Справа №2-а-9767/08/1570
«06» серпня 2009 рокум. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Єфіменко К.С., при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Одесагаз» до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Одеси про визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.05.2008 року №0000262300, -
З позовом до суду звернулось Відкритого акціонерного товариства «Одесагаз» до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Одеси про визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.05.2008 року №0000262300.
В судовому засіданні 06.08.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не порушував законодавство про застосування РРО та не повинен був його застосовувати під час проведення операцій по продажу скрапленого газу, оскільки застосовував книгу КОРО. Представники відповідачів в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що застосовані штрафні (фінансові) санкції були застосовані правомірно.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідачі на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевими підрозділами центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо встановлення порушень податкового та іншого законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження їхніх актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
На підставі направлення на перевірку №№2355/23-7017,2397/23-7017,2398/23-7017,2356/23-7017 від 29.02.2008 року (а.с.10-14) головним державним податковим ревізорами-інспекторами ДПА в Одеській області було проведена позапланова виїзна Ширяєвського УЕГГ ВАТ «Одесагаз»з питань дотримання законодавства про застосування РРО, патентуванню та обігу готівки.
За результатами зазначеної перевірки був складений акт №0000083/23-7017/3289 від 06.03.2008 року (а.с.6-8), згідно якого встановлені порушення п.п.1,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведено розрахунок без застосування РРО на суму 139,00 грн., встановлена невідповідність коштів на місці проведення розрахунків на суму 1649,66 грн. та в період 07.06.2006 року по 30.06.2006 року проведені розрахунки із застосуванням розрахункової книжки замість РРО на загальну суму 19681,20 грн. На підставі цього акту перевірки 16.05.2008 року відповідачем СДПІ по роботі з великими платниками податків м.Одеси було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262300 (а.с.15) за порушення порядку застосування РРО на підставі положень п.1 ст.17,22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 107349,30 грн.
Суд з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України оцінюючи ґрунтовність та законність акту суб'єкту владних повноважень доходить до висновку про його часткову невідповідність законові з наступних підстав:
1. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні службові та посадові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
2. Згідно ст.217 ГК України штрафні санкції є різновидом адміністративно-господарської санкції до суб'єкту господарювання за порушення встановленого порядку здійснення господарської діяльності. До цих санкцій відносяться й штрафні санкції, передбачені ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Враховуючи, що ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлені спеціальні строки для застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування РРО, необхідно виходити із загальних строків, встановлених Господарським кодексом України.
4. Так, ст.250 ГК України встановлені строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій у терміни півроку з моменту встановлення правопорушення, але не більш ніж рік з моменту його скоєння.
5. Згідно акту перевірки №0000083/23-7017/3289 від 06.03.2008 року (а.с.6-8) порушення порядку застосування РРО позивачем сталося в період з 07.06.2006 року по 30.06.2006 року. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.05.2008 року №0000262300 (а.с.15) сплинули можливі терміни застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача за порушення законодавства про застосування РРО - річний строк з моменту можливого скоєння правопорушень (30.06.2006 року - останній факт проведення операції та 16.05.2008 року - дата рішення органу ДПС).
7. Оскільки терміни, встановлені ст.250 ГК України є припинювальними, тобто за межами яких не дозволяється здійснення певних дій, їх поновлення або продовження не передбачено законом, прийняття оскаржуваного рішення відповідача з порушенням можливих строків його прийняття згідно положень ч.3 ст.2 КАС України дає змогу визнати такий акт в цій частині протиправним та скасувати його на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Однак, суд вважає, що в інший частині позовних вимог слід відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі ч.1 ст.162 КАС України з наступних підстав:
Представник позивача не заперечував тієї обставини, що факт проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму139,00 грн. та невідповідність грошових коштів в місці проведення розрахунків на суму 1649,66 грн. мали місце, в зв'язку з чим, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина вважається встановленою.
Окрім того, ці факти підтверджуються даними акту перевірки №0000083/23-7017/3289 від 06.03.2008 року (а.с.6-8), актом відмови від підписання результатів перевірки від 06.03.2008 року №0000083/1 (а.с.10), описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (а.с.9).
Представник позивача не згоден з рішенням відповідача в цій частині лише з процедурних питань, а саме відсутністю підстав для проведення перевірки та прийняття рішення поза встановленими строками для прийняття такого роду рішень.
Суд вважає, що ці доводи представника позивача не заслуговує на увагу, оскільки проведенні позапланових виїзних перевірок дотримання законодавства про РРО передбачено нормами спеціального закону ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому до цього виду перевірок не застосовуються обмеження встановленні ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». До того ж, прийняття рішення за межами встановленого 10-денного строку з дати реєстрації матеріалів перевірки не веде згідно закону неможливості прийняття такого роду рішень у майбутньому та не передбачає безумовної незаконності (протиправності) акту, який буде прийнятий з порушенням такого терміну.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі від 126.05.2008 року №0000262300 щодо Відкритого акціонерного товариства «Одесагаз» на суму 98406,00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.08.2009 року.
Суддя Єфіменко К.С.