
Суд оцінює заявлені вимоги з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про те, що рішення відповідача № 28-Vвід 05.04.2001 року прийнято не компетентним органом, оскільки компетенція відповідача передбачена ст.140,142 Конституції України, ст.26,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розповсюджується на майно, що вже перебуває у комунальній власності громади.
Згідно ст.5 ЗК України (в редакції 1990 року) суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, кооператив, товариства. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективів співвласників.
САТ «Хажибей» було передано у власність земля, що під підтверджується відповідним актом про право власності на землю та списком до нього, який засвідчує перелік громадян, що співвласниками цієї землі.
Приймаючи оскаржуване рішення про позбавлення прав громадян на землю та надаючи це право іншим особам, орган місцевого самоврядування вийшов за межі власних повноважень, передбачених ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.10 ЗК України (1990 року), а його акт, прийнятий під час здійснення вказаних дій є таким, що прийнятий не компетентним органом та з перевищенням власної компетенції, що є безумовними підставами для визнання такого акту протиправним та його скасування на підставі положень ч.2 ст.19 Конституції України та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Якщо суд під час офіційного з'ясування обставин справи прийде до висновку про незаконність оскаржуваного рішення суб'єкту владних повноважень, він на підставі ч.2,3 ст.162 КАС України повинен винести постанову про визнання такого рішення протиправним та скасувати його й прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 05.04.2001 року №28 «Про виведення із списку на отримання земельних паїв сертифікатів необґрунтовано внесених громадян».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10.02.2009 року.
Суддя Єфіменко К.С.