Справа № 2-а-6291/09/1570
«22» червня 2009 року
11год.37хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Шармонова В.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №994 від 18.05.2007р.
Від відповідача: Палій С.А. - за довіреністю №03-12559 від 18.06.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Командира військової частини А0666 полковника ОСОБА_3 до Відділу ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області про скасування постанови, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява Командира військової частини А0666 полковника ОСОБА_3, в якій позивач просить суд скасувати Постанову державного виконавця відділу ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області Палія С.А. №ДВ-7/1169 від 19.12.2008р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача 170грн. у примусовому порядку за постановою №1005 (№ДВ-7/1005), яку видав відділ ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області 15.12.2008р. як таку, що складена з численними порушеннями та за неіснуючими постановами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача з урахуванням того, що у Постанові №ДВ-7/1169 від 19.12.08 зазначено, що державним виконавцем Палієм С.А. розглянуто заяву про примусове виконання постанови № 1005, який видав ВДВС КРУЮ 15.12.08 про стягнення 170 грн., проте, у тексті не зазначено чию саме заяву ним розглянуто. Також, згідно Постанови №ДВ-7/1169 від 19.12.08 позивача зобов'язано перерахувати 170 грн. до 26.12.08 на розрахунковий рахунок ДВС КРУЮ, але, зазначена Постанова в порушення ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» була відправлена поштою 29.12.08р. Також позивач вказує на невідповідність номерів у постановах від 15.12.2008р. та від 19.12.2008р., а також посилається на те, що Постанова №1005 (№ДВ-7/1005) від 15.12.08р. була 26.12.08 оскаржена до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 28.05.2009р. замінено відповідача по справі державного виконавця відділу ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області Палія С.А. на належного відповідача - Відділ ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області.
Відповідач - Відділ ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області з позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на правомірність своїх дій та постанови від 19.12.2008р. з огляду те, що 15.12.2008 року державним виконавцем було складено акт, яким встановлено невиконання ОСОБА_3 рішення суду; відповідно до положення ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції, які передбачено чинним законодавствам; 15.12.2008 року державним виконавцем згідно вимог статей 76, 87 було винесено постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду. Також відповідач зазначає, що командир військової частини А 0666 ОСОБА_3, був належним чином повідомлений про те, що на нього було накладено штраф, постановою №ДВ-7/1005, про що свідчить вхідний штам військової частини А0666 від 23.12.2008 року, тому боржника не було позбавлено можливості добровільного виконання або оскарження даної постанови, проте ОСОБА_3, були порушені усі вимоги статті 87 ЗУ «Про виконавче провадження» та вимоги статті 181 КАС України щодо строків оскарження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.10.2008 року до Відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області надійшов виконавчий лист № 2-а-1306/08 від 07.08.2008 року, виданий Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано військову частину А 0666 в особі командира зарахувати ОСОБА_4 строк навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військова - Фізичною підготовкою в період з 20 серпня 1995 року по 13 червня 1998 року у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, провести перерахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної надбавки за вислугу років та надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України з урахуванням часу його навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військовою-фізичною підготовкою.
06.10.2008 року державним виконавцем Лелекою Т.С. було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ДВ-5/1254, за вказаним виконавчим листом, якою запропоновано боржнику добровільно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 13.10.2008р.
15.12.2008 року державним виконавцем Палій С.А., було складено акт, яким встановлено, що командиром військової частини А0666 полковником ОСОБА_3 не було виконане рішення суду.
15.12.2008 року державним виконавцем Палій С.А. згідно вимог статей 76, 87 було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 170грн. на ОСОБА_3, в п.2 якої також зазначено про необхідність сплати суми штрафу на вказані державним виконавцем реквізити. Факт невиконання рішення суду та одержання постанови про накладення штрафу від 15.12.2008р. позивачем не заперечується.
19.12.2008р. державним виконавцем Палій С.А. винесено Постанову №ДВ-7/1169 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача 170,00 грн. штрафу у примусовому порядку за постановою №1005, яку видав ВДВС КРУЮ 15.12.08р.; боржнику встановлено строк до 26.12.2008р.добровільно виконати вимоги виконавчого документа, перерахувати кошти на р/р ДВС за вказаними в п.2 постанови реквізитами.
14.01.09 позивачем було подано скаргу №21 від 13.01.09 на ім'я начальника відділу ДВС Комінтернівського РУЮ на дії державного виконавця Комінтернівського РУЮ Палія С.А. по винесенню постанови №ДВ-7/1169 від 19.12.2008р.
На зазначену скаргу 09.02.2009р. до військової частини надійшла відповідь №03-891/6 від 28.01.09 з поясненнями щодо відсутності підстав для зупинення або скасування постанови від 15.12.2008р.
Судом також встановлено, що постанова від 15.12.2008р. №ДВ-7/1005 надійшла до військової частини 23.12.2008р. (що не заперечується позивачем), а постанова №ДВ-7/1169 від 19.12.2008р. 05.01.2009р.
Відповідно до наявних у матеріалах справи витягів з наказу командира в/ч А0666 від 02.02.2009р. №21 та з наказу від 20.02.2009р. №36, листа т.в.о. командира від 09.02.2009р. №131 ОСОБА_3 у зв'язку зі станом здоров'я з 02.02.2009р. по 20.02.2009р. був звільнений від виконання службових обов'язків, у зв'язку з чим, слід вважати обґрунтованим його твердження стосовно того, що про відповідь на свою скаргу він дізнався тільки 20.02.2009р., коли згідно з наказом від 20.02.2009р. №36 приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності ДВС встановлюється у ст..181 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву в порядку ч.1 ст.181 КАС України, може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Як встановлено судом, ОСОБА_3 скористався досудовим порядком вирішення спору, звернувшись 14.01.2009р. до Начальника Відділу ДВС КРУЮ Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця Палія С.А. від 13.01.2009р.; результати розгляду його скарги (лист №03-891/6 від 25.01.2009р.) поступили до в/ч А0666 09.02.2009р., а позивач дізнався про рішення начальника відділу ДВС за його скаргою 20.02.2009р., коли приступив до виконання службових обов'язків після лікування.
Відповідно до ч.1 ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином відповідно до ч.4 ст.99, ч.1 ст.103 КАС України 10 денний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, передбачений ст.181 КАС України, сплинув для Командира військової частини А0666 полковника ОСОБА_3 02.03.2009р., оскільки початок його перебігу визначається датою 21.02.2009р.
Позивач звернувся до суду з позовом 04.03.2009р., отже з урахуванням того, що строк звернення до суду був пропущений лише на один день, суд вважає за можливе поновити вказаний строк.
Стосовно вирішення адміністративного спору в даній справі по суті заявлених ОСОБА_3 вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.3 зазначеного Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягає виконанню, зокрема, такий виконавчий документ як постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу (п.8 ч.2 ст.3 Закону).
Згідно зі ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; згідно ч.3 ст.5 Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян, посадових осіб у випадках передбачених законом.
Отже, рішення державного виконавця Палія С.А. згідно постанови №ДВ-7/1005 від 15.12.2008р. про накладення штрафу на ОСОБА_3, командира в/ч А0666, є виконавчим документом у розумінні п.8 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», який підлягав примусовому виконанню державним виконавцем.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Викладеним спростовується під ставність відповідної частини доводів позивача щодо вчинення державним виконавцем дій з винесенням постанови від 19.12.2008р. №ДВ-7/1169 про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови від 15.12.2008р. не у спосіб, передбачений законом.
Частинами 1,2 ст.76 Закону після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова №ДВ-7/1169 від 19.12.2008р. прийнята відповідно до положень ст.ст. 3,18,19,24 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі яких вона була винесена.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Це означає, що постанова №ДВ-7/1005 від 15.12.2008р. (пункт 2) є обов'язковою до виконання командиром в/ч А-0666 ОСОБА_3, доки вона не скасована або не визнана протиправною у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що станом на 19.12.2008р. ОСОБА_3 не було виконано рішення суду по справі №2-а-1306/2008 від 15.04.2008р., накладений постановою від 15.12.2008р. штраф не був сплачений ОСОБА_3, що останнім не заперечується, державний виконавець Палій С.А. обґрунтовано 19.12.2008р. відкрив виконавче провадження по виконанню постанови про накладення штрафу від 15.12.2008р.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі, тобто зупинення виконавчого провадження не є обов'язковим в даному випадку.
Не приймаються до уваги посилання позивача на те, що у тексті оскаржуваної постанови від 19.12.2008р. не зазначено, чию саме заяву про примусове виконання постанови розглянуто державним виконавцем відділу ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області Палієм С.А., з огляду на відсутність такої вимоги у чинному законодавстві.
Крім того, послання позивача на відмінності у номері постанови, щодо виконання якої відкрито виконавче провадження постановою від 19.12.2008р. (№1005 в постанові від 19.12.2008р.; №ДВ-7/1005 в постанові від 15.12.2008р.), а також її направлення на адресу позивача з пропуском строку, передбаченого ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»,не може бути підставою для скасування постанови від 19.12.2008р., правильної по суті та прийнятої відповідно до вимог законодавства. Недотримання вказаного строку надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для подання письмової заяви боржником про відкладення провадження виконавчих дій згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» або оскарження відповідних дій державного виконавця.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, Відділ ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області діяв згідно з Законом, в межах повноважень, та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача звільнити його від сплати судового збору в зв'язку з тяжким фінансовим становищем військової частини та обмеженим фінансуванням з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Проте позивач не обґрунтував та не надав доказів тяжкого фінансового становища командира військової частини А0666 полковника ОСОБА_3, тоді як саме він є стороною по справі та боржником за постановою ДВС від 19.12.2008р., а не військова частина, на обмежене фінансування якої він посилається, а також не навів інших підстав звільнення його від сплати судового збору, що виключає винесення судом ухвали в порядку ч.1 ст.88 КАС України і є підставою для відмови у цій вимозі.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Командира військової частини А0666 полковника ОСОБА_3 не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.99-103, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити Командиру військової частини А0666 ОСОБА_3 строк звернення до суду з адміністративними позовом, встановлений ч.2 ст.181 КАС України.
У задоволенні адміністративного позову Командира військової частини А0666 ОСОБА_3 до Відділу ДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області про скасування постанови відмовити.
У звільненні від сплати судового збору відмовити.
Стягнути з Командира військової частини А0666 ОСОБА_3 до Державного бюджету України 3(три)грн.40коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано «30» червня 2009р.
Суддя М.М. Аракелян